Громада Приірпіння

У Коцюбинському немає свого комунального транспорту. Транспортне сполучення з Києвом є завдяки міжміським маршруткам та електричкам. Ці послуги нам надають перевізники, яких затверджує Київська обласна державна адміністрація та “Укрзалізниця”. На Київську облрдержадміністрацію, як довели роки протистоять, через лобізм перевізників вплинути по суті нереально. 

Оскільки Коцюбинське вже  окрема самостійна громада – то було б правильно створювати громаді своє автотранспортне підприємство. Це дало б змогу контролювати ціни на проїзд нам, депутатам місцевої ради, дало б селищу десятки робочих місць, а податки від цієї сфери перевезень йшли б в бюджет Коцюбинського. 

Саме тому слід з’ясувати, що у нас передбачено на розвиток транспортної інфраструктури у бюджеті Коцюбинського на 2021 рік.

400 000 компенсації для  перевізників

Всі пам’ятають, що за автобусні маршрути в Броварах була влаштована стрілянина. У Коцюбинському, коли депутатка попереднього скликання Олександра Куцан після перемовин з ОДА спробувала запустити маршрут нового перевізника, щоб розвантажити “Атлант”, – автобусу просто потовкли скло. Перевезення це надприбутковий бізнес. Саме тому перевізники і обласна влада зволікатимуть і відтягуватимуть із запровадженням валідаторів до кінця. Цим двом сторонам дуже вигідно, щоб курсував чорний, необлікований потік готівки. Хоча в умовах пандемії було б доцільно вводити безконтактну оплату. Але є речі дорожчі за здоров’я громадян – це грошові потоки.

Перевезення маршрутами 393 і 745 надають приватні перевізники ТОВ “Ірпінське АТП 13250” та ТОВ “Транс-Груп”. До слова, якщо розглядати декларації перевізників – це далеко не бідні люди. Так у “батьківщинівця” Олега Сотнікова мільйони готівки, а в області зараз “Батьківщина” зі “Слугами народу” в коаліції разом із ОПЗЖ. Тому тут місцеві перевізники будуть мати підтримку на рівні області, яка їм погоджує маршрути та умови. А як ми з’ясували раніше, область закрила очі і погодила перевізникам Коцюбинського зменшення кількості маршруток і це при тому, що кількість мешканців селища росте.

Пасажиропотік ми моніторили разом з мешканцями. Стояло питання щодо кількості пільговиків, які може везти перевізник і ми з’ясували, що в середньому на один маршрут їде не більше 2 пільговиків.  Результати моніторингу довели, що перевізник заробляє немалі кошти, а зі зростанням пасажиропотоку – ростимуть і прибутки. Наш маршрут Коцюбинське-Київ дуже ласий. Маршрут короткий, тариф міжміський. За таким тарифом маршрутка в Києві везе пасажирів через все місто. У нас перевізник по суті без заторів курсує між селищем і станцією метро. Звісно, до кінцевої “Дачна” автобус ніколи не їде, але у паспорті маршруту ця кінцева значиться.

Так от коли постало в ОДА питання про те, що сервіс не відповідає коштам, які сплачують мешканці селища, то перевізник надав в ОДА висновок комісії попереднього скликання про те, що у депутатів немає питань. Більшість в цій комісії складали депутати, афільовані з “Новими обличчями”. Тогочасна голова бюджетної комісії Людмила Узерчук лобіювала компенсацію вартості перевезення пільгових категорій окремих громадян з бюджету перевізнику. Тоді закладали близько 600 000 на рік і не встигли виплатити. На той час депутатом Радудою була розроблена Програма компенсації вартості перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах, де прописаний чіткий механізм відшкодування витрат. Ця програма нікого не цікавила, її навіть не розглянули.

Новообрані депутати створили бюджетну комісію. І вже новий склад бюджетної комісії розробляв проєкт бюджету на 2021 рік. І от в цьому проекті запропонували Програму компенсації вартості перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах за рахунок коштів з місцевого бюджета. Загальна сума компенсації  за плановим показником фінансування: 400 080 гривень на 2021 рік (“домовилися” з перевізниками на 3 гривні за кожного пільговика (проїзд, нагадую, 8 гривень).

До тепер не зрозуміло, чому саме така сума зазначена в бюджеті і чому саме 3 гривні компенсації? Це менше ніж половина проїзду в один бік для одного пасажира. Відсутній як такий механізм розрахунку  компенсації перевізникам, не затвердили порядок відшкодування витрат за рахунок коштів селищного бюджету за пільговий проїзд приміським транспортом, пов’язаний з перевезенням окремих категорій громадян.

Як чинять інші ОТГ? Є кілька підходів.

З метою контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів перевезення пільгових категорій може здійснюватися за талонною системою, на яку виділяється певний бюджет. Наприклад, кожному пільговику дається на місяць 60 талонів (30 днів поїздка в Київ і з Києва). Селищна рада, якщо укладений відповідний договір з перевізником, розробляє спецталони на пільговий проїзд. Їх видають пільговикам під підпис, і коли пільговик їздить у маршрутці – він за кожну поїздку дає один з своїх талонів. Тоді кількість талонів підраховується і рада платить по факту, а не по намальованим показникам, які майже неможливо перевірити.

Ось зразок талону, на виготовлення якого навіть не треба серйозних коштів.

Якщо ми говоримо про відшкодування з бюджету для перевізників, то всі перевізники мають статистичну звітність. Беремо суму виручки і множимо на коефіцієнт – співвідношення пільгових категорій до загальної кількості пасажирів. Для цього треба затверджувати методику розрахунку цього коефіцієнту. Бо просто так з бюджету отримати чітку суму навіть не знаючи, скільки по факту перевізник перевозить пільговиків – це змова з перевізниками. 

Як перевірити цифри – можна вийти на маршрут, як робили ми кілька років тому і ви вийдете на реальні обрахунки. А вони засвідчують, що в середньому 2 пільговики на один рейс. Десь більше – десь 0, а десь 1. А в середньому – 2.

Ось є реальний приклад у Немішаєво, де встановили прилади ще у 2017 році, а також розробили та запровадили соціальну карту, яка дає право пільговим категоріям населення селища на безкоштовний проїзд.

“У Немішаєво ми ввели систему карток для пільговиків – пенсіонерів, багатодітних та інших пільгових категорій. У селищній раді кожен може отримати спеціальну картку і далі в кожній маршрутці є сканер. Сканер на одну маршрутку коштує 6-7 тисяч. Коли у нас свого часу район вимагав 277 тисяч компенсації за пільговиків і ми поставили сканери, то з бюджету по факту ми виплатили лише десь 30 тисяч тобто 900% економії. У нас проїзд коштує 20 гривень (пільгові дні ср, пт – прим. ред). Щодо Коцюбинського – Ваша перевага в тому, що маршрут один, пасажиропотік сконцентрований на одному напрямку Коцюбинське-Київ. Тут є доцільність прораховувати запуск свого АТП. Але треба пам’ятати, що це буде міжміський маршрут і це треба буде йти на тендер в ОДА, який ще треба виграти”, – коментує Сергій Замідра, учасник програми “Нові лідери” та колишній голова Немішаєво (Київська область).

У випадку талонної чи електронної системи перевізник щомісяця має подати розрахунки компенсаційних виплат за пільгове перевезення окремих категорій громадян за відповідний місяць, пред’являючи Талони  або дані з електронної системи.

Що ж прийняла депутатська більшість в бюджеті на 2021 рік? Просто дати абсолютно конкретну суму коштів. Оскільки перевізник  має звітувати скільки він перевіз пільговиків, то акти вже будуть малювати під погоджену цифру?

Чи можливе власне АТП?

Якщо вже Коцюбинське стало самостійною ОТГ, то треба думати про те, щоб у нас було своє АТП. Що для цього треба? Щоб Коцюбинська селищна рада проголосувала за створення свого комунального підприємства, поповнила його статутний фонд і надала безповоротну або поворотну допомогу на закупівлю автобусів.

Це нам дасть можливість мати контроль над ціноутворенням, якістю перевезень та створювати робочі місця. Податки будуть йти не в бюджет Ірпеня, як це зараз відбувається у випадку ірпінських перевезень, а до нашого, Коцюбинського бюджету.

Скільки коштів для цього треба? Ну давайте подивимося, скільки коштує один автобус “Богдан”. Десь в районі півмільйона гривень.

Для маршруту 393 треба десь 5-6 автобусів. Тобто це 2,5 – 3 млн гривень. Чи реальна така закупівля для селища, щоб вибити монополістів? Цілком реальна. Подивіться, скільки коштував сквер на Меблевій, який виборці не просили 1,3 млн. І це не єдиний сквер, який зробили в селищі за наші податки.

Додайте до цього ще 5 років компенсації по 400 000 грн, які будуть платити перевізникам, а це ще 2 млн, от і вийдемо  3 млн.  До відома, скільки з бюджету витрачено на парки, гречки і лавки. Щонайменше 9,6 млн за рік. Це можна було б і автопарк для 393 створити, і для 745 маршруту за один рік.

Якщо ви купилися на бюджетну гречку, то це  позбавило нас всіх розвитку громади. Ціни на проїзд піднімуть і те, що Ви думали вам “подарували” виїздите швидше, ніж за місяць. От так дешево люди продають своє майбутнє, щоб потім на них перевізники заробляли всі 5 років.

А можна було запустити своє АТП і стартувати хоча б з одного самостійного маршруту. Але чи цікавить депутатську більшість війна з ірпінськими монополістами, у яких все добре обумовлено від місцевого до обласного рівня?

0 гривень для “Укрзалізниці”

АТ “Укрзалізниця” запускала човникові електрички. Для того, щоб вони зупинялися в Коцюбинському була проведена депутаткою минулої каденції Олександрою Куцан грандіозна робота. Вона не просто їздила в “Укрзалізницю” на прийом, вона пікетувала мешканців, щоб вони купували квитки саме на нашій станції. 

Монополію “Укрзалізниці” змінити для селища нереально. І от як раз для того, щоб УЗ не заблокувала зупинки на станції “Біличі” треба було б в бюджеті передбачити  кошти для відшкодування перевезень пільгових категорій. 

Укрзалізниця просить відшкодовувати за 1 пільгового пасажира 14 гривень. Саме стільки коштує проїзд. На відміну від ірпінських перевізників УЗ на “договорняки” не йде і вимагає повну оплату за фактично перевезену кількість пасажирів. 

І через те, що для “Укрзалізниці” передбачили в бюджеті селища на 2021 рік рівно 0 гривень є ризики, що ми втратимо зупинку на станції “Біличі”. 

Такі нечесні взаємини з “Укрзалізницею” викликають ще більше питань, коли читаєш програму “Слуги народу”, де йдеться про запуск трамваю (насправді, як з’ясувалося це трамтрейн, який має курсувати коліями УЗ). У ЗМІ наразі Сергій Даніш намагається піаритися на запуску міської електрички, інтегрованої в проект Kyiv city express, який запланований реалізувати протягом 2019-2021 років. 

Як пояснював колишній очільник регіональної філії Укрзалізниці це повинен бути проект з фінансуванням з бюджету Києва і міст-сателітів столиці. Так про яке сприяння можна говорити, якщо ми не дали коштів не лише на трамтрейн, а навіть не платимо за пільговиків у старих електричках? 

Більше того, на реалізацію програмних обіцянок партійців “Слуга народу”, які обіцяли виборцям запускати трамвай, не виділено жодної гривні. Отже, у 2021 році трамваю мешканці селища не отримають.

Окрім того була обіцянка здійснювати контроль над забезпеченням регулярного транспортного сполучення. Оскільки перевізник не коцюбинський і затверджували все в ОДА, то і контроль може здійснювати виключно ОДА. Тому напряму ані Сергій Даніш, ані його “Слуги народу” контролювати насправді не можуть.

І що найцікавіше, у програмі “Слуги народу” є така обіцянка, як “безкоштовний проїзд для школярів”. І от в маршрутках написано оголошення про нову програму “Школяр” і проїзд буде 5 гривень.

Це коли ми говоримо про “безкоштовний” проїзд, передвиборчі обіцянки і “спроможність громади”.

Таким чином, бюджет Коцюбинського у 2021 році не став у частині транспортних питань несподіваним. Ми інвестуємо в ірпінських перевізників, а не в транспортну незалежність громади.

Авторка: Наталія Пилипенко, депутатка Коцюбинської селищної ради (УДАР)