Громада Приірпіння

Маловідомі друковані видання масово з’являються у Приірпінні саме перед виборами.

Оскільки до місцевих перегонів залишилося менше року, то “Сайт громади Приірпіння” узявся проаналізувати безкоштовну “пресу”, якою закидують наші поштові скриньки.

Так нещодавно у Бучі поширили газету Олександра Таможнього, який балотувався у нардепи, але має в місті мерські амбіції й може конкурувати на прийдешніх виборах з чинним міським головою Анатолієм Федоруком.

Газета політика виходить під назвою “Народна Буча”.

В останньому номері Таможній дякує бучанцям за підтримку на цих виборах до ВРУ, бо в Бучі у нього дійсно був найкращий результат з-поміж усіх кандидатів 96-го округу.

У депутата з групи Таможнього Миколи Йощенка на Склозаводській є типографія, яка і видає, ймовірно, газету політика “Народна Буча”.

За однойменною назвою є навіть сайт – “Народна Буча”, де з початку 2014-го року так дбають про інформування громади, що жодної новини не додали.

До слова, балотувався в народні депутати Таможній від Ліберальної партії, яку очолює депутат, що голосував за недемократичні закони 16 січня 2014-го року.

Ще одним показником політично заангажованої преси є відсутність порядкового номеру видання на газеті.

Верстальники просто пишуть рік і місяць. Це робиться перважно для того, аби не показувати, що за рік друковане видання не виходило щомісяця.

Так просто перед виборами розкидали у скриньки ще одну газету, яку мешканці Приірпіння вже бачили у 2011-му році.

“Рідна Київщина” – газета забудовників, яка цього разу у 2014-му році піарила кандидата в нардепи та міського голову Бучі – Анатолія Федорука.

У газеті значиться, що вона виходить щомісяця, але мешканці Приірпіння навіть раз на рік її не бачать.

Підготувало до друку газету ТОВ “Media Brand”, з-поміж клієнтів якої значиться політична партія “Пряма дія”, яку очолює Володимир Жарков, колишній депутат селищної ради, який балотувався на селищного голову у 2010 році, у Київраду 2014-го року та у парламент.

Під час передвиборчої кампанії у 2010-му році на підтримку Жаркова виходила друком газета “Рідне Коцюбинське” тиражем 10 тисяч екземплярів. Дизайн був схожий на дизайн “Рідної Київщини”.

Цю невдалу передвиборчу кампанію Жаркова, зокрема медійну її частину, супроводжував Петро Щербина, який свого часу консультував Сандея Аделаджу.

Оскільки Володимир Жарков очолював раніше БК “УкрАзіаБуд”, редакція цікавилась в ТОВ “Media Brand”, хто є замовником 30-ти тисяч екземплярів “Рідної Київщини”, які вийшли у 2011-му році.

У телефонній розмові Петро Щербина тоді повідомив, що він виконував замовлення іншого свого клієнта й до нового комплексу багатоповерхівок, який планують побудувати замість лісу, Володимир Жарков відношення не має.

Тоді в лісі з’явився паркан для побудови багатоповерхівок, які хотів звести в Біличанському лісі кум міського голови Бучі й чинний міськийц голова Ірпеня – Володимир Карплюк.

Після резонансних матеріалів в ЗМІ паркан таки прибрали.

Ім’я клієнта, який замовив газету “Рідна Київщина”, Петро Щербина тоді відмовився назвати. Але у 2014-му році з публікацій у газеті “Рідна Київщина” фігурує кум Карплюка – Анатолій Федорук.

На передовиці перед виборами стаття говорить про те, що влада Бучі сплатить половину вартості від нових апартаментів.

Федорука ж у верстці, на відміну від газети Таможнього,де він на передовій, ненав’язливо поставили на центральну шпальту газети.

“Друковані видання, які “солом’яним спалахом” розгораються в передвиборчий період, не обов’язково проплачуються із офіційних виборчих коштів, котрі прозоро просвічуються і доступні громадськості. Зазвичай у вихідних даних про джерела фінансування видавці “скромно” промовчують. А варто було б запитати, тому що газети такі якісні, кольорові, видаються масовим накладом і поширюються всіма доступними поштовими скриньками,” – говорить Роман Кабачій, журналіст-експерт Інституту масової інформації.

“Коли в часи пізнього Януковича за запитання, чому “Київщина регіональна” виходить на атласному папері і більш-менш регулярно, можна було б отримати цеглиною перед під’їздом, то тепер, при перемозі демократії, та сама “Рідна Київщина” від “Нових облич” могла би й перед співгромадянами відчитатися. Чи вона видається прямо на бюджетні кошти містечок київського передмістя? Якщо у ній немає реклами, то кошт такого якісного видання мусив би оплачуватися кимось дуже грошовитим. І якщо приміром у безплатності політагітки газети “Вести” аналітики вбачають російський слід, то де шукати джерела фінансування наших містечкових політагіток?” – риторично запитує Кабачій.

Ще з-поміж газет, які контролює чинний міський голова Ірпеня Володимир Карплюк, значаться: журнал “Пульсар”, газети “Про Ірпінь” та “Відверто про Коцюбинське”.

Головним редактором “Відверто про Коцюбинське”, як і в “Пульсарі” значиться Юлія Бережко-Камінська.

У “Рідній Київщині”, яку поширили перед виборами, інформація про головного редактора – відсутня.

Ще одним політично заангажованим виданням є “Демократична Київщина”, яку жваво обговорювала в журналістська спільнота у соцмережі  саме перед виборами.

Ті ж люди, що працюють в “Пульсарі” для “Демократичної Київщини” зробили інтерв’ю з кандидатом у нардепи Анатолієм Федоруком.

У передвиборчій газеті, прихованій агітці, своїм виборцям екс-“регіонал” Федорук розповідає про те, кого, на його думку слід люструвати:

“На моє переконання, люстрація має бути застосована до всіх посадовців та діячів, хто заплямував себе вчинками чи діями спрямованими на підривання державної цілісності, безпеки та обороноздатності країни, хто незаконно працював на відповідні органи інших держав, на чужоземну розвідку та спецслужби, на інтереси окремих політичних груп”.

Нагадаємо, перед виборами редакція “Сайту громади Приірпіння” надіслала Федорукові 20 запитань і до цього часу не отримала жодної відповіді.