Громада Приірпіння

ЄС в Коцюбинському розпочинає дворові зустрічі з виборцями по округах. До розмови із виборцями кандидати явно не підготовлені. Просто завчили дуже загальні фрази і переконують, що у кожній сфері у них є спеціалісти, але із п’яти представників партії, що йдуть по 1-му округу і прийшли на зустріч з виборцями, жодного експерта чи спеціаліста у якійсь сфері не знайшлося.

Такі враження у мене склалися після того, як я відвідала цими вихідними зустріч з кандидатами ЄС як виборець, що мешкає в 1 окрузі, до якого входить приватний сектор.

Окрім кандидатів, які балотуються у селищі Коцюбинське, на зустріч завітала і кандидатка до райради від цієї партії Олена Василець, яка на День вчителя разом із кандидатами гречкосіяла у місцевих школах в період пандемії. До слова, для фото, яке треба для піару, кандидатка в приміщенні школи, де триває навчальний процес – без маски.

Мешканців селища цікавили конкретні відповіді на питання кандидатів, що балатуються в Коцюбинську селищну раду, але відповіді кандидатів постійно хотіла виправити Василець і все пояснити, що не так. Це виглядало досить дивно зі сторони.

Кандидат на посаду селищного голови від ЄС Євген Лавров на зустріч не прийшов, за словами колег, він захворів. Кампанія майже добігає кінця і примітно, що Лавров, який нібито має бажання боротися за крісло мера, взагалі не проявляє активності, більше того, команда ЄС вже говорить про Даніша (“Слуга народу”) як про переможця і розглядає варіанти співпраці. 

Загалом на шістьох кандидатів (5 до КСР та 1 до райради) прийшло з десяток виборців. Люди вже ситі порожніми обіцянками.

Перший номер у списку по 1му округу Яніна Джабанашвілі розповіла, що народилася і виросла в селищі та їй не байдужа освітня сфера.  Її родич Олександр Джабанашвілі невдало балотувався до Коцюбинської селищної ради у 2016 році і програв Андрієві Скіпальському. А ще раніше – до Ірпінської міськради від партії БПП. Тоді він входив до команди чинного депутата Коцюбинської ради Віталія Лазаренка, який брав участь у перевороті і співпрацював з “Новими обличчями”.

На сторінці партії Яніну Джабанашвілі презентують, як фахівця з економічного розвитку, прошу запам’ятати її експертність, далі ви зрозумієте чому.

За враженням Джабанашвілі, 1му округу не вистачає спортивних майданчиків, спортзали у ліцеї та пішохідного переходу. Також вона зазначила, що її родина значною мірою фінансувала будівництво церкви на перетині вулиць Шевченка і Соборної. 

Справа в тому, що храм збудовано як раз на місці де 30 років назад було футбольне поле і це була єдина місцина для дітей приватного сектору, де можна було проводити із користю час, грати у рухомі  ігри гуртом. Наразі церква так і стоїть недобудом. Це наслідок популістичних дій, які не були націлені на результат і ніхто тоді не думав, де гратимуться діти приватного сектору, а тепер під час кампанії про це згадали.

Про те, що дітям зараз в школах бракує гарячих сніданків коштом міського бюджету чи про те, що батьків треба розвантажити і дати можливість працювати, запровадивши групи продовженого дня кандидатка навіть не згадувала. Таке враження, що майданчики – це панацея від всіх проблем.

Мешканка приватного сектору Ірина Маслюк задала дуже влучне питання, чи будуть кандидати, ставши депутатами, співпрацювати із нині самопроголошеним Данішем. Пані Яніна відразу відповіла, що гарно знає “Сєрьожу” (пряма мова кандидатки), вчилася із ним в одному класі, тому в контексті вирішення хороших справ не бачить проблем співпраці. Це обурило людей.

Варто звернути увагу, що “Сєрьожа” кандидат від “Слуги народу”, а от Яніна представниця ЄС. Ці дві партії в парламенті в опозиції одне до одної. Але ж не в Коцюбинському, тут усі браття і сестри. Раніше вже аналізували склад ТВК і виявили, що і Слуги народу і ЄС дали в ТВК кандидатів наближених до команди Володимира Карплюка “Нових облич”.

Наступним взяв слово Сергій Канчура “спеціаліст з питань екології”, як озвучила Василець, який жодного разу не був на суді по захисту Біличанського лісу і не воював проти забудови в лісі. Для нього проблемним є вивезення опалого листя у приватному секторі палити заборонено. Але ця проблема вже вирішена УЖКГ – можна купити пакети і листя вивезе комунальне підприємство.

Кандидат пропонує біля лісу встановити великі контейнери, куди люди будуть скидати опале листя, що з вмістом контейнерів буде потім, нам не розповіли. 

Зауважу, що за головування Ольги Матюшиної, у спеціально відведені дні, кілька разів на сезон листя вивозила машина УЖКГ біличі безкоштовно для мешканців. Це звісно не вихід із ситуації, бо це і пальне і зарплата водія, а УЖКГ вже давно у мільйонних боргах.

Більше проблем екології Канчура у селищі не озвучив. Тобто не відсутність централізованої каналізації, а вигрібні ями, ну якість води, на злив каналізації з Шевченка у річку любка, що впадає в озеро. Це озвучено самостійно не було.

Напередодні ЄС повідомило виборців про те, що планують провести референдум щодо приєднання до Києва, аби з’ясувати волю мешканців. Окрім того, вони зазіхнули на територію нацпарку і захотіли там влаштувати паркінг біля озера. 

Тут слід зауважити, що закону “Про референдум” нема і представники парламентської партії не можуть про це не знати, а паркінг на території нацпарку депутати Коцюбинської ради облаштувати не можуть. 

Але те, що поза повноваженнями депутатів місцевої ради – не хвилює кандидатів, яким закон не писаний:  “А шо вам парковка не потрібна?”.

На це питання ми відповіли дуже просто: місцевим мешканцям парковка не треба, бо з приватного сектору пройти 3 хвилини до озера – не проблема, із ЖК “Атлант”, що на ДОЗі, це 20 хвилин пішки. Більше того, ми наголосили, що були б вдячні, якби перекрили в’їзд для машин, їх можна лишати на Меблевій, там є карман за зупинкою.

Щодо референдуму, то тут команда ЄС побідкалася на те, що у них людина, яка наповнює Facebook некомпетентна. Замість слова “соцопитування” написала “референдум”. Постає питання, якщо команда підбирає такі некваліфіковані кадри, які не в змозі зрозуміти законності тез. 

Я поцікавилася якої думки усі присутні кандидати до селищної ради з питання приєднання до Києва чи самостійного існування. Канчура однозначно за самостійне ОТГ, колеги його підтримали. Почалася стара пісня про те, що “Київський ліс прийдуть і забудують київські забудовники”. І це я чула від тих, хто не був на жодному суді по лісу і на додній нараді щодо винесення межі в натуру, куди ходить Ольга Матюшина, Ліна Радуда, Олександра Куцан. 

Тоді я запитала чи відомо хоч комусь із кандидатів про розмір обов’язкових видатків на утримання соцоб’єктів, а це 2 садочка, 2 школи і амбулаторія. На це питання мені також жоден не зміг відповісти. Натомість я почула, що от, “коли їх обируть тоді і дізнаються”.

Ви серйозно??? Ну це якось дивно звучить. Це типу як розпланувати на місяць свою зарплату – дружині обручку, собі нову зимову резину для авто, дитині електросамокат наобіцяти, а яка та зарплата ніхто і не знає. А потім з’ясовується, що це навіть не мінімальна зарплата буде, а тупо 2 рік на біржі праці без можливості заробити хоч на хліб.

Тобто пусті розмови про нову амбулаторію/денний стаціонар, про спортивні майданчики і про спортзал ліцею. Кандидати прийшли на зустріч абсолютно непідготовані, розповідали, що не можуть такого знати, бо хто ж їм скаже.

Хто? Хто? “Серьожа” в пальто!

Кандидатка до Бучанської райради Василець постійно намагалася втрутитися і пояснити, що депутати від ЄС будуть виконувати волю громади і, якщо громада (увага!) захоче, то вони також будуть за приєднання до столиці. Я наголосила на тому, що в 2018 році були проведені громадські слухання, на яких громада вже висловила свою думку і 61% проголосувавших були за приєднання. Якщо чесно, я за той вечір втомилася повторювати, що ця подія вже відбулася і що громада вже вирішила, тобто представникам ЄС вже варто починати виконувати її волю.

Один з кандидатів, що живе на Пономарьова в районі ДОЗу але балотується в приватному секторі Сергій Пасюк, назвав нам усі свої заслуги і регалії, участь у АТО, нагороди і т.д.

Після довгої самопрезентації Пасюк видав такий спіч, що в мене мало завіса не рухнула. Знаєте, це наче уривок з Булгаківського Собачого серця – “Пастернака нє чітал, но осуждаю”. 

Кандидат із впевненістю сказав, що слухання були не слухання, що не всі мешканці були на них, що він і сам не був на тому голосування але (УВАГА!!!!) йому сказали, що дозволяли пачками по 5 підписів ставити за родичів, які не приходили.

На цьому моменті мені вже не потрібно було анічогісінько доказувати. Я знаю, як проходили слухання, і що це абсолютна брехня. Я сиділа за одним із столів реєстрації і достеменно знаю, як прискіпливо перевіряли паспортні дані і яка була процедура голосування.

Примітно те, що тоді на слуханнях головував тодішній голова КОДА Олександр Горган, обраний від “БПП “Солідарність” і він визнав легітимність слухань. А сьогодні кандидати від ЄС поставили під сумнів дії голови ОДА області та ще й представника тієї ж партії від якої сьогодні висуваються.

Також нам розповіли, що партія має на меті розвивати інфраструктуру. Коли люди питали як саме, якщо в селищі немає землі, нам почали розповідати про генплан, про те, що варто провести аудит усіх підприємств і подивитися чим вони там займаються, якщо нічим, то треба тоді роздати площі тим інвесторам, що мають можливість і бажання вкладати кошти у розвиток бізнесу у селищі. Тільки кандидати не знають мабуть, що то приватна власність і так просто прийти забрать і дати іншому не вийде. Ще згадали про земельний податок для підприємств за рахунок якого також можна наповнювати бюджет.

Люди питали чи планують оновлювати мережі водопостачання, яким вже по 50 років і їх рве, чи будуть вирішувати питання забрудненої води, на що сказали, що треба вирішити питання каналізації, тоді і вода стане нормальна.

Я поцікавилася хто такий Дмитро Христюк (екс-заступник мера Ірпеня, який підписав з ФОП-ом мерцем угоди по виведенню бюджетних коштів, а в Коцюбинському прийшов зривати громадські слухання, на яких громада могла б проголосувати проти закриття стаціонару) для них і для Коцюбинського? Кандидати з дивною посмішкою сказали, що навіть не в курсі, хто він такий. Ну звісно ж… 

Пані Василець пояснила, що Христюк ніяким чином не має стосунку до виборів у Коцюбинському, що він просто партієць ЄС і чоловік нардепки Вікторії Сюмар, а ще зауважила, що він нікуди не балотується, і тому до виборів не має ніякого відношення.

Дивно. Але коли мої знайомі, які хотіли балотуватися в КСР від ЄС звернулися до партосередку, то з партії їм взагалі ніхто не відповів. Партія не вважала за потрібне контактувати із людьми. З джерел “Громади приірпіння” списки партії формував саме Дмитро Христюк – ексрегіонал, голова осередку “Нових облич” та ексзаступник Карплюка, але активісти йому мало цікаві. І саме тому прихильники партії ЄС в Коцюбинського змушені були прийняти правила гри інших партій, які дали їм тверді місця у списках. А зі штабу ЄС їм навіть не перетелефонували. 

З 2018 року БПП (нині ЄС) співпрацює в регіоні з “Новими обличчями”. А наразі, окрім цього, співпрацює і з “Слугами народу”. Бо там – “Сєрьожа”. А бюджет селища, його аналіз та розуміння того, за який кошт буде існувати медицина, освіта – це вторинне.

Якщо в Києві ЄС підтримало на виборах Віталія Кличка як кандидата в мери, то в Коцюбинському ЄС просто працює на те, щоб відірвати в команди УДАРу і Ольги Матюшиної голоси, аби перемогла людина з команди Карплюка, яку вони лагідно називають “Сєрьожа”.

Авторка: Ірина Латиш, мешканка приватного сектору селища Коцюбинське