Громада Приірпіння

Чинний народний депутат, переможець парламентських виборів 2014 року від “Блоку Петра Порошенка” Дмитро Андрієвський балотується в окрузі №222 як самовисуванець. Поряд з ним теж самостійно йде його колишній помічник – столичний обранець від “Солідарності” Максим Шкуро. Нова політична сила попереднього Президента України “Європейська солідарність” випадково чи свідомо не знайшла конкурентів на окрузі політикам, яких привела до влади, пише Рух ЧЕСНО.

Не виявилося претендента на депутатство й серед представників “Голосу” Святослава Вакарчука. Хоча один з кандидатів – юрист корпорації “Індустріальна спілка Донбасу” Сергій Ткаченко – публічно асоціює себе саме з цією політсилою.

Натомість поборотися за перемогу у 222-му окрузі знову спробує кум екс-міністра освіти часів Януковича-Табачника Максим Луцький. У 2012-му він програв Андрієвському.

Конкуренцію цим трьом складуть кандидат від пропрезидентської партії “Слуга народу”, ведучий шоу “Мамахохотала” Роман Грищук і представник ВО “Свобода” Володимир Назаренко.

Загалом у виборчому окрузі №222 ЦВК зареєструвала чотирнадцять кандидатів: шість – від партій та восьмеро самовисуванців.

Нардеп від округу

Переможець виборів 2014 року, 52-річний політик і бізнесмен, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування й житлово-комунального господарства, гречкосій Дмитро Андрієвськийбалотується у своєму окрузі знову.

“Я ніколи не був списочником, завжди був мажоритарником. Я постійно спілкуюся з виборцями, за рік це тисячі людей. Те, що сьогодні робиться в районі – нові школи й садочки, – це те, чого раніше не було. Звісно, це не лише моє надбання, а й діяльність моєї команди. Результати в нас позитивні, і люди це бачать”, – сказав Андрієвський у коментарі Руху ЧЕСНО. 

Цьогоріч Андрієвський іде як самовисуванець, хоча минулого разу балотувався від “Блоку Петра Порошенка“, а ще раніше, у 2012-му, – від ВО “Батьківщина”.

Андрієвському взагалі складно бути відданим одній партії. Наприклад, у 2003-му він вважався довіреною особою кандидата в Президенти Віктора Ющенка (Блок “Наша Україна“), а вже у 2008 році на з’їзді Української селянської демократичної партії був обраний її головою. Того ж року став депутатом Київради від Блоку Віталія Кличка. У 2010-му його виключили із фракції за спільні голосування з депутатами від Партії регіонів і “Блоку Черновецького”.

Дмитро Андрієвський, за оцінюванням Руху ЧЕСНО, не склав іспиту на доброчесність через імовірну причетність до корупційних дій.

У парламенті 8-го скликання він голосував за бюджетне фінансування політичних партій, створення антикорупційного суду та антикорупційних органів, закон про прокуратуру. А ось під час нещодавнього голосування за Виборчий кодекс Андрієвський був відсутній.

У червні-липні 2019 року Андрієвський чи не щодня зустрічається з виборцями, про що свідчать пости на його сторінці у Facebook. Вони обговорюють комунальні проблеми: осучаснення інженерних мереж, ремонт під’їздів і покрівель, асфальтування району.

Окрім того, Андрієвський дарує дітям подарунки у брендованих пакетиках, на яких написано його прізвище.

У цього кандидата доволі багато білбордів.

Колишній помічник

У цьому ж окрузі балотується колишній помічник нардепа Андрієвського Максим Шкуро. Зокрема, у 2012 році саме він керував виборчим штабом нардепа в окрузі. Тоді його дуже побили.

У його біографії на сайті ЦВК написано, що 40-річний Шкуро є асистентом кафедри управління проектами Київського національного університету будівництва та архітектури. Відомо, що з 2014-го до 2018 року Шкуро очолював Солом’янську РДА й цю посаду на державній службі суміщав з депутатством у Київській міській раді. Тоді як у ч. 3 ст. 10 Закону України “Про державну службу” чітко зазначено, що голови київських РДА не мають права суміщати державну службу зі статусом депутата місцевої ради. У березні 2017 року після обвалу Шулявського моста Максим Шкуро написав заяву про звільнення з посади голови району, але звільнений був лише в листопаді 2018 року.

Шкуро чотири рази обирався до Київради. І тричі – від різних політичних партій, зокрема, як і Андрієвський, від БЮТу та УДАРу. У 2015-му був делегований БПП “Солідарність”. Є членом комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Рух ЧЕСНО повідомляв, що протягом перших 100 днів роботи Київради Шкуро дозволяв собі запізнюватися на засідання в середньому на 25 хвилин. Він увійшов до ТОП-10 депутатів, які здебільшого приходять невчасно.

У 2018 році Шкуро став прогульником, пропустивши 50% засідань комісій і 14% засідань сесій. У 2017-му прогуляв 37% комісій і 11% сесій.

Під час голосування за музей на Поштовій площі в червні 2018 року Шкуро утримався.

Нині Шкуро йде також самовисуванцем. Джерела видання “Главком” з оточення Андрієвського твердять, що Шкуро образився через звільнення його з РДА й вирішив виявити самостійність. Ба більше, на початку липня він звинуватив колишнього колегу Андрієвського у провокаціях.

Цікаво, що в окрузі №222 “Європейська солідарність” не висунула свого кандидата, а також немає представника ВО “Батьківщина”. Зокрема, від політсили Тимошенко могла піти голова Солом’янської районної в місті Києві парторганізації Галина Ніколенко, яка 2014 року безуспішно балотувалася до ВРУ як самовисуванка у 212-му окрузі. Вона є помічницею нардепа від ВО “Батьківщина” Сергія Соболєва за трудовим договором. На Солом’янці Ніколенко організовує різні піар-заходи “Батьківщини”, зокрема із залученням дітей.

Колега Зеленського

Політична сила Президента “Слуга народу” кандидує Романа Грищука – ведучого шоу “Мамахохотала” на телеканалі “НЛО ТВ”.

“Зараз у країні склалися унікальні умови: уперше за багато років відкрилося вікно можливостей для людей не із системи, – написав Грищук на своїй сторінці у Facebook. – Я залишив заявку на сайті партії “Слуга народу” – описав біографію, досягнення й бачення того, що я можу зробити. Мене відібрали і вчора подали до ЦВК мою кандидатуру по 222 округу”.

Також відомо, що свого часу Грищук очолював команду КВК “Збірна КПІ” та співпрацював із “Кварталом 95”.

У своїй програмі, розміщеній на сайті ЦВК, Грищук як народний депутат від Солом’янського району обіцяє працювати в кількох напрямках. По-перше, на законодавчому рівні розв’язати проблему сміття. Зокрема, він хоче внести законопроект про заборону використання пластикових пакетів. По-друге, енергомодернізувати старі будинки та гуртожитки. По-третє, створити комфортний простір для жителів району: затишні сквери, розвинений громадський транспорт, сучасні школи, креативні простори та наукові парки. А ще вважає, що необхідно побудувати гілку метро від аеропорту до вокзалу та звільнити місто від незаконних рекламних вивісок і банерів. Посприяти в розв’язанні більшості цих проблем може й депутат Київради, для цього не варто ставати нардепом.

На Грищука в інтернеті вже з’явився компромат. Інший кандидат в окрузі Аким Клейменов звинувачує опонента в ухилянні від сплати податків.

Відповідно до даних на Оpendatabot на 1 червня 2019 року, податковий борг ТОВ “Мамахохотала” становив 717 тисяч 770 гривень.

“Викривач” на окрузі

Сам Аким Клейменов балотується від партії “Сила і честь“. Він є директором ТОВ НВП “Редут”, основним видом діяльності якого є “дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук”.

Також він співпрацює з благодійним фондом “Повернися живим”. 

“До війни Аким більшу частину часу приділяв розвитку власного бізнесу з доставки та митного оформлення вантажів. Коли Росія напала на Україну, киянину довелося згадати, що колись він закінчив КПІ ім. Ігоря Сікорського. Тепер він розробляє й виготовляє для нашої армії ряд електронних приладів”, – розповідають у фонді. 

Зокрема, йдеться про мінометні приціли для стріляння з руки та артилерійські метеостанції.

У своїй програмі Клейменов зазначає, що має кілька важливих цілей у кількох галузях. Серед них – зниження тарифів та енергетична незалежність України, технічно оснащена й сильна армія. Стосовно проблем киян обіцяє втручатись у питання незаконного будівництва, незаконного відчуження землі та споруд, підтримувати реформи з децентралізації. У разі обрання нардепом голосуватиме за скасування депутатської недоторканності та законопроекти про відкликання депутатів.

Представник ВО “Свобода”

Всеукраїнське об’єднання “Свобода” довірило округ Володимиру Назаренку.

Назаренко – депутат Київської міської ради 8-го скликання, член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. У Верховній Раді сьомого скликання був помічником народного депутата від ВО “Свобода” Ігоря Мірошниченка. До ВО “Свобода” архітектор за фахом вступив 2012 року.

У своїй програмі Назаренко обіцяє як депутат зробити тридцять кроків. Серед них – здійснити реальну люстрацію, скасувати недоторканність Президента, народних депутатів і суддів, запровадити обов’язкову перевірку держслужбовців, кандидатів на виборні посади за допомогою “детектора брехні”, позбавляти мандата за кнопкодавство та прогули.

У лютому 2019 році трапився інцидент. Киянин Денис Філіппов написав у соцмережі, що помітив рекламу кандидата в Президенти від ВО “Свобода” Руслана Кошулинського без вихідних даних, тому вирішив її зняти. Але стався конфлікт із людьми в одностроях із шевронами ВГО “Сокіл”, зокрема з Назаренком. Тоді столичний депутат намагався уникнути запитань від Руху ЧЕСНО.

Рівень опозиційності Назаренка 2018 року був 29%.

У 2016 році Рух ЧЕСНО помітив, що “свободівець” Назаренко в Солом’янському районі був найбіднішим. Він командир одного із взводів батальйону “Київська Русь”, був під Дебальцевим. За 2015 рік Назаренко заробив дещо більш ніж 21 тисячу гривень. Ані автівок, ані земельних ділянок, ані житла депутат не мав. У своїй декларації за 2018 рік він теж зазначив, що майна не набув, а все належить його батькам.

Кум Дмитра Табачника

43-річний Максим Луцький відомий як кум екс-міністра освіти, регіонала Дмитра Табачника (у 2008 році тодішній міністр освіти й науки, молоді та спорту хрестив молодшого сина Луцького – Дмитра). На цих виборах він є представником політичної партії “Опозиційна платформа – За життя“.

До того Луцький двічі був депутатом Верховної Ради: п’ятого (від “Батьківщини”) та шостого скликань (від Партії регіонів).

Сфера його інтересів – освіта: із 2008 року очолював Комітет ВРУ з питань науки й освіти, був радником Миколи Азарова, а 2007-го працював заступником міністра освіти й науки України Станіслава Ніколаєнка.

Цікаво, що в Луцького теж простежуються зв’язки з Андрієвським.

По-перше, він був його опонентом на окрузі. У 2012-му, як і Андрієвський, Луцький балотувався в цьому окрузі до парламенту. Тоді через свою “Соціальну ініціативу” політик надавав благодійну допомогу соціально незахищеним і малозабезпеченим, проводив акції для молоді. Але, попри це, програв – був лише третім. Як бонус 28 березня 2013 року Віктор Янукович призначив Луцького на посаду голови Солом’янської РДА. У лютому 2014-го під тиском активістів Майдану він написав заяву про звільнення.

По-друге, Луцький агітував за Андрієвського. Ставши в червні 2014 року проректором Національного авіаційного університету, у жовтні він агітував у цьому виші за свого колишнього суперника Андрієвського вже як за кандидата до ВРУ від БПП “Солідарність”. Опубліковано й фото, де вони сидять перед студентами за одним столом. Щоправда, згодом Андрієвський стверджував, що це не було агітацією.

Зараз Луцький обіцяє, що в разі обрання нардепом проголосує за зняття депутатської недоторканності та мораторій на її повернення, а також за посилення кримінальної відповідальності за розкрадання бюджетних коштів.

Надія “Опоблоку”

Від “Опозиційного блоку” балотується студент Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Олександр Лабоженко.

Задля відновлення миру він хоче, щоб Україна мала позаблоковий статус і “повну свободу віросповідання”. “Вступ до військових альянсів та економічних союзів, який нам постійно нав’язують нинішні провладні політики, – це шлях до продовження кровопролиття, безглуздої війни та руїни”, – каже 23-річний юнак. На окрузі ж він, “як місцевий житель”, має намір робити капітальний ремонт житлового фонду.

На своїй сторінці у Facebook Дмитро називає Другу світову війну Великою Вітчизняною та пишається фото з лідерами “Опоблоку” Євгенієм Мураєвим та Михайлом Добкіним.

Дмитро Лабоженко, батько Олександра Лабоженка, був заступником міністра енергетики. Його призначили на посаду 2016-го та звільнили того ж року.

За даними програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, Дмитра Лабоженка в лютому 2019-го призначили позаштатним радником тоді ще голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука. Журналісти зазначають, що прізвище Лабоженка можна знайти в розділі “Друзі” в соцмережах у родини скандального брата Станіслава Шевчука, відомого під ім’ям Рулав Одд (у соцмережі він поставив собі лого “Зе!команди”). “Після закидів суддів КС щодо незаконності розпоряджень Шевчуку довелося звільнити позаштатних радників”, – ідеться в повідомленні.

Партія “Розвиток” делегувала фізичну особу – підприємця Даніїла Лубкіна. Йому 21 рік, він очолює молодіжну організацію “Українські студенти за свободу”.

Якщо подивитися програму Лубкіна, то можна знайти речення, що є в тексті обіцянок іншого кандидата від “Розвитку” Сергія Носенка, який 2019-го балотувався у Президенти України. Носенко є одним із засновників громадської організації “Розвиток”. Його політична кар’єра пов’язана з колишнім головою СБУ Валентином Наливайченком. Носенко обіймав посаду координатора з економічних питань “Антикорупційного руху Наливайченка”, був помічником цього політика на громадських засадах у Верховній Раді 7-го скликання.

Екс-заступник мера Одеси – нападник на журналістів

Самовисуванцем у солом’янському окрузі в Києві йде екс-заступник мера Одеси Едуарда Гурвіца Вахтанг Убірія.

Скандал спричинило зазначене ним місце народження – “невизнана республіка Абхазія”. Згодом ЦВК на своєму сайті помилку виправила, додавши, що мовиться про автономну республіку у складі Грузинської РСР, але пояснила: “Комісія публікує лише ту інформацію, яку подає кандидат, і не має права її коригувати”.

У ЗМІ можна знайти публікації про зв’язки Убірії з кримінальним світом, зокрема із Севою Могилевичем, з котрим він мав спільний бізнес. В одеських ЗМІ його навіть називали “смотрящим за Одесою”.

А ще “дальницький стрілець” відомий через інцидент у 2010 році на полігоні твердих побутових відходів, де він погрожував активістам і журналістам пістолетом та казав, що їх уб’є. Суд присудив йому за це штраф.

Кандидат кілька разів висувався до парламенту, зокрема у 1998, 2002 та 2014 роках. Після останньої невдачі був на громадських засадах помічником народного депутата від “Опозиційного блоку” Миколи Скорика.

У своїй передвиборчій програмі Убірія обіцяє допомогти “встановити мир в Україні” та запевняє, що в цьому йому допоможе “досвід у врегулюванні міжнародних конфліктів”.

Окрім того, у 222-му окрузі до Ради балотуються ще шість самовисуванців.

Приміром, 33-річний Петро Бігунмає юридичну освіту. Він є засновником ТОВ “Сарго Вінч” та охоронного підприємства “Хорт”. На своїй сторінці у Facebook Бігун називає себе мотиваційним спікером та коучем з особистісного зростання.

На його офіційній сторінці в соцмережі на головному фото зображені разом стела Незалежності в Києві, карта ЄС та бані собору Василя Блаженного в Москві. І міститься напис: “Мир, любовь, гармония”.

54-річний Володимир Василевич називає себе директором “Клініки доктора Василевича”.

Тимчасово безробітний Віктор Дорофеєв має загальну середню освіту.

Він твердить, що бере активну участь у реалізації програми зі створення безбар’єрного середовища в Солом’янському районі, є одним із перших творців “Солом’янської варти”. Обіцяє побудувати школу, дитячий садок і фізкультурно-лікувальний центр із басейном, відремонтувати шкільні стадіони, відновити водойми в парку “Відрадний”.

Кольори його лого схожі на кольори партії “Слуга народу” – зелений і жовтий.

На його сторінці у Facebook є кілька звітів про організовані свята. Зокрема, для дітей – із солодкою ватою в парку “Відрадний”, що є гречкосійством.

Здійснювати законотворчу діяльність прагне й фізична особа – підприємець Віталій Руденко, який пропонує виборцям безкоштовні юридичні консультації.

Окрім нього, є ще один юрист – директор правового департаменту корпорації “Індустріальна спілка Донбасу” Сергія Тарути Сергій Ткаченко.

Ткаченку ЦВК спочатку відмовила в реєстрації кандидатом, але згодом Верховний Суд України зобов’язав це зробити.

“Я не маю домовленостей з жодними політичними партіями чи потужними фінансово-економічними гравцями. Рішення спробувати свої сили – це моє приватне рішення”, – каже Сергій Ткаченко. Водночас він зазначає: “Серед учасників виборів ідеологічно мені найбільш близька партія “Голос” Святослава Вакарчука”.

Сергій Ткаченко – чоловік судді Наталії Блажівської, дочки екс-заступника генпрокурора Пшонки Євгена Блажівського.

Рух ЧЕСНО проаналізував першу десятку партії “Сила і честь” – туди пішли нардепи із “Самопомочі”, БПП і посадовці часів Януковича. Також зробили огляд перших десяток списків “Слуги народу“, “Європейської солідарності”, “Батьківщини“, “Української стратегії Гройсмана“, “Голосу” та “Опозиційної платформи – За життя“. Політична партія “Голос” уже відкликала кількох своїх кандидатів з мажоритарних округів після перевірки їх на доброчесність.

Рух ЧЕСНО вже оприлюднив аналіз кандидатів, які йдуть від Подолу (220-й округ), Оболоні (217-й округ), Печерську (221-й округ), Шевченківського району (223-й округ), Святошина й частини Голосієва (219-й округ).

Нагадаємо, 21 липня 2019 року відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України. Громадський рух ЧЕСНО збирає інформацію про політичні партії та кандидатів у нардепи у спецпроекті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата чи кандидатки, а й перевірити його/її на доброчесність.