Громада Приірпіння

Пам’ятаєте, як рік тому був знятий сюжет про мій приватний  будинок, який разом із землею під ним зник з карти оновленого Генерального плану. Подивіться його ще раз, особливо працівники місцевої прокуратури міста.

Ви думаєте, що після надання гласності цій історії держава кинулась захищати мої права, а прокуратура притягнула до відповідальності осіб, які це все організували та реалізували.

Помиляєтесь.

Ось продовження цієї історії.

Після виходу сюжету та звернення громадськості до прокуратури у мене з’явилась надія.

Мою доньку Оксану Дзюбу навіть визнали потерпілою в кримінальному провадженні №42019111200000333 від 11.05.2019 року.

Громадськість, маючи беззаперечні докази в скоєні кримінального правопорушення, неодноразово направляє їх в прокуратуру та слідчим.

Нами надається всебічна допомога, направляються для правової оцінки докази, готуються відповідні заяви.

Не втручаючись у хід слідства, я та наші представники фактично замість прокурорів готують клопотання  до суду.

В прокуратуру 16 серпня 2019 року направляється чергова заява ГО “Захист навколишнього природного середовища “Дружба” з додатковими фактами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Так, зокрема, були надані докази, що в 2017 році тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 16, ч. 1 та ч. 8 ст. 17 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” та без відповідного рішення Ірпінської міської ради самочинно та протиправно надав розробнику (ДП “ДІПРОМІСТО”) завдання на внесення змін до Генерального плану.

А злочин не зупиняється.

Навпаки, доказами протиправного діяння є вже нове завдання, підписане в. о. міського голови ІМР Анастасією Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) , на проектування “Корегування документу державного планування за результатами СЕО”, яке передбачає чергове  внесення змін до Генерального плану.

Юристи переконанні, що це діяння було зроблено всупереч розділу V “Порядку розроблення містобудівної діяльності”, затвердженого Мінрегіонбуду від 16.11.2011 р № 290, де зазначено, що підставою для внесення змін має бути ОКРЕМЕ РІШЕННЯ міської ради.

Щоб було зрозуміло місцевим прокурорам: процедура “оновлення”  кардинально відрізняється від “внесення змін”.

На питання чому не допитані свідки? Чому не дослідженні матеріали містобудівної документації, отримані Ірпінською міською радою і розроблені ДП “Діпромісто”? Чому не вилученні оригінали завдань на проектування? Чому не зроблена експертиза “оновленого генерального плану” на відповідність державним будівельним нормам?

Відповіді немає.

Громадськість переконана, що прокурор Василіва Н.Е. самоусунулась від цієї справи.

Процесуальний керівник місцевої прокуратури вирішила, що судова перспектива у даному провадженні сумнівна.

Громадськість навіть направила скаргу на адресу Генерального прокурора Руслана Рябошапки та в кваліфікаційно-дисциплінарну комісії прокурорів.

А далі… А далі – система своїх не здає.

Скарга направляється спочатку керівнику Києво-Святошинської місцевої прокуратури  Дмитруню Ю.О., а потім і в Ірпінську прокуратуру.

А злочинці досі на волі. Більше того, навіть відмовляються надавати містобудівні умови та обмеження, хоча доступ до Реєстру є безоплатним та необмеженим.

В той же час там, де в правоохоронній системі відбулись зміни або відбулось очищення,  то там і є результат. Для цього достатньо  ознайомитись із державним реєстром судових рішень в кримінальних провадження в інших містах та районах. Ось останній приклад. Забудовника та ексголовного архітектора Києва підозрюють у завданні 9,3 млн грн збитків.

А наші місцеві прокурори продовжують стверджувати: “судова перспектива у даному провадженні сумнівна”. Так і хочеться їм нагадати, що  ви спочатку зверніться до суду. Хоча із чим йти до суду, якщо і так все влаштовує. Чи не так, пані Василіва?

P.S. Чомусь згадав нараду прокурорів за участю Юрія Луценка в Житомирі, під час якої колишній Генеральний прокурор назвав місто Ірпінь місцевим Чікаго, а окремих своїх колег “фармазонщиками”.

“Це коли просто створюються очевидні можливості, щоб не займатись тим, за що отримують зарплату”, – зазначив тоді Генпрокурор.

Автор: Микола Дзюба, мешканець Ірпеня