Поховали капітана Нацгвардії Сергія Шкарівського

— 22 Серпня 2014 0

Авторка: Світлана Остапа

Ірпінець Сергій Шкарівський 4-ри місяці воював без броні.

У нього поцілив снайпер саме в той день, коли він вперше одягнув бронежилет.

Його дружина – головний редактор “Подробностей” Михайлина Скорик – сповістила про цю сумну звістку на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Це сталось 19 серпня в Донецькій області під Іловайськом.

Незадовго до трагедії журналісти відзняли інтерв’ю з капітаном резервного батальйону оперативного призначення “Донбас”.

“Звичайно тут (на Сході – прим. авт.) наші. У нас тут купа родичів, друзів… Їх вигнали з хати… У такій ситуації сидіти вдома коло телика то дуже, то дуже важко… Не всидиш,” – говорить воїн під звуки пострілів.

На питання журналіста, чи буває страшно, воїн з позивним Шульц відповідає:

“Я знаю спосіб, як перестати боятися. Починаєш думати про себе, про рідних – то страшно, а коли думаєш про хлопців, які загинули або поранені… то не страшно, а злісно більше…”

Тіло Героя спочатку доправили до Харкова, а потім гелікоптером – до Києва.

Зі столиці перевезли до Бучі.

22 серпня рідні спочатку попрощалися з Сергієм у морзі Ірпінської центральної міської лікарні, що знаходиться в Бучі. Тут його брати згадували, як Сергій любив життя, навколо нього завжди гуртувалися друзі.

“Він міг зробити свято з нічого, і це нам дуже подобалося”, – розповідає один з братів.

Інший пригадав, як нещодавно після важких боїв на Сході і значних втрат Сергій ненадовго приїхав до Києва.

“Він був на полігоні у Нових Петрівцях, а потім трохи вдома. Я його запитав, а якщо тебе вб’ють? “Нічого, поховаєте!”, – відповів він. Він сказав, що не допустить, щоб ворог крокував нашою столицею. А ще уявляєте, він чотири місяці воював без бронежилета і каски, а в день, коли одягнув потрапив під обстріл. Він прийняв на себе удар. Шкода його дружини, доньок і маленької онучки від першого шлюбу”, – каже брат Сергія.

За його словами, хоча Сергій і не був кадровим воєнним, він закінчив військову кафедру Київського політехнічного інституту, але воював не гірше і мав відвагу не меншу будь-кого з кадрових офіцерів.

Прощання відбулося на площі перед Ірпінською міською радою. Сотні приірпінців прийшли на проводиди Героя України Шкарівського.