Таємниці дитсадка: “Туалетний синдром”, або Хто з’їдає тонну солі?
— 27 Травня 2014 9
Авторка: Ольга Матюшина
Разом з одним із активних батьків, Олексієм Кузьменком, ми вирішили серйозно дослідити три питання.
Нас цікавило:
– на що йдуть “благодійні” внески батьків;
– хто, чим і за яку ціну харчує наших дітей;
– та як зробити так, щоб садок зрештою працював до 19:00 і протягом літа.
“Благодійні” внески і “туалетний синдром” завідувачки
Після скандалу з поборами на ремонт туалету у розмірі 18 тисяч гривень я зробила відповідні запити.
У відділі освіти повідомили, що є відповідне розпорядження Головного державного санлікаря про необхідність провести капітальний ремонт дитсадка.
Цій постанові більше року, а ремонту досі немає.
Селищний голова Вадим Садовський повідомив, що кошти таки виділили і не лише на ремонт санвузла в одній групі, на що нас просили здати 18 тисяч, а на капітальний ремонт усього дитсадка.
Підрядник, який за це узявся, не спромігся виконати відповідну експертизу.
Виходить, гроші держава на ремонт знайшла, а влада знайшла підрядника, який де-факто не працює. Тому проблему дитсадка поклали на кишені батьків, які фінансують дитсадок, сплативши податки.
Очевидно, коли здамо гроші — ремонт зроблять. І за ремонт заплатять двічі: один раз податками (і ці кошти влада спише на ремонт), а інший раз здадуть батьки. Хто ж заробить у цій схемі незайві 18 тисяч?
Виникає закономірне запитання: чому в бюджеті нарешті гроші є, а підрядника немає.
“Важко знайти підрядника, який погодиться працювати із бюджетною установою”, — пояснює директорка дитсадка.
На питання, що ж тепер будемо робити із ремонтом санвузла, керівниця дошкільної установи каже: “Чекати манни небесної”.
Хоча у маленьких дітей туалет неремонтований, у завідувачки Сич у санвузлі повний порядок. Питалась у нянь, чи їх пускають до туалету, який завідувачка закриває на ключ. Бідолахи кажуть: їм туди зась.
Принагідно повідомила завідувачку, що поскаржуся до СЕС, бо окремої вбиральні для працівників немає.
“Як це немає? Є! Біля мого кабінету. Я ж там сама зробила гарний ремонт… за благодійні внески батьків”, — хвалиться очільниця дитсадка.
І от тут бракне слів. Ти розумієш, що кошти батьків ідуть на туалет під замком, до якого не пускають навіть працівників. Це зроблено за батьківські внески, в той час, як санвузол для дітей — неремонтований.
Індивідуальні санвузли стали популярними в “Партії регіонів”. Журналісти це вдало назвали “туалетним синдромом”.
Колись такий тренд започаткував екс-голова бюджетного комітету Євген Гєллєр, далі туалетна епідемія скосила екс-голову транспортного комітету Бориса Колеснікова.
Хто б подумав, що ця епідемія настільки заразна й докотилася зі столиці у селища?
Далі нас цікавило питання, яке ми поставили представнику управління освіти: чи доступна вихователям періодика, на яку з батьків нашої групи хотіли зібрати 5 тисяч гривень. Начальник управління освіти дав зрозуміти, що періодика є в доступі вихователів, а на ремонт туалету кошти були виділені.
Тільки після того, як з’ясували, що на ремонт туалету нашої групи кошти були виділені, завідувачка заявила, що хоче нові диванчики…
Якщо ж з групи можна заробити 18 тисяч на ремонті туалету і ще 5 тисяч на періодиці, то я з ще одним татом, активістом-демальянсівцем Олексієм Кузьменком, вирішила довідатись, як витрачаються кошти на харчування наших дітей.
Хто з’їдає тонну солі?
Чіткої відповіді щодо закупівельних цін не дали. Селищна рада відправила до постачальників, а завідувачка 24-го дитсадка — до казначейства. Можна повірити в те, що ці дві установи не володіють інформацією, за скільки і що вони купують?
Отже, розголошувати, що скільки коштує й скільки чого купують, — не хочуть. Виникає закономірне запитання: чому?
Торік депутат Ірпінської ради Богдан Мельничук писав про проблеми з харчуванням у навчальних закладах Приірпіння й наводив от таку таблицю.
Нам таки дали інформацію про витрати на продукти, але вона була загальною. Але навіть в такому вигляді постають нові й нові запитання.
Найбільше вразила сума, що її витрачають на чи не найдешевший продукт — сіль. На рік витрати сягають аж 2 300 гривень. Це для двох дитсадків.
В Україні сіль коштує при закупівлі понад 25 кілограмів — 1 гривня 45 копійок за кіло. Математично вираховуємо, що за такої ціни селищна рада закупила понад 1,5 тонни солі.
У середньому за місяць маємо 20 робочих днів (без вихідних і свят). Садок працює 10 місяців. Отже, маємо 200 днів, коли діти харчуються, і їм солять їжу. Якщо ж понад півтори тонни поділити на всі ці дні, вийде майже 8 кілограмів солі на день. І це з’їдають діти?
Питаю в завідувачки: скільки ж солі витрачають на день.
“1 пачку”, — відповідає Людмила Сич.
Аби розібратись у ситуації — вирушаємо до дверей кухні.
На кухні показують, які в них пачки — по півтора кілограмаи.
Насправді, мали б витрачати не одну пачку, а удвічі менше, бо дітям їжу недосолюють і є чіткий норматив солі на одну дитину: від 2 до 5 грамів.
Знову беремось до простої математики і беремо по-максимуму — 5 грамів. Це множимо на 150 дітей, які ніколи у такій кількості щодня не ходять в садок. Виходить, 750 грамів на день. Півпачки!
Припустімо, те ж саме за всіма завищеними показниками у сусідньому садку. Тобто одна пачка на день (півторакілограмова), з урахуванням 5 грамів на дитину, на 2 дитсадки.
Навіть якщо повірити, що в порушення норм харчі для дітей удвічі пересолюють (хоча сіллю та цукром, за нормами UNICEF, зловживати не можна, та й наші норми, виходить порушені), виходить 1,5 кілограма солі на день, тобто 3 кілограми на дитсадки. А де ще 5 кілограмів?
Тобто кудись щороку дівається тонна солі. (5 кг * 200 днів = 1 000 кг)
Хто ж з’їдає ту тонну?
Якщо хтось думає, що нею влада таємно посипає дороги, то коцюбинчани якось цього не бачать. Вони лишають селищному голові з цього приводу красномовні послання.
І навіщо в дитсадку закуповують просту сіль?
Для дітей потрібно використовувати йодовану. Це впливає на інтелектуальні збідності дитини. Це рекомендації, як каже доктор Комаровський, не його, а UNICEF.
Така сіль не набагато дорожча, але ж краще закупити зайву тонну звичайної, яка невідомо куди йде.
Але питання не лише до солі. Сиру закуповують на 91 тисячу. Навіть якщо кілограм сиру коштує 100 гривень, то на рік мали б закупити майже тонну. Тобто десь по півтонни на дитсадок. Але як мама можу сказати, що сиру взагалі не дають.
Щоправда, інколи є сирники. Але м’якого сиру туди іде не так багато.
Йогурти та кефіри обходяться місцевому бюджету у 70 тисяч, а їх теж не дають взагалі ніколи. Рідко до сирників є сметана.
Переходимо до цукру — це 36 тисяч гривень. Цукор в середньому по 11 гривень. Це вийде понад 3 тонни на рік. 16 кілограмів щодня на два дитсадки? Тобто 8 кіло на 2 дитсадки.
Дітям до 3 років цукор отримувати окремо взагалі не рекомендовано, бо дуже легко перевищити денну норму. (В одному яблуці може міститись близько 15 грамів цукру).
Зауважимо, що окремою позицією закуповуються соки, печиво, вафлі.
Щодо м’яса, молока, риби, ковбасних виробів, то тут завищені ціни можуть бути виправдані необхідністю в особливих умовах зберігання та контролю якості. У відділку освіти наголосили, що все це треба закуповувати в “особливих постачальників”.
Якось знайшла нарешті завгоспа. Налякана жіночка не пустила мене в кладову. Каже:
“У вас санітарної книжки немає”.
Хіба проблема відкрити в комору двері, щоб я сфотографувала з вулиці, хоч із 20 метрів? Я ж хочу дізнатись, де тонна солі!
“Заборонено! Припис СЕС”, — сказали як відрізали.
Принагідно мені наголосили, що дітям дадуть сир. Уявляєте? Це той, якого закупили на 91 тисячу!
Може, до кінця року з’їмо того сиру, бо після розслідування його вже почали давати?
Хай так… Але питання, куди дівають тонну солі, для нас залишається відкритим.
Графік роботи дитсадка
Найбільш наболіле питання. Як при роботі дитсадка до 17:00 батьки, значна частина яких працює в Києві, можуть працювати ( а отже й платити податки в державну казну) і вчасно забирали дітей?
Ми зробили відповідний запит до управління освіти і щодо цього питання.
Ця установа підготувала клопотання до Коцюбинської селищної ради щодо подовження роботи до 19:00 та організації чергової групи з 23 червня до 1 вересня.
І що ж ми бачимо?
Садовський їм відповів, що чергову групу влітку організувати не мають змоги. Щодо подовженого дня, то нібито провели опитування батьків на початку року, і ті… (важко повірити!) — відмовились!
Як виявилось, не всі батьки знали про це опитування.
Знову вирушаємо до завідувачки Людмили Сич і питаємо: коли це обговорювали? Нам дали зрозуміти, що при потребі вони знайдуть батьків, які підтвердять: їх все влаштовує.
Але ми не здаємось. Звернулися повторно до профільного управління. Тутешній начальник Ярослав Маляревський запевнив: це питання контролює, й граничний місячний термін для відповіді нам ще не вичерпаний. Він наголосив, що чергові групи є в Ірпені, в Бучі і мають бути і в Коцюбинському.
Але якщо це питання ще вирішується, то в нас, батьків Коцюбинського є своя маленька, але перемога. Місцева влада ввела традицію на травневі свята влаштовувати у дошкільних закладах вихідні. А проти свят — ще й скорочений робочий день.
Цього ж року з 1 по 12 травня дошкільна установа працювала. Разом із батьком Олексієм Кузьменко, чия дитина ходить до іншої групи, знову поїхали до Ірпеня у відділок освіти. (Маємо час і натхнення.)
Як виявилось, Коцюбинська селищна рада, яка вже давно живе в окремій республіці, вкотре перевищила свої повноваження. Це компетенція Кабінету Міністрів України.
Понад півсотні дітей ходили на так звані “травневі свята” в дитсадок. Охочих, може, було б і більше, але усім батькам про це “забули” сказати.
Групи назло сформували з порушенням вікового принципу, хоча груп було кілька, й це питання можна було вирішити.
Але і це не найгірше. Попри те, що була група, де діти хворіли на вітрянку, їх “перемішали” зі здоровими. З-поміж здорових опинилась і моя дитина.
З цього приводу ми вже звернулися до СЕС. Нам пообіцяли організувати виїзну перевірку.
А поки є проміжні результати. Діти увечері не сидять на лавочці, а грають на майданчику, що теж приємно.
Проблем у сфері освіти селища — безліч. Ми направили чергове звернення до селищного голови Вадима Садовського, аби зрештою скликали профільну комісію з питань освіти, культури, молоді та спорту.
Звернення проігноровано. Секретарка, яка працює на громаду, а значить і на нас, відповіла:
“Ми не будемо перед вами випинатися”.
А й дійсно? Чого захотіли? Он депутатка Ірина Федорів скаржилась не лише Садовському, що комісія, яку очолює депутат Вадим Казіміров, не засідала жодного разу з моменту створення. Вона про це казала і Юрію Павленку, який був уповноваженим з прав дітей, і тогочасному очільнику області Миколі Присяжнюку.
Та хіба хвилює цих чиновників те, що їдять наші діти? Хіба їх хвилює, що ми відпрошуємось з роботи під загрозою звільнення, аби забрати їх вчасно додому?
Авторка: Ольга Матюшина, коцюбинчанка
Залишити відповідь
Колумністи
-
-
Буча – київське Беверлі Хілс, історія злету
— 2 Липня 2022 -
-
Чому Верховна Рада має блокувати збільшення меж Ірпеня?
— 27 Липня 2021 -
-
Клочка в клочки! Нардеп Клочко стає в.о. Дубінського в Приірпінні
— 10 Квітня 2021
Розклад руху приміських поїздів
Партнери
9 коментарів
http://sil-lviv.ub.ua/goods/view/397813/
А це посилання на оптову ціну солі, яку закуповують в наш садочок
http://on.fb.me/RxsrVF
Тут викладено запити і відповіді на них, зокрема і кошториси, на які я посилаюсь у статті
95.158.25.1**
Клаааааасссссс
Надеюсь все получится! Молодцы! Надеюсь на Ваше натхнення 🙂 🙂 🙂
Очень хочется чтобы заведующая наконец поняла, что она работает на родителей, а не наоборот.. да и вообще уволить ее
95.158.24.**
Молодцы какие! Гордимся Вами за мужество бороться! Надеюсь, результат положительный будет. По поводу этого всего нужно миттинг собирать.
95.158.17.1**
Девчата,вот когда всех уволите,пойдите сами в детский сад поработать летом при жаре в +30, при количестве детей 25-30 человек в группе, до 19.00.Зарплата к выдаче:1,552 грн.У воспитателя с магистратурой, и выслугой более 10 лет. Будьте добрее,нам всем сейчас очень трудно.Это наши дети,и туалеты для наших детей (ведь у вас дома(я надеюсь)таких удручающих условий нет?)И разруха в стране начинается не с туалетов, а с нашего отношения к окружающему!Всем желаю терпения,добра,и понимания!
194.143.145.1**
А чому, дозвольте спитати, в нашій країні всі відповіді на подібні скарги в адресу всіляких корумпованих очільників починаються словами “от підіть , попрацюйте за 1.500 в таких жахливих умовах….”????? Я- педагог, моя зарплатня 1.700. Я не бачу все одно якихось причин для себе брати хабарі, діяти нечесно чи непрофесійно, діяти проти прав дітей чи їх інтересів. Якщо шановні мої колеги не бажають працювати в “нелюдських”( а слово яке!) умовах до 19.00, значить, нехай йдуть і вимагають додаткової оплати або збільшення ставок на місця вихователів групи продовженого дня. Це їх право. Або нехай йдуть геть і не розповідають про жахи роботи в дит.садку. Зараз на будь-якому місці роботи нелегко, але давайте всі почнемо халатно ставитися до роботи і порушувати права клієнтів(в даному випадку-дітей та їх батьків) і оправдуватися нелюдськими умовами. В освіті непрофесіоналам нема чого робити!!!
95.158.48.**
Уважаемая Наталья,
Мы очень ценим воспитателей и учителей, так как прекрасно понимаем – что вы работаете в садике по воле души и личного порыва -потому что зарабатывать 1,500 может позволить себе только женщина, у которой хорошо зарабатывает муж 😉 но если Вам сложно или по каким-то причинам Вы не можете работать – в магазинах ЗП получается около 3000 – уже больше)
Садик – очень важный этап, который должен пройти каждый ребенок, это счастливый момент из детства каждого из нас! Ну хоть здесь давайте не будем мешать с грязью( коррупция и деньги)
Как мама,( которая даст Бог получится оформить ребенка в садик Н24), я с удовольствием сдам на игрушки, канцелярию, дидактические материалы, доплату за питание, подарок на праздник воспитателям. НО – заведующей на лапу, крупные капитальные ремонты,на бытовую химию – Я НЕ БУДУ!
185.11.81.2**
Уважаемая Наталья! Разруха в стране как вы выразились начинается с того, что у детей с тарелок воруют. По поводу туалета, ремонт должны были сделать не только в отдельной группе, а во всем садике. Вы сядьте и на минутку задумайтесь, если бы продукты не закупали по ценам превышающим не в 2-3 раза рыночные, а в 10 раз как мы видем на примере соли и кто-то не заробатывал на ремонтах, на которые выделяют средства из бюджета, то оставшихся денег хватало бы и на бытовую химию и на канцелярию, а если пересчитать в масштабах страны, то и зарплаты бюджетникам можно бы пересчитать. Но вы абсолютно правы, все начинается прежде всего с нашего с вами отношения. Если мы будем молчать и покрывать корупцию, то конечно же разруху так приодолеть. Все начинается прежде всего с гражданской позиции. По поводу маленькой зарплаты воспитателей, так вот их дети тоже ходят в садик, и с воспитателей также как и со всех сдирают балоготворительные взносы взносы по 1000-1500 грн на всякие ремонты и по 500грн на всякую химию, Сич Л.Л им скидок не делает, а Садовский только наживается на этом. А мы молчим, вместо того чтоб ремонт в личном туалете заведующей делать лучше б кондиционер купили если уж так вас волнует температурный режим летом, кстати это всего лиш 20 дней, так как садик работает только до 20 июня!
95.158.25.1**
Какой смысл от лозунга “люстрация” если такие заведующие и не пошевелились! 🙂
Я вот что думаю…..а какой толк ей что-то доказывать? Напишите коллективное “звернення” на министра чтобы нашли новою заведующую 🙂 🙂 🙂 и решили вопрос работы до 7ми. Заодно у старой заведующей появится время поработать в сельраде,-она же ддепутат, наверное? 🙂
А Наталье – вопрос же не в деньгах которые собирают, вопрос в том чтобы собранные деньги доходили до детей. Честно и прозрачно.
95.158.24.**
І не сподівайтесь!
Спроба однієї людини побороти систему схожа зі спробою Дона Кіхота побороти повітряні млини – люди навкруги будуть тільки крутити пальцем близько вуха. І так не тільки в одному окремому місті або містечку, так повсюди на нашій багатостраждальній. Завідувач нашого дитсадка в Запоріжжі носила на собі з півкіло золота і їздила додому кожен день на таксі. І це в мене аж ніяк не сходилося з образом держслужбовця, хоча…(вірніше було б сказати що такий він і є на сьогодні цей образ, образ слуги держави).
А ми, держава, зі своєю ментальністю можемо просто потерпіти 3-4 роки, поки дитина не піде до школи, покормити злодіїв з не дитячими апетитами. А потім потерпимо ще 10 років, школа то не довго, та ще й ми ж вже звикли (тут нам буде вже легше, бо частку терпіння починають брати на себе діти). А потім все – доросле Життя, терпіти навчились, красти навчать, а якщо не навчишся, будуть красти в тебе ті хто навчився. І ще зовсім трошки, і потрібно починати дітям вчити терпіти вже своїх дітей.
Таке воно сучасне Коло. І все це коло тебе, коло мене, коло всіх. А ти прочитаєш це, та й підеш скоріше дивитись свій серіал, грати в танки, роздивлятись демотиватори (обери сам).
Але насправді не все так запущено. Люди зараз зрозуміли, що завдяки своїй дії, та ще якщо тримати один одного за руки, ставши в Коло, повторючи і повторюючи свою дію, то можна таким чином попасти в резонанс, і в декілька десятків, ато і сот разів ставши сильніше, досягнути ефективності своєї дії. Досягнути Цілі, досягнути Мрії.
Тому ставайте в Коло, тримайтеся за руки, і десь поряд буду з Вами буду й я. 😉
77.222.137.**