Перевтілення. ”лохторат” стає Електоратом: ”Нафіга такі собранія?” / Колонка автора
— 4 Липня 2012 26Після розгромного програшу в апеляційному суді, який скасував дерибан 4 тисяч гектарів лісу столиці, Коцюбинська селищна рада заходилась збирати ошуканих ними ж мешканців селища, щоб вони підписали звернення до гаранта й прикрили їхній дерибан – стали живим щитом.
Депутати селищної ради давно сидять з актами права власності на ліс. Голова земельної комісії селища Євстифєєв навіть вже поставив на своїй ділянці паркан, щоб “Новатор” розпочав будівництво багатоповерхівок. Що не вдалось оформити на себе – оформили на підставних осіб.
Афера тріскає по швах і влада звертається до виборців, які її обрали за те, що на папірцях А4 їм пообіцяли видати земельні ділянки в лісі. З цими папірцями вони сидять вже другий рік. Місцева влада переконана: вона має вплив на “лохторат”.
Два роки тому в залу селищного клубу було не проштовхнутись, коли депутати й селищний голова Вадим Садовський перед виборами влаштовували лохошоу у вигляді “громадських слухань”, на яких таємно зібрались ті, кому пообіцяли ділянки.
Тепер в клубі не так людно – близько 200 людей. З-поміж них – кілька десятків депутатів.
Президія сиділа в гордій самотності, не зважаючи на те, що обіцяли приїзд нардепів.
З залу неодноразово лунали запитання, хто поставив паркан у лісі. Голова земельної комісії Євстифєєв так і не зізнався громаді, що то частково його ділянка площею близько 2 га. Зате він пояснив, скільки заплатить за винищення дерев на цій ділянці:
“500 тисяч гривень. Це багато. Я так думаю.”
Він додав, що розуміє, що селище Коцюбинське не в змозі обслуговувати ліс такої площі й тому “ліс потребує системного підходу” (Фройд сміявся крізь сльози, бо досі селищна рада не визнавала що ліс – це ліс, це була “деревинна рослинність”).
Щоправда, тепер вже селищна рада згодилась на 3 тисячах гектарів зробити Національний парк, але 1 тисячу по-хазяйськи, “системним підходом” треба роздерибанити, прикриваючись слоганом “земля – крестьянам”.
Але люди вже починають розуміти що до чого й у залі на таку локшину була однозначна реакція: “Ой брехня! Вже два годи роздають!”
Багато хто хотів виступити щодо цього питання, але вдалося це Андрію Скипальському. І він двічі зривав аплодисменти залу.
“Я мешканець селища і в мене троє дітей. Ми боремось за цей ліс. Якби місцева влада хотіла роздати землю простим людям, які роками чекають в черзі на покращення житлових умов, то це сталося б 2008 року, коли вони оформили акти права власності на землю собі та підставним особам, а не перед виборами роздали папірці, з якими громада сидить другий рік.”
Другий раз зал аплодував, коли Скипальський запропонував на всій території зробити Національний парк. (Для тих. хто не знає, хто такий Андрій Скипальський – він один з активістів, який проштовхнув антитютюновий закон в парламенті).
Люди виходили з зали й частина просто проходила повз листки, де треба було залишати підписи. Ймовірно, селищна рада запустить адмінресурс, щоб дозбирувати підписи в освітніх та медичних закладах.
(До речі в шапці підписних листків не було написано, щодо чого звертаються люди до гаранрта. З таким самим успіхом можна людям розповідати, що це збір підписів за створення Національного парку або підписи під зверненням, щоб президент ветував скандальний вчорашній закон про мови).
Люди звертались до активістів з пролханням захистити ліс й протистояти владі. Але більше всього вони обурювались, що влада не реагує на їхні скарги щодо тарифних питань. Живучи за кілька кілометрів під Києвом за один квадратний метр опалення тут платять люди близько 12 гривень.
“Нафіга такі собранія? Треба давати і людям виступити, а не лише самим, що хотіти те й казати. Не дають слова людям,” – говорить Надія, яка сама є головою профспілки й відповідає в себе за організацію зборів.
Після зборів депутати Дзюба та Ясінєв підійшли з проханням влаштуватись на півставки захисниками лісу (всі впевнені, що за це активісти отримують космічні гроші від Києва), але коли дізнались, що півставки – це нуль (0/2=0), то почали проклинати на чому світ стоїть.
Коли ми йшли на ці збори, то думали, що владі вкотре вдасться ошукати людей. Але вони вже пережили подібний епізод, як в “Майстрі й Маргариті”.
Два роки тому вони зайшли в клуб й їм запропонували поміняти їхній “одяг громадян” на “норкові шуби” – папірці. Тільки, поза клубом, через кілька років люди зрозуміли, що стоять голі й ошукані.
“Люди, как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было… Человечество любит деньги, из чего бы те ни были сделаны, из кожи ли, из бумаги ли, из бронзы или золота. Ну, легкомысленны… ну, что ж… обыкновенные люди… в общем, напоминают прежних… квартирный вопрос только испортил их…” – казав герой Булгакова Воланд.
Нас турбує лише одне питання. Те, що місцева влада дискредитувала себе – це однозначно. Вона втратила легітимність. А це означає, що Коцюбинське через три роки на виборах буде ласим шматком для передвиборчих баталій. І прийти можуть як такі самі, так і ще гірші.
У нас три роки, щоб кристалізувати протоеліту в зрілу контр-еліту. І навіть в 15 тисячному селищі знайти 20 людей (більшість в селищній раді), які будуть самостійно, позапартійно й без фінансування, проводити свої виборчі кампанії вкрай важко.
Але дорогу осилить той, хто йде.
P.S. (У ці хвилини відбувається демонтаж паркану, яким голова земельної комісії обгородив ділянку для будівництва багатоповерхівок “Новатора”. Монтажники обіцяють впоратись за кілька днів. Всіх, хто йшов ці 5 років пліч-о-пліч, вітаю з тим, що ми виграли ще один бій у цій війні).
26 коментарів
Садовський з Євстєфєєвим ніяк не угомоняться? Стосовно збіговиська у клубі, як там у класика – “Неначе люди подуріли,
німи на панщину ідуть
і діточок своїх ведуть…”
Какое право вы имеете называть людей ”лохторат”. Даже если это и косвенно.
На собрании вы “стояла и молчала”.
Струсили?
Наверное ДА, сам поступок говорит за вас.
Смените лозунг “Да здравствует Национальный парк ” на “Да здравствует новая ТРОЕЩИНА!!!!”.
КиевРаду вы не удерживаете, а наоборот помогаете.
Словами великого украинского поэта: ” Трактор в полі дир-дир-дир — ми за мир…”
Шановна пані Людмило,
я на двох попередніх “громадських слуханнях” в президію писала прохання виступити.
Люди двічі не хотіли слухати про те, що на них чекає і як їх мають за ніщо. Після “громадських слухань” я пропонувала побитися з людьми об заклад на 100 грн, що навіть через рік у них на руках не буде актів і що їх просто перед виборами використовують. Ніхто не захотів ані слухати, ані битися об заклад. Пройшло два роки.
Це не я до них ставлюсть, як до “лохторату”. А ті, хто їх втретє зібрав, щоб знову кинути. Той, хто розраховував, що це вийде знов, знов і знов.
Цього разу я вирішила, що цій частині громади я не буду намагатися сказати щось втретє. Я просто не вірила, що вони готові почути й зрозуміти. Схиляюсь перед Скипальським. Він повірив, що і втретє треба спробувати їм пояснити. Йому аплодували. Він – молодець, бо мав більше віри. Це беззаперечний факт.
Ідеям президії не аплодували. Ви ж самі бачили, якщо там були.
А щодо “струсили” 🙂
Шановна пані Людмило 🙂 Так Ви б підійшли 🙂 Я ж прийшла до людей, Ви мене знаєте, хто я, інші люди знають, хто я. Ходжу без охорони. Ви підходьте, не бійтесь. Бо дивно чути від анонімної людини про “струсили”…
А от щодо Тичини… Найкращого лірика століття, яким його визнала Франція… Якщо вдягати партійну маску, вона приростає й талант гине й “сонячні кларнети” перетворюються на ніщо. Євген Маланюк писав: “від кларнету твого пофарбована дудка зосталась”…
Це болюче питання, коли людина продає свою громадянську позицію. Я раджу Вам подумати, що змінило Вашу позицію на таку одержиму ворожість до законних дій громадян. Невже Ваш кларнет громадянина можна так тупо і просто заткнути папірцем в 15 соток?
Пропоную обговорити тему “Звільнення гідної завідуючої дитячого садка, який займав перші місця в районі, і заміна її на досить сумнівного педагога”. Чому пишу в обговорення про землю , бо всі переймаються землею зараз. А сталася трагедія для всього селища. Поясню чому. Заява-скарга 11 батьків сприйнялась за чисту правду. Без суда і слідства запропонували піти завідуючій. Обєднались всі інші батьки 129, але це депутату Мельнику здалося абсолютно не проблемою, також і селищній раді. Людину,яка пропрацювала на селище 23 роки завідуючою, просто викинули. Нова завідуюча , може, і гарна людина, ми її не знаємо, але хтось да поцікавиться як вона пішла з дитячого садка м.Ірпеня, історія знана в районі. До чого прийде наше суспільство, якщо діти найменші нікому не потрібні. Люди, прокиньтесь, збирайтесь, бо інколи буває пізно!
Вчора редакція говорила з п.Кучмою (екс-директорка дитсадка). Зараз ситуацію вивчаємо.
У лісі біля військової картографії хтось почав “потихеньку” вирубку лісу. Так, прикриваючись ніби-то санітарною вирубкою вже спиляли кілька цілком здорових красивих дубів. На дорозі від “шашличної” втановили знаки “КИЇВ” ( на ЛЕП) і той ліс, що прилягає до Окружної теж рубають. Захисники лісу борються – а “вирубщики” підкрадаються до селища з іншого боку.
Редакція просить Вас та інших читачів поможливості фільмувати або фотографувати факти вирубок, запитувати навіть в лісників документи (лісорубний квиток і т д), викладати на youtube, а лінк в коментарі.
Якщо рубки здійснюють лісники, то прохання знімати крони і пні дерев, а також площу вирубок, щоб можна було перевірити правомірність оформлення лісорубної документації.
Ирина , люди говорят что дали выступить не всем! Почему на “зборах” не дали выступить Игорю Домбровскому? Он один из немногих кто не бится говорить правду.
Шановна Ірина! Велика Вам подяка за Вашу роботу!!! Все життя проживаю в Коцюбинському.Ще з дитинства пам’ятаю наш прекрасний ліс і ставок… Дуже жаль, що людям не болить за наше рідне селище… Якби на моїй вулиці був такий депутат як Ви ,я була б дуже щасливою. Всього Вам самого найкращого!!! Велика подяка Вам та Ігорю Домбровському ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАШОГО ЛІСУ!!! (З моєї депутатської практики- для вирубки сухого дерева у дворі по вул.Городецькаго Старокиївського району, потрібно було зробити велику кількість підписів в різних інстанціях. А у нас ліс можна пустити під сокиру просто так…)
Чому, пані Ірино, Ви не пишете, як піднімали руку, підтверджуючи слова Садовського, що відстоюєте інтереси Києва, а не Коцюбинського???
На місці Вашого будинку були красиві старі дуби!!!! Чому б не виступити проти дерибану землі, незаконної вирубки і забудови, повернення землі мешканцям.. Чи за своє ви горло перегризете?
Почну з другого. Тема серйозна. Я придбала квартиру на стадії 2 поверху. Можете перевірити за датою сплати грошей. Земля під будинком належить до цього часу громаді й не перебуває в приватній власності.
Протести прокуратура не виносила, судів не було. Принаймні таку мені інформацію надали. Я неодноразово приїздила на будівництво і бачила огороджений дуб на території забудови, де їздив кран. Ми ще раділи, що дерева не зносять. Праворуч від будинку до лісу метрів 10 – 15, немає дерев досі – просто трава. Там ми планували зробити паркінг.
Горло за своє гризти не збираюсь. Одна людина в Генпрокуратурі колись мені дала дуже розумну пораду: коли сумніваєшся як діяти – дій по закону. Це напевно наймудріше, що я чула від правоохоронців.
Якщо Ви хочете щось серйозно довести – збирайте документи. Я відповідатиму по закону за кожну свою дію чи бездіяльність. Захочете публічну відповідь – я відповім публічно. Я буду Вас за це поважати.
Тому прошу Вас як сторонню людину дослідити всі матеріали у цій справі. Надішліть їх мені на скриньку fedoriv.i * stb. * ua. Можете їх оприлюднити, якщо не довіряєте на сайті селищної ради чи на “Українській правді”. Там надрукують. Просто додайте документи.
Але ще раз наголошую, земля під моїм будинком не належить жодній приватній особі. Це досі земля громади. Так що громаді її неможливо повернути, бо вона є власністю громади. (Хіба що селищна рада потай віддала її комусь в приватну власність і з’ясується, що ми живемо на чужій землі й будинок треба зносити. Держава в нас дивна, буває, знаєте, різне).
Щодо першого питання… Підняття руки й коли люди рукою махають іншим можна трактувати по-різному 🙂 Особливо коли людина глузливо посміхається. Ліс не дістанеться під дерибан ані Коцюбинському, ані Києву. Статус Нацпарку – кінцева мета, заявлена нами з 2010 року й ми нею не поступимось.
Одна порада. Ви вважаєте, що у Вас щось забрали, Ваше право порушили? Відстоюйте своє право. Не мовчіть. Ходіть по 5 років в суди, організовуйте акції під судом, робіть інсталяції, запрошуйте журналістів, розсилайте документи й докази, звертайтесь в інститут ботаніки, хай дослідять Вашу ділянку й напишуть, що лісу там нема, а є деревинна рослинність у вкрай поганому стані, яка потребує негайного знесення, нехай ваші депутати, яких кілька десятків, йдуть і вимагають зустрічі з чиновниками найвищих рівнів. Шукайте адвокатів, які зрозуміють, що це діло потребує безкоштовного супроводу “pro bono”, нехай подають позови до суду від Вас особисто.
Гы-гы-гы .а зеленый паркан в лесу стоит.как у молодого……
Земля під будинком належить до цього часу громаді й не перебуває в приватній власності.
–Пані Ірино! та невже Ви вірите, що хоча б одна ділянка в цій країні була виділена під забудову без зловживань і корупції??? Відсутність судів і протестів прокурорів ще нічого не значить!!!
Особливо коли людина глузливо посміхається.
–Ой пробачте, я не оцінив таких тонких ньюансів міміки!!! чи то зір поганий, чи то піднята вгору Ваша рука була більш промовистим символом згоди зі словами Садовського! (Я зовсім не палкий його прихильник, але навіть покидьки деколи говорять правду???)
Ви ще вірите в КАЗКУ про національний парк??? Чи знаєте хоч про один національний парк в Україні, в якому сотеньку гектарів не віддали б якомусь вельможі???
Позбудьтеся ілюзій!!! Ціна землі під Києвом завелика для казок!!! Різниця лише в тому, стоятимуть на тій землі хатинки бодай 100 порядних Коцюбинчан (сподіваюсь, Ви допускаєте наявність таких в списку з 501 позиції, а не вважаєте їх злочинцями апріорі??), серед яких і справді багатодітні сім”ї, яким , можливо, раз в житті від держави щось перепало. Або стоятиме трьохметровий паркан і ДСО охоронятиме Його Величність Дупутата….
Ира не нужно оправдываться и тратить время. Что дальше планируете делать? Какие планы касательно незаконных решений рады(тайные ЖБК о чем говорил Игорь Домбровский)? Будут ли отвечать все кто способствовал дерибану-кто ставил подписи?
Ирина, не мечите бисер перед свиньями…Чего Вы вообще оправдываетесь перед ними? Они того не стоят! А Вы – молодчинка, лес отстояли!
А вы “уважаемый” – козел. Сказали бы это ( не мечите бисер перед свиньями…) на собрании перед людми. так получили бы по шее. И люди были бы правы.
хай дослідять Вашу ділянку
Я писав десь, що маю ділянку????
Чи Ви рівняєте всіх до себе і вважаєте, що людину, яка не отримала ділянку, має задушити жаба. І вже не можна порадіти, що хтось реалізував КОНСТИТУЦІЙНЕ (до речі) ПРАВО на отримання землі??
ми нею не поступимось
Завжди з певною пересторогою ставився і ставлюсь до “професійних революціонерів”. Вершина такої професії “Камікадзе” з Японії та різні інші ісламські Шахіди… От вони таки не поступаються.. Війна –одне з найдавніших і найпримітивніших занять людини. Війна (боротьба) не потребує якихось надмірних інтелектуальних потуг. Ворог (вітряні млини, Садовський, янкі, чи там ще якісь в”єтконгівці) відомий, махай собі палицею (автоматом, судовим позовом) до повної перемоги… Боротьба була сиволом століть 19 та 20.. Пора б щось збудувати…
Я не прихильник Садовського, ніколи за нього не голосував, але проблема таки є…
Коцюбинське неминуче ростиме. Чисельно, в першу чергу. Просто ближнє передмістя столиці приречене на це. Затиснувши його в теперішніх межах, матимемо наступні варіанти розвитку:
1. Селити по 20 чоловік на квадратний метр, тобто ущільнення. (ледь не забув, Вашу квартиру це не зачепить–приватна власність!)
2. Рости у висоту, тобто руйнуючи якусь стару забудову, або приватний сектор зводити ту ж нелюбу всім багатоповерхову “Троєщину”-2
3. Розширювати межі селища
Який варіант Ви оберете???
До речі, кожен з мешканців селища має КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО на 8 соток землі. Ви пропонуєте заборонити реалізацію його?
Боротьба-деструктив. Що запропонували Ви для розвитку селища?? Махати прапором “Національного Парку” –на цьому можна добре попіаритись, а як жити далі?
comment is awaiting moderation вже скоро добу!!! це така демократія з затримкою???
Перепрофільовувати промислову забудову в житлову, виносити колонію з коцюбинського й на ці територію пропонувати інвесторам – ДУМАТИ ГОЛОВОЮ А НЕ ДЕРИБАНИТИ. А те що депутати й підсставні особи не отримали землю – думаю переживемо, а та кістка що була кинута простим людям…, краще промовчу.
Загалом чекав відповіді від пані Ірини…
Запитання перше: На які гроші існуватиме селище без підприємств?? на податки від трьох кіосків???молочного, газетного і овочевого???
Вистачить?
Запитання друге: про КОНСТИТУЦІЙНЕ право кожного жителя на отримання землі? на скількох вистачить промислової забудови??? Нью Троєщина на території двох фабрик лише ускладнить ситуацію!
Запитання третє: наскільки довго Статус Національного парку заважатиме наглим світу цього забудувати його елітними хатинками, як забудували береги річок і озер (незважаючи на пряму заборону такої забудови)
я так розумію, Пані Ірина святкує перемогу і шукає нової цілі для боротьби? На пропозиціях розвитку не напіаришся?
Випадково чи ні? Не знаю, напевно не випадково. Відповіді пані Федорів закінчилися на простих запитаннях, що стосуються на розвитку, розбудові, перспективі !
Коцюбинське неминуче ростиме. Чисельно, в першу чергу. Просто ближнє передмістя столиці приречене на це. Затиснувши його в теперішніх межах, матимемо наступні варіанти розвитку:
1. Селити по 20 чоловік на квадратний метр, тобто ущільнення. (ледь не забув, Вашу квартиру це не зачепить–приватна власність!)
2. Рости у висоту, тобто руйнуючи якусь стару забудову, або приватний сектор зводити ту ж нелюбу всім багатоповерхову “Троєщину”-2
3. Розширювати межі селища
Який варіант Ви оберете???
Запитання друге: про КОНСТИТУЦІЙНЕ право кожного жителя на отримання землі? на скількох вистачить промислової забудови??? Нью Троєщина на території двох фабрик лише ускладнить ситуацію!
Запитання третє: наскільки довго Статус Національного парку заважатиме наглим світу цього забудувати його елітними хатинками, як забудували береги річок і озер (незважаючи на пряму заборону такої забудови)
Що запропонували Ви для розвитку селища?? Махати прапором “Національного Парку” –на цьому можна добре попіаритись, а як жити далі?
Я писав десь, що маю ділянку????
Чи Ви рівняєте всіх до себе і вважаєте, що людину, яка не отримала ділянку, має задушити жаба. І вже не можна порадіти, що хтось реалізував КОНСТИТУЦІЙНЕ (до речі) ПРАВО на отримання землі??
Пане Владзьо, Ви маєте рацію – не випадково. У мене не так багато часу, щоб моніторити всі коментарі на сайті, тим більше коли я за кордоном.
Але навіть в Україні у мене часто є більш нагальні клопоти.
Я почну з КОНСТИТУЦІЙНОГО. Згідно з конституцією кожен з нас має право на ЗЕМЛЮ, а не на ЛІС. Сподіваюсь, Ви це не заперечуєте? (стаття 14)
На 15 сотках в середньому інвентаризаційна вартість лісу складає близько 300 тис грн. Держава вкладала гроші в роботу КП. І немалі гроші.
Більше того, в Конституції України є стаття 16: “Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави”.
Буферну зелену зону, якою визнаний експертами Інституту ботаніки НАН України Біличанський ліс, знищувати – антиконституційно. Ми – 4 зона. Ліс – захищає нас і столицю.
Далі більше. Коли орган місцевого самоуправління виділяє землю, він має право виділити ЗЕМЛЮ (не ліс), на території свого населеного пункту.
Якщо допустити інше – це прецедент для втрати адміністративної цілісності України. Суд апеляційної інстанції виніс рішення і воно вступило в силу, що селищна рада роздавала не свої землі. Це землі Києва, які з 1956 року обслуговує «Святошинське ЛПГ». Згідно з документами, підписаними владою Ірпеня, площа Коцюбинського менша 90 гектарів. Цей документ є в матеріалах справи. Можете ознайомитись. Тобто навіть Ірпінь це визнав. Я особисто бачила, як судді розглядали цей документ в залі суду. Облікова картка сайту ВРУ підтверджує те ж саме.
Межі населених пунктів мають узгоджуватись з сусідами. Нової межі Київ узгодити не міг, бо цим би порушив інтереси територіальної громади. Більше того. За логікою захисту Коцюбинської селищної ради, частина території Києва була вкрапленою в територію селища. Ну це вже знаєте оксюморон, коли частина столиці вкраплена в селище.
За Вашою логікою, якщо моя 2-кімнатна квартира буде мені затісна, бо в мене будуть діти, то я беру молот, прорубую до сусідів діру, ставлю двері і оголошую частину їхньої квартири своєю.
Тому дискурс щодо ЗАКОННОГО – це час на вітер. Суд постановив, що незаконно. Інше доводьте в касації. До рішення касації всі Ваші слова про КОНСТИТУЦІЙНЕ і ЗАКОННЕ – це просто сколихування повітря.
Тепер щодо найближчого передмістя столиці. У більшості випадків передмістя стають частиною міста. Особливо коли мова йде про столицю. Не проходить, напевно, дня (і це не гіпербола), щоб мешканці мого округу не підходили до мене з питанням: «Ну, коли вже нас приєднають до Києва і чи при приєднанні збережуть за нами статус 4-ї зони?»
Так от Ви забули з-поміж варіантів дати людям ще один. 4-й. Приєднання до столиці. Погодьтесь, Ви видаєте на-гора лише те, що самі вважаєте за потрібне й правильне. Це так типово дл ятих, хто сповідує у цій справі такі ж позиції і світогляд.
Я за те, щоб громада визначилась на референдумі. Якщо Вас цікавить моя думка – я буду голосувати «ЗА», але з збереженням статусу 4-ї зони. Я особисто їздила і просила представників тимчасової комісії Київради врахувати цей фактор.
Що це дасть розвитку селища? 1 – вирішення транспортної проблеми. З’являться маршрути комунального транспорту і люди зможуть мінімум користуватися проїздним документом і їздити по ньому по всій столиці. Проїзд лише до Академмістечка вже не буде коштувати 2,50. Бо це не буде кваліфікуватися як міжміське сполучення.
2 і немало важливе. Мене з дитиною вночі швидка везла в Ірпінь близько 30 хвилин. Проблема не лише моя. Люди не хочуть їздити в Ірпінь, коли це може коштувати комусь життя. Вони хочуть потрапляти до найближчої лікарні. Це автоматично відкриє нам можливість на медобслуговування, дитсадки та школи столиці.
3. Приналіжність до Ірпінського регіону змушує їздити в Ірпінь, що за транспортним сполученням взагалі не зручно. Якщо зробити на базі селищної ради райраду й вирішувати всі питання на місці – це суттєва економія часу мешканців. Зараз навіть щоб оформити фінансову допомогу при народженні дитини, треба поїхати в Ірпінь і зайняти чергу. По телефону вони не записують. Далі у призначений день молода мама особисто має поїхати в Ірпінь. З приватними підприємцями при підпорядкуванню Ірпеню та ж історія.
4. І немало важливе. Опалення столиці 2,9 грн за м2. Це дотаційне місто. Ви спитайте людей, чи вони згодні, щоб у них був бюджет на дотаційне опалення? Навіть Садовський особисто мені казав, що він би дуже хотів, щоб у нього, як в Києві, було дотаційне опалення, що дало б можливість встановити нижчий тариф.
Переваги можна ще довго перелічувати. Але все має однозначно вирішити громада.
Якщо громада вирішить бути селищем. Розвиток за рахунок бюджету й грантів. Невміле господарювання дає дуже разючі наслідки. Паркан за 100 тисяч – це ганьба всій громаді за вибір такої влади. Депутати перше голосують, а потім скиглять: «ой у мене в окрузі тече дах, а у мене тріщини.» Так і хочеться підійти і спитати: ти ж сам віддав четверту частину бюджету селища на розвиток на паркан довкола клумби!
Дати під руйнування дитсадок і не отримати нічого – ні квартир, ні дитсадка. За це рішення ніхто не відповів громаді. Та ба, громада навіть не питає владу: ДЕ ДИТСАДОК і ДЕ КВАРТИРИ!!! Здати стратегічні об’єкти господарювання села – котельні. Передати таке майно одним словом – «котельні» при тому, що це майно громади, яке коштує мільйони.
Для початку треба вміло господарювати ресурсом, який вам дали. А якщо порядку нема на кількох десятках гектарів, то вірити, що така влада наведе їх на кількох тисячах – це вища міра ілюзіонізму.
І останнє щодо Нацпарку. Статус не дає ніяких гарантій. Гарантію може дати тільки рівень розвитку суспільства. Відповідаю за дії нашої команди. Ми будемо робити все можливе, щоб така забудова не мала місце.
Щодо хорошої можливості пропіаритись. Я взагалі до останнього не хотіла нікуди втручатись і думала, що журналісти зроблять пару сюжетів і питання буде вирішене. Але, на жаль, це перетворилось в походи в суди, організації акцій і по суті в 5-річну роботу, за яку то мені Київрада платить, з слів місцевої влади, то я сама її собі оплачую, а остання версія – це фінансує уряд Німеччини.
Тут задавали питання, на які я на жаль не можу без Вас, пане Владзьо, відповісти.
Питали, які програми були в депутатів 2-х каденцій? Які матеріальні блага отримали виборці від депутатів? Як Ви, поборник КОНСТИТУЦІЙНОГО, оцінюєте те, що ділянки оформлювали на підставних людей (дітей) і позбавляли їх в майбутньому справді КОНСТИТУЦІЙНОГО права на землю там, де вони можуть його реалізувати? Ви ж стверджуєте, що переживаєте за тих, чиє КОНСТИТУЦІЙНЕ право порушене.
Так от станом на зараз в законодавчому полі, порушені виключно права осіб, на яких без їхнього відома оформили ділянки й швидко перепродали.
Не вижу смысла в подобных дебатах. И коню понятно, что власть думает только о себе. Большинство депутатов пришли в раду с целью грабежа. Надежда толко на осеннюю смену власти.
ЗЕМЛЮ, а не на ЛІС
За Вашою логікою, є ліси, які не ростуть на землі…(то хіба вологі екваторіальні, та і вони корінням в землю залазять…)
За Вашою логікою, “якщо Ваша 2-кімнатна квартира буде Вам затісна, бо у Вас будуть діти”, Ви вийдете заміж за сусіда, і приєднаєте свою квартиру до його, бо він багатий і великий, як Київ…
далі, як для мене, психологічний портрет готовий…. Професійний революціонер Вова Ленін теж на німецькі гранти вчився захищати чиїсь права, то у Німеччині, то у Швейцарії.. а закічив червоним терором..
Владзё, Владзё… Вы неправы… по рыночной логике: вы зарабатываете честным трудом, платите налоги, покупаете квартиру, дом, землю или, как во всем мире, – кредит, касатик, кредит. Замуж за мешок денег – тоже можно. Законный вариант. Главое, чтоб по любви. Чтобы на референдуме народ высказался. Но, ушлый вы человек, вы же поборник конституцыонных прав! Задавался прямо вопрос о нарушении конституционных прав детей Днепропетровска, которых кинули, оформив якобы на них землю. Что, самому на поставленый людьми вопрос кишка тонка ответить?
Владзю
“ЗЕМЛЮ, а не на ЛІС
За Вашою логікою, є ліси, які не ростуть на землі…(то хіба вологі екваторіальні, та і вони корінням в землю залазять…)”
Какая держава , в какой Конституции обещала дать на 300 тысяч гривен лесу на 15 сотках так называемой земли. Может вам дать 15 соток даром с церковью 15 века за на них, или с домом соседа.
“За Вашою логікою, є “церкви”, які не “стоять” на землі…(
Цей ваш вираз не логіка а несенітниця