Громада Приірпіння

Депутати місцевих рад підзвітні виборцям і щонайменше раз на рік мають обов’язково звітувати за свою роботу.

Підготовка до повномасштабної війни 

З перших днів 2022 року ми розуміли, що до повномасштабної війни громада має бути підготовлена. І підготовка розпочалася ще раніше.

Наш депутат Владислав Журавель, як і Юрій Устіновський, який балотувався від УДАРу в раду, але не пройшов, разом з іншими нашими однодумцями тренувалися в ТРО. З перших днів вони на фронті, як і кандидат від “Голосу” Вадим Зінчук, який теж не потрапив у раду. Устіновський отримав орден “За мужність” ІІІ ступеня і воює під Бахмутом у батальйоні “Свобода”.

Депутат від УДАРу Ігор Чижевський, який на момент нападу був на Західній Україні, добирався до Києва і потім пішки йшов додому від залізничного вокзалу, щоб зібрати рюкзак і через дві години йти у військкомат, звідки і попав в найгарячішу точку. 

На сесії на початку року до повномасштабного вторгнення голова фракції УДАР Олена Сокотюк наголосила на тому, що громаді треба інформація щодо готовності бомбосховищ та освітніх закладів. Тоді на камеру влада селища пояснила, що батьки повинні знати, що треба робити. Це ігнорування загрози і бездіяльність з боку влади, яка мала ресурси, щоб підготуватися і максимально посилити цивільну безпеку.

З перших днів війни депутати від команди УДАР Василь Циганенко і Наталія Пилипенко формували списки потреб та отримувачів та розподіляли гуманітарну допомогу, яку привозили волонтери.

Тим, хто неходячий – розносили по домівках. Багато життєво необхідних ліків знаходили та закупали, використовуючи особисті зв’язки та замовляючи з інших регіонів.

Бус з гуманітаркою для селища направив один з народних депутатів Верховної Ради. Роздача відбулася на Меблевій на початку березня. Жодних фото для піару на фоні гуманітарки ніхто не робив. Роздачу контролювала місцева мешканка Олекандра Куцан.

Наталія Пилипенко організувала безкоштовне розвезення хліба в бомбосховища. Тут варто подякувати і Олегу Сімаковському, який зміг організувати випічку хліба в селищі в такий скрутний час. Він, до речі, втратив підприємство.

Також Пилипенко організовувала вивіз мешканців ДОЗу на вокзал, у лікарні, магазини, аптеки. Тут також дякуємо мешканці Альоні, яка допомагала розвозити людей та Яну Марущаку, який балотувався від “Голосу”, але не пройшов у раду. Він теж допомагав вивозити людей з селища для евакуації до вокзалу і Теремків. Сім’ю одного з військових завіз на Хмельниччину. Також зустрічав згодом людей, які поверталися назад.

Пилипенко з власних ресурсів купувала продукти і розносила людям похилого віку, які залишилися в селищі з різних причин і розносила по всьому масиву і ЖК “Атлант”.

А це ще один мешканець-волонтер, який привозив нам продукти з Черкаської області, щоб ми роздавали мешканцям громади. 

А ці хлопці доставили хірургічні матеріали і медикаменти для операцій в Черніговський госпіталь в перших числах квітня, коли ніхто не міг добратися до них, бо міст підірваний був, а їм вони були дуже потрібні. Медики нам передали велику подяку, а для нас це найбільша нагорода.

Наші депутати працювали не лише в Коцюбинському, оскільки у Приірпінні було дуже багато роботи після того, як окупанти відступили.

Пилипенко у Гостомелі збирала заявки від мешканців на ліки, потім сортували їх і медики волонтери завозили ліки і їжу в Гостомель.

Ми свідомо приймали рішення не піаритися на наданні допомоги і не робили селфі. Вважаємо це проявом цинізму. Як докази того, що з громадянами велася комунікація залишаємо заявки та відгуки громадян.

Також під час активних бойових дій відбувся струс будинку по Пономарьова, 28, після чого різко погіршився стан комунікаційних труб, які почали протікати по всьому підвалу, тому  Пилипенко зареєструвала звернення до КП “Комунальник” з проханням провести терміново комісійний огляд комунікацій і поставити в план ремонтних робіт.

Після деокупації частини Київщини стало відомо, що наш селищний голова Сергій Даніш звернувся до Кабміну, щоб отримати для громади 7 мільйонів бюджетних коштів як деокупованим, хоча ми не були окупованими. 

Для того, щоб громада мала інформацію, на що підуть їхні податки, Голова фракції “Голос” Наталія Коломієць звернулася до народної депутатки Юлії Клименко, яка теж представляє “Голос”, і підготувала звернення на уряд. Отриману інформацію з додатками ми оприлюднили для громади для того, щоб кожен зміг зрозуміти запит з боку влади. З огляду на те, що Ірпінь, який справді був деокупованим, отримав менше коштів, то у мешканців виникло цілком логічне питання: якщо ми отримали так багато ресурсів, як будуть готувати нашу інфраструктуру до зими. 

Навесні і влітку громада селища виступила проти діяльності московського патріархату. Олена Сокотюк роз’яснювала громадянам, що варто вимагати у місцевої влади і брала участь у акціях протесту. 

Сергій Даніш на цю ситуацію кілька місяців просто не зважав.  Воно і не дивно, бо на виборах 2020 року у списку партії була матушка з церкви московського патріархату і лише паства московського патріархату за бюджетні кошти отримала декоровані яйця на Великдень.

А Даніш отримував орден від московського патріархату. Все це для політичної пам’яті ми збирали і будемо збирати для громадян, аби вони розуміли, що було раніше і чому так затято саботувався розгляд питання щодо блокування роботи московського патріархату на сесії селищної ради.

Накопичення політичної пам’яті сьогодні є вкрай важливим. Коли у ЗМІ з’явилася інформація про освітянку з Коцюбинскього Аллу Душкіну, яка коригувала вогонь і тепер втекла в Росію, то завдяки тому, що Юрій Устіновський робив скріни перед тим, як піти на фронт, у нас були всі докази того, що Даніш особисто з нею знайомий. Раніше вона виводила дітей під відеозапис, щоб вітати політика з днем народження без дозволу батьків.

Устіновський ретельно збирав скріни про її політичну діяльність у селищі, у нас були матеріали, які ми змогли не лише оприлюднити а й передати правоохоронним органам.

Олена Сокотюк допомогла громадянам розробити текст проєкту рішення, яке вони запропонували раді для голосування щодо московського патріархату і зрештою воно було підтримане.

Війна вплинула на різні сфери життя нашої країни, зокрема була закрита філія “Ощадбанку”. Це спричинило величезні черги на “Укрпошті”.

Саме через це депутат від УДАРу Володимир Колесніченко звернувся до “Укрпошти”. У відповіді на звернення повідомили, що розглядають відкриття ще одного відділення.

Приєднання до Києва

Під час повномасштабної війни мешканці селища змогли відчути, що таке бути анклавом в Києві. Це послаблює не лише обороноздатність, але й блокує нам доступ до швидкого надання медичної допомоги, дешевшого транспорту та більш якісної освіти.

Приєднання до Києва було і є для нас стратегічно важливою метою. У парламенті з 2020 року була створена робоча група, але вона не засідала жодного разу, оскільки її блокував співголова робочої групи нардеп Андрій Клочко (“Слуга народу”). Він пов’язаний із забудовниками Приірпіння.

У 2022 році нам вдалося провести кампанію щодо заміни голови робочої групи. Депутатка Наталія Коломієць як юристка, яка довела на рівні Верховний Суд України, що у 2015 році Коцюбинське приєднали до Ірпеня незаконно, брала участь у підготовці матеріалів до робочої групи, які стосуються не лише правових аспектів, а й доступу до транспорту, медицини, освіти та інших важливих сервісів. Коломієць увійшла в робочу групу. Так само інформацію для робочої групи допомагали готувати й інші депутати з нашої команди за цими ж проблематиками.

Про перебіг засідань робочої групи громаду інформують у соцмережі Facebook “Громада Коцюбинського”. Наразі співголовою групи є нардеп Роман Лозинський (“Голос”), який також перебуває на фронті й проводить засідання у онлайн форматі, а також Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”).

Захист Біличанського лісу

Під час війни ліс, який ми захищаємо більше 10 років, виконав дуже важливу оборонну функцію. По суті ліс і заплава річки Ірпінь, яку теж намагалися забудувати забудовники, допомагали ЗСУ тримати лінію оборони. Ліс був і залишається природним щитом для Києва. Про це детально описав у своїй публікації на “Українській правді” Юрій Устіновський.

У цьому лісі депутат Журавель тримав оборону Приірпіння з перших днів повномасштабного вторгнення.

Але намагання захопити частину лісу представник команди недоброчесного забудовника Володимира Карплюка Сергій Даніш (“Слуга народу”) не полишав навіть тоді, коли триває повномасштабна війна. 

Поблизу Пономарьова не один рік намагалися захопити ділянку лісу. У 2021 році ми з дітьми тут висаджували дерева і ставили іменні таблички дітей, щоб вберегти ліс. Але цинізм з боку влади селища цього року перевершив всі очікування.

Саме в цьому місці поблизу церкви московського патріархату повністю знищили підлісок, прикриваючись війною і тим, що зелень шкодить видимості і ліс погано проглядається. З огляду на те, що по периметру селища це була єдина ділянка лісу, де вже вкотре зачищають підлісок, було зрозуміло, що її намагаються захопити.

Що характерно, сама будівля церкви московського патріархату, яка побудована шляхом самозахоплення ділянки в нацпарку Голосіївський і огорожена щільним парканом, видимості, схоже, зовсім не заважають. А от саджанці, висаджені дітьми, дуже заважають.

Особливо прикро, що на День незалежності Даніш свідомо готував конфлікт у лісі. Депутатці Олені Сокотюк довелося давати пояснення поліції та підключати Міністерство екології, щоб зупинити незаконні дії. Правоохоронцям довелося покласти обличчям в землю одного з “групи підтримки” Сергія Даніша, а техніку Київський благоустрій забрав на штрафмайданчик.

Дуже сумно, що на місце події прибули члени місцевого ДФТГ зі зброєю, які погрожували захисникам лісу. 

На місце події приїздив також Юрій Устіновський, який короткостроково повернувся з фронту на доукомплектацію, і Даніш назвав фронтовика “хворим”. Зрештою, адміністрація Національного природного парку встановила інформаційну табличку, щоб ні в кого не викликало сумнівів, що це ліс і його треба берегти. 

Наприкінці року стало відомо, що ОАСК, який ліквідували через корупційні скандали, в останній день своєї роботи виніс рішення на користь Коцюбинської селищної ради, що схема області включає Біличанський ліс. Рішення ОАСКу в силу не вступило, Київ пішов в апеляцію.

ЖКГ

Депутатка Наталія Пилипенко для мешканців мікрорайону ДОЗ, від якого вона обиралася депутаткою, детально проаналізувала ситуацію з опаленням і тарифами. Вийшло так, що комунальне підприємтсво селища виставляло захмарні тарифи за опалення, але теплопостачальній організації кошти не надходили. Через борги постійно виникають питання щодо того, коли буде надана послуга мешканцям, які за неї заплатили. У цьому питанні Пилипенко допомагала мешканка селища Ліна Радуда, яка також балотувалася від УДАРу в раду.

Депутатка Пилипенко підняла питання щодо опалення і направляла відповідні звернення.

Наталія Пилипенко разом з Ліною Радудою провели збори масиву ДОЗ щодо ситуації, яка склалася з теплом (збільшення витрат в Гкал, а тепла не стало більше, квитанції мешканці отримали без реквізитів і з невірними цифрами), отримали доручення виборців розібратися.

У одній з відповідей на звернення, яке стосувалося різкого збільшення витрат теплоносія, КП по суті повідомило, що виборці не мають ні на що права, окрім як платити за завищеними тарифами. Тут нагадаю, що ми кілька років просимо КП прозвітувати перед депутатаським корпусом і громадою. Дуже цікаво було б також почути, як робили псевдоблагоустрій прибудинкових територій на вул. Меблевій і вивели близько півмільйона гривень. Комунальні підприємтсва підзвітні депутатському корпусу і громаді. 

09 вересня 2022 року після довгого мовчання на депутатське звернення і загальних зборів мешканців, УЖКГ “Біличі” таки зробило перерахунок по теплу за січень-березень 2022 року майже половину вартості тепла.

Так само неодноразово написані депутатські звернення щодо перегляду складових тарифу на утримання прибудинкових територій.

Також Наталія Пилипенко піднімала питання щодо належного водопостачання або підвозу води і належного інформування населення про графік.

Питання опалення і необхідність генераторів, які Даніш обіцяв Міністерству соцполітики купити за бюджетні гроші, наша команда піднімала неодноразово і до опалювального сезону, і під час. І на загал, і на сесіях.

Голова фракції УДАР на прохання мешканців Меблевої 11-б, де після прильотів уламками пошкоджені вікна, звернулася до Коцюбинської селищної ради, щоб вони перед опалювальним сезоном вирішили проблему. Але цю проблему мешканців також проігнорували і станом на січень 2023 року вона по суті не вирішена.

Щойно повернувся з фронту у відпустку Владисав Журавель, якого обирали мешканці приватного сектору, він вкотре підняв тему, на важливості якої наголошує не один рік наша команда. Відсутність центральної каналізації у приватному секторі і забруднення грунтових вод. За відсутності води у водогонах під час війни, якість води в колодязях є вкрай важливою. З детальною підбіркою інформації та відеодоказів на цю тему можна ознайомитися за посиланням.

У приватному секторі відбулася спроба самозахоплення землі. Один з власників спробував просунути паркан на загальну територію, що є не просто захопленням землі, а обмежує пішохідну зону і впливає на безпеку дорожнього руху.

Це спроба захоплення землі була припинена після того, як депутатака Сокотюк звернулася до селищної ради.

Відкритість роботи ради

Для розвитку демократії і свободи, за яку ведуть боротьбу наші військові, дуже важливо зберегти відкритість у роботі місцевих рад. Робота Київради більш прозора, ніж робота Коцюбинської селищної ради. Це Верховна Рада може собі дозволити негласні засідання окремих комітетів, де вирішуються питання обороноздатності. А місцеві ради, які розподіляють ресурси громади і вирішують комунальні питання, мають працювати гласно і підзвітно.

Наша команда наголошує, що селищна рада невиправдано працює по суті негласно. Навіть депутати не завжди знають, коли відбувається сесія і опозиційні депутати традиційно не отримують жодних проєктів рішень на електронні пошти, рівно як і запрошень на сесії, про які дізнаються постфактум. Так само, як і мешканці селища не можуть з офіційного сайту дізнатися жодну інформацію про те, що приймає рада. До прикладу Київрада проекти рішень на сайті публікує і не прикривається воєнним станом. 

Депутат-фронтовик Владислав Журавель на сесію потрапив тільки раз після ротації і наголошує на тому, що жодного разу з ним не контактував ні селищний голова, ні секретарка ради Юлія Главацька, щоб повідомити про засідання сесії чи комісії.

З сесій, на які нам вдається потрапити, ми викладаємо відео, для інформування громади. Також ми викладаємо порядок денний сесій. По суті безкоштовно виконуємо роботу секретарки ради Юлії Главацької, яка за те, що свою роботу не виконує отримує кошти платників податків з бюджету селища.

Так само стоїть питання під час війни не лише в закритості роботи ради, а й в доцільності витрачання бюджетних коштів на такі речі, як медалі “За оборону Коцюбинського”, які вручили для піару народним депутатам від “Слуги народу”. Такі нагороди для нардепів є неприпустимими, бо знецінюють реальні бойові нагороди. 

На ці “фількіни грамоти”, щоб поставити чиєсь відчуття власної величі, було витрачено з бюджету кошти платників податків. Такі “тилові” пседовнагороди знецінюють справжні нагороди на полі бою.

А от коли під час блекауту селище три доби сиділо без світла, води і опалення, влада не знайшла необхідним підключити генератори до насосів, щоб хоч на годину дати людям набрати води. Дуже дорого, гроші вже витратили на медалі.

І в часи, коли громада волонтерить на потреби фронту і дає свої кошти, їхні податки по суті обслуговують медіакаманії народних депутатів. Про те, куди йдуть податки під час війни мають знати всі і ми, за наявної інформації, надаємо її громаді.

Про поточну роботу депутатів можна дізнатися у групі “Громада селища“.