Приірпіння в диму: чия земля горить?
— 3 листопадаа 2014 1Торф’яні пожежі – стихійне лихо для Приірпіння. Щороку пожежі починаються навесні, а тліє аж до зими.
Якщо вчасно загасити водою ґрунт – можна запобігти подальшим пожежам. Але пожежникам, зазвичай, телефонують тоді, коли ситуацію вже не виправити.
На цей раз пожежу вдалось вгамувати лише перекривши річку Любку залдя водозабору.
“Ми задіяли 5 мотопомп, 3 насосні станції, 3 рукавних ходи, 4 автоцистерни. Праворуч ще горить 3 га, а з іншого кінця Романівки ще 7 га,” – розповідає “Сайту громади Приірпіння” заступник начальника ГУ ДСНС Київської області Олександр Ткаченко.
Причиною займання вважають підпал сухої трави, а за відсутності дощів площа пожежі охопила 30 га.
Таких масштабів, як цьогоріч біля Романівки та в районі Канадського селища, в Приірпінні ще не було.
“Я живу в Ірпені. Ми довгий час не відчиняли вікно в квартирі. Нічим було дихати. Донька захворіла, старенька бабуся, що хвора на астму, задихалася. Щодня викликали лікаря. А ще й додому з роботи було неможливо доїхати через смог і погану видимість”, – говорить ірпінчанка Надія.
“Це взагалі – жах! Наче пекло просто. Я не знаю, це екологічна катастрофа, з цим треба щось робити”, – додає жінка.
Задимлений не лише Ірпінь.
Важко дихати було навіть у Коцюбинському, що найближче до Києва й з усіх сторін оточене лісом.
Пожежники безсилі там, де горить під землею. Така ситуація склалась навпроти міського парку Бучі.
Коли проїжджали журналісти “Сайту громади Приірпіння” почала палати пойма з іншого боку парку – з боку Баланівки.
Медійники вчасно викликали МНС і запобігли поширенню вогню.
Але якщо у місті цьому можна запобігти, то на поймі, кажуть МНС-ники, ситуація критична тому, що землю власники давно не обробляють.
“На сьогоднішній день ці землі чи розпайовані, чи використовуються приватними особами, але їх використання за незалежності – відверто їх не використовують”, – говорить Ткаченко.
Власників знайти складно, а іноді – просто неможливо. Одну з жінок, яка володіє кількома гектарами такої землі й не обробляє її, редакція “Сайту громади Приірпіння” відшукала аж в Іспанії.
Надзвичайники кажуть – якщо землю хоча б іноді обсаджували та обробляли – такої біди не сталося б.
За радянських часів був спосіб, як згасити навіть таку масштабну пожежу. Меліоратор Сергій Гетьманенко запевняє: тоді такі ґрунти підтоплювали і за такі питання відповідало водне господарство, але приватизація зробила свою справу.
“На нашому балансі зараз тільки третя частина шлюзів, а дві треті – не мають власника, не мають господаря фактично. Вони не ремонтуються, не обслуговуються, не доглядаються, канали не чистяться. Деякі канали поблизу Канадського селища взагалі у приватній власності. Нові власники поробили там басейни”, – пояснює заступниця начальника Ірпінського водного господарства Ірина Лозинська.
Лозинська теж киває на те, що земля власниками не обробляється, а будувати тут – зась.
Новина про те, що в землі немає господаря зачепила і скандального мешканця Канадського селища – депутата-дерибанника Ірпінської ради Валерія Пєшого.
Досвідчений дерибанник Пєший, який входить до клану забудовників разом із депутатами Ірпінської ради Ярославом Місяцем та Юрієм Денисенком, вбачає в цій пожежі проблему, яка допоможе поєднатися із новопризначеним міським головою-забудовником Володимиром Карплюком.
“Поки ми не вирішимо питання, чия земля в Ірпені – Києва, Ірпеня, громади чи приватна, ми не зможемо навіть зрушитись з місця. Торф’яники будуть горіти, ліс вирубуватись, люди в квартирах задихатись від диму, а юристи в судах багатіти,” – бідкається депутат Пєший, організатор дерибану Біличанського лісу.
“Час вирішувати ці питання по-державницьки мудро… І тут, звісно, один мер Ірпеня Володимир Карплюк самотужки не впорається,” – веде далі депутат Ірпінської ради, який, очевидно, готовий новообраному забудовникові підставити своє депутатське плече.
Поки місцеві політики розмірковують над тим, як додерибанювати регіон і яка земля і де ще залишилась, окрім смогу від пожеж для Приірпінців є ще одна небезпека.
На полях залишились численні снаряди часів війни. Вони вибухають поблизу Романівки. Лише за один тиждень МНС-ники нарахували 5-ть вибухів.
1 Comment
я не спец, але може воно й добре що палаючий торф зачіпив ті снаряди, адж якби людина обробляла ту землю чи жива б лишилась після взриву.
82.145.223.**