Громада Приірпіння

Голова комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко наголосив на тому, що у кулуарах парламенту ходять розмови про перенесення місцевих виборів.

Передвиборче законодавство досі не затверджене й профільний комітет Власенка, як виявилось над законотворенням взагалі не працює.

Експертний аналіз пропозицій аналізували на міжнародній конференції, яку організував Комітет виборців України та Фонд Конрада Аденауера.

З-поміж запропонованих новацій – є вибір мерів міст у два тури.

Учасники дискусії так і не дійшли висновку, в яких містах треба проводити вибори у два тури – від 50 тисяч виборців чи 96-ти (рівняючись на Ужгород як найменший райцентр).

Але проти такого поділу виступив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко:

“Чому ми хочемо більш справедливо в більших містах? Чому там ми не хочемо бачити мерів, яких обрали 10 чи 12 % виборців? Чим завинили менші міста – Ізюм, Бровари, Ірпінь? Якщо питання в коштах тоді це неправильний аргумент”.

Експерти залишились одностайними у тому, що на найнижчих рівнях рад вибори мають відбуватися за мажоритарною системою, оскільки партійна структура на такому рівні не завжди розвинута.

Кількість депутатів нижчих рівнів місцевого самоврядування можуть скоротити десь на 20 – 50 %. Керівник юрвідділу КВУ Святослав Пікуль наголосив на тому, що з урахуванням майбутньої децентралізації суттєво скорочувати кількість депутатів недоцільно.

“20 % вважаю цілком прийнятною цифрою,” – наголосив Пікуль.

Райради можуть взагалі зникнути. Принаймні за це агітують експерти.

Щодо облради, то більшість схиляється до того, щоб обирати депутатів за відкритими партійними списками (23 з 41 експерти підтримали цей варіант).

Комітет виборців України наголошує на тому, що кандидати і партії повинні звітувати за використані передвиборчі фонди двічі. За два дні до виборів і не пізніше 15 днів після дня проведення виборів.

“Наша організація пропонує давно жорсткі заборони для агітації. Я радий, що ідею про заборону реклами на ТБ та радіо вже обговорюють. Якщо її і залишати, то треба давати партіям чи кандидатам купувати відрізок часу 2,5 хвилини. Оскільки в ролику за 20-30 секунд виборець нічого ґрунтовного довідатись не може,” – наголошує директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

“Для кожного кандидату чи політ сили має бути ліміт на кількість показів роликів,” – наголосив Шевченко.

На повній забороні телереклами, бордів та сітілайтів під час всіх рівнів виборів наголосив і нардеп від блоку Петра Порошенка Володимир Ар’єв – екс-журналіст:

“Реклама на телебаченні – це змагання не ідей, а грошей і політтехнологів. В результаті ми отримуємо вибір народу, який сформований під чиїсь інтереси. Можна провести кампанію без бордів і реклами на ТБ. Я використовував під час останньої кампанії, до прикладу, тільки намети, газети і зустрічі виборців.”

“У нормальних розвинених країнах вибори проходять паралельно нормальному життю держави. А у нас кожну хвилину тобі по мізкам віддає кандидат, політтехнолог, нове гасло. Насправді часто за цим всім нема наповнення і змісту і ці люди які приходять на виборні посади стають просто інструментом для тих хто вклав в них гроші. Відмова від реклами на ТБ – суттєве зменшення впливу грошових мішків. Політичні сили будуть змагатися сенсом, а не коштами,” – наголошує Ар’єв.

Комітет виборців України акцентує увагу на тому, що під час останніх виборів відбувалися заміни членів та голів ДВК в останній момент перед виборами.

Такі випадки під час парламентської кампанії висвітлювала “Громада Приірпіння”.

Учасники міжнародної конференції наголосили на тому, що президент досі не вніс кандидатури членів ЦВК на розгляд парламенту, у той час, як повноваження більшості членів ЦВК вже закінчились.

Радник з питань IFES –Україна Денис Ковриженко наголосив, що вибори мають відбутися вчасно, але якщо децентралізація відбудеться після виборів,то, на думку експерта, не виключено, що доведеться потім робити дочасні вибори на місцевому рівні.

Володимир Ар’єв підтвердив слова Власенка і наголосив на тому, що вибори таки можуть відтермінувати:

“Можливо, їх треба буде відкласти на кілька місяців, щоб підготувати вбори за новими стандартами. Це було б логічно, якщо ми робимо реформу”.

Експерти фактично одностайні у тому, що до вересня змін у Конституцію щодо децентралізації так і не внесуть.