Громада Приірпіння

Дебати у залі суду були запеклими.

Тут вирішується доля не лише майже 15 га лісу, який опинився в руках родини комуніста та екс-нардепа Ігоря Калєтніка, який зараз перебуває у розшуку.

Прокуратура наполягає і на скасуванні рішення Бучанської ради від 2002 року, згідно з яким ліс перетворили на деревинну рослинність.

Підтримати прокуратуру приїхали не лише прості громадяни з Приірпіння. На засідання особисто приїхав нардеп Михайло Гаврилюк, хоча Буча не входить до його округу та екс-“регіонал” Ярослава Москаленко прислав свого помічника.

Від Бучанської ради, як і раніше, усього двоє – начальниця юридичного відділу Інна Недашківська та адвокатеса Галина Баланюк.

Представники діда нардепа Калєтніка – Василя Киргана – на судове засідання, яке стало вирішальним, у п’ятницю так  і не з’явилися.

На стадії дебатів не розглядаються клопотання та не додаються до справи нові факти. Але юристці Бучанської ради Недашківській на це байдуже.

Свою промову вона починає із заяви чергового клопотяння, яке суддя одразу ж відхиляє, пояснюючи начальниці юридичного відділу міськрди, що можна робити на стадії дебатів, а що ні.

Представники Бучанської ради переконували суд, що в Бучі лісу ніколи не було.

Рада, як виявилось роздавала земельні ділянки на основі… генерального плану 1968 року.

До слова, коли міська рада відмовляла простим бучанцям у виділенні земельних ділянок, то спиралася саме на те, що відсутній Генеральний план міста. Коли ж мова йшла про підставних і схеми – все було без питань.

Але генплан, на який посилалась представниця міськради, так і не долучили до справи як доказ. Розповідаючи про генплан, Недашківська апелювала до якогось розмальованого фломастерами малюнку.

Недашківська – юристка з Хмельницької області (з батьківщини міського голови екс-“регіонала” Анатолія Федорука), наголосила,  що в суді вона представляє інтереси територіальної громади міста Буча, влада якого їй за такі “заслуги” перед громадою надала службову квартиру.

Така заява обурила присутніх бучанців, які розуміли, що тут місцева рада далека від того, щоб захищати саме їхній інтерес.

Судді Апеляційного суду, що засідає в Києві, попросили прокуратуру долучити до справи фотодокази, що можуть підтвердити наявність у Бучі лісу, а не “деревинної рослинності, чагарників та кущів”.

“Громада Приірпіння” вирішила допомогти з фотодоказами.

Прокурор області Андрій Сивець зазначив, що Бучанська рада при прийнятті рішення 2002-го року перевищила свої повноваження і змінила цільове призначення земельної ділянки, вкритої лісом, без дозволу на те Кабінету міністрів України.

Коротко і по суті висловилася одна з підставних Надія Бігус, на яку була оформлена земельна ділянка в так званому Бучанському межигір’ї:

“Заяву на землю я не писала, ділянки не отримувала, землю не продавала. Мої документи використали без мого відома”.

Подібна історія й в іншої підставної Тамари Сороки, якій просто запропонували заробити сто доларів за те, що вона дасть скористатися невідомим своїми паспортними даними.

Обидві жінки вважають, що їх ошукали й вже звернулися з відповідними заявами до прокуратури Ірпеня. По цим заявам відкриті кримінальні провадження.

Місцевий активіст Віктор Бархоленко, який більше 10-ти років намагається відмінити незаконне рішення ради 2002 року і в суді був третьою стороною на боці відповідача, наголосив, що ще в 2010-му році на його чисельні звернення в комітет ВР України з питань з боротьби з корупцією, він отримав відповідь від тодішнього очільника комітету Ігоря Калєтніка.

В ній ішлося про те, що при прийнятті рішення 2002 року “голова Бучанської селищної ради Анатолій Федорук вийшов за межі наданих йому повноважень”.

От невдовзі після цього листа, дід Ігоря Калєтніка і став власником майже 15 гектарів бучанського лісу.

Після дебатів судді пішли в нарадчу кімнату. І тут раптово зникло світло. Розпочались розмови, що суд таки перенесуть.

Але судді вийшли з нарадчої кімнати і зачитали рішення суду без світла. Рішення суду першої інстанції залишили без змін.

Громада не стримувала емоцій – люди рішенню суду аплодували.

Віктор Бархоленко переконаний, що це лише початок перемоги справедливості. Він наголошує, що попереду багато роботи як у прокуратури, так і в громади.

“Звісно, зараз найголовніше це те, що скасоване базове рішення про переведення земель лісового фонду під забудову. Це означає, що всі рішення Бучанської ради про виділення земельних ділянок в межах земель лісового фонду з 2002-го року по сьогоднішній день є незаконними. Що це означає? Відбулося порушення Закону України. Прокуратура тепер зобов’язана відкривати кримінальні провадження проти конкретних посадових осіб Бучанської ради. Перш за все – проти голови міської ради Бучі Анатолія Федорука та на той час начальника юридичного відділу Ігоря Бартківа. А також проти інших посадових осіб, які підписували проект рішення про переведення земель лісового фонду до категорії під забудову”, – говорить Бархоленко.

“Наступний крок – прокуратура повинна вжити всіх заходів в межах своїх повноважень щодо мораторію на містобудівну діяльність Бучанською міською радою в межах земель лісового фонду. Окрім цього, прокуратура зобов’язана вжити заходів щодо заборони затвердження генерального плану розвитку та забудови Бучі, так як 40% території міста, у відповідності до рішення апеляційного суду, не відповідає цільовому призначенню категорії земель”, – додає Бархоленко.

Не стримували емоцій і журналісти, які провели власне розслідування й відшукали підставних і остаточного власника земельної ділянки в Бучі.

Починалося все з публікацій на “Українській правді”, потім була низка публікацій на сайті “Громада Приірпіння”. Завдяки активістам знаходили все нові й нові факти про підставних та тих, хто їх ошукав.

Спочатку журналістам вдалося отримати інформацію про земельні наділи в Бучі Олега Ляшкка та членів його “Радикальної партії”, потім з’явилися прізвища підставних з Ворзеля, Ірпеня, Михайлівської Рубежівки, Вінниці й інших населених пунктів України.

В одному з документів, які вдалося отримати “Громаді Приірпіння” фігурувало прізвище нового власника, але написано воно було з помилкою – Курган. Кілька місяців пошуків не дали жодного результату.

Згодом, як це не дивно, завдяки міському голові Бучі Анатолію Федоруку, який на одному зі звітів повідомив, хто власник майже  15 га лісу, стало відомо, що ним став літній чоловік з Вінничини – Василь Кирган – рідний дід тоді ще нардепа Калєтніка .

Журналісти телеканалу СТБ знайшли дідуся в місті Ямпіль, Вінницької області, де й дізналися, кому Кирган доводився близьким родичем.

Після розслідування журналістів СТБ прокуратура Ірпеня відкрила провадження по справі незаконного виділення земельних ділянок в лісі.

Ірпінський міський суд виніс рішення на користь громади й постановив витребувати земельну ділянку в діда Калєтніка на користь громади.

Після першого програшу адвокати Киргана та Бучанської міської ради пішли в апеляційну інстанцію. Але програли. Рішення Апеляційного суду набуло чинності з моменту його оголошення. І може бути оскаржене в касаційній інстанції.

А поки тривав розгляд справи по Бучанському межигір’ю екс-нардепа комуніста Калєтніка, завдяки “Громаді Приірпіння” вдалося викрити чергову схему в Бучі – ще одне “межигір’я” загородив собі парканом однопартієць Калєтніка – екс-нардеп Руслан Скарбовійчук. 

Авторка: Олена Жежера, журналістка.