Громада Приірпіння

Пом’янути побратима і справжнього бойового товариша зібрались воїни, тепер вже 11-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних Сил України “Київська Русь”, родина,  друзі, знайомі.

Олександр Гуменюк, командир 11-го батальйону “Київська Русь”, загинув під Дебальцевим у ніч на 15 серпня  від кулі російського снайпера. Тоді разом із Батею загинули ще двоє його побратимів:  Євген Єрмаков із Вишгородщини  та Олег Онікеєнко із Броварів.

Олександр Гуменюк разом з ветеранами війни в Афганістані, від початку і до кінця відстоювали ідеали Майдану. А з початком війни, не вагаючись, він став на захист України. Пішов на  війну  добровольцем, бо більшу частину свого життя присвятив військовій службі, був людиною справедливою та самовіддано виконував свої службові обов’язки і знав, що таке військова честь.

Бійці за життя називали комбата Батею. Він піклувався про кожного солдата й завжди був готовий вислухати, порадити, допомогти.

“Розумієте, що означає слово “батя”? Батько. Він і посварить, і покарає, але він був дуже справедливим. Ніколи не стояв за спинами хлопців. Сам йшов попереду і вів свою групу вперед,” – згадують хлопці.

У батальйоні користувався  великою повагою.  Саме Гуменюк   доклав чималих зусиль, аби військовий підрозділ був згуртованим і дружнім.  Бійці легендарного батальйону , які були присутні під час поминального молебню, пройшли тяжкі бої за Дебальцеве та під Донецьким аеропортом і переконують:  воювали так , аби Батя ними пишався…

Олександру Гуменюку  було всього 50 років, коли він трагічно загинув.

Вдова командира 11-го батальйону територіальної оборони “Київська Русь” Олександра Гуменюка Олена  разом із  12- річними трійнятами-синами Святославом, Олегом та Максимом продовжує справу свого чоловіка.

Вся сім’я стала волонтерами.   Діти, які вчаться у музичній школі і грають на різних музичних інструментах,  збирають кошти для бійців, беруть участь у різних концертах.

Окрім того, малюють картини, організовують виставки, тощо. Сама Олена неодноразово бувала в зоні АТО. Для неї піклуватись про бійців батальйону, купувати речі, продукти, збирати кошти на лікування тим, хто потребує,  – це  повсякденна робота. Вона робить так, тому що це справа чоловіка, яку вона переклала на свої плечі.

А ще бойова дружина Гуменюка воює із чиновниками всіх рівнів аби відстояти правду і відновити справедливість для бійців, які повертаються з війни і змушені митарствувати по численних кабінетах. Не завжди там хочуть почути правду. До слова, прикро, що у рідному селищі влада ігнорує звернення  патріотів про перейменування вулиці на честь Олександра Гуменюка. Це при тому, що в країні є політична воля перейменовувати вулиці, де є відверто комуністичні назви.

За рік депутати навіть не опитали громаду  селища. Це довелося робити на сайті “Громади Приірпіння”.

Навіть у цей день, у річниці загибелі свого земляка, коли всі прийшли віддати данину пам’яті героям, селищний голова екс-регіонал Вадим Садовський відверто проігнорував прохання вдови Олени взяти учать у поминальному молебні. Не було і секретаря ради Олександра Ковтача, який є військовим, але на фронт не поспішає, а мундир вдягає тоді, коли треба повоювати за дерибан.

У представників місцевої влади, напевно,  є більш нагальні проблеми.  Говорять, що сільський голова має намір знову балотуватись на посаду на осінніх виборах. Це вже буде тоді третя ходка.

Буде цікаво, з якими передвиборчими обіцянками він прийде цього разу купувати собі місце. Того разу він купив землею, яку пообіцяв дати найбільш незахищеним категоріям у Біличанському лісі.

З аудіозапису, який опублікувала “Громада Приірпіння” чутно, що Садовський наголошує на тому, що Гуменюка посмертно не удостоїли нагороди.

Дійсно, зараз Гуменюка удостоїли орденом Нардного героя України лише волонтери.

Особовий склад 11-го окремого мотопіхотного батальйону Збройних Сил України “Київська Русь” та родина загиблого Гуменюка вважають, що Олександр Гуменюк гідний звання “Герой України”.

Бійці ініціювали збір підписів на звернення до міністра оборони  про присвоєння підполковнику Олександру Гуменюку звання “Герой України” (посмертно).

Варто зазначити, що за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України  Олександра Гуменюка нагороджено Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), але цю нагороду родина не приймає, бо прийняття цієї нагороди автоматично унеможливіть присвоєння звання “Герой України”.

Засвідчити свою повагу загиблому Олександру Гуменюку прийшли заступник очільника області Дмитро Христюк, який познайомився з загиблим комбатом вже під час АТО під Слов’янськом.

Авторка: Яніна Заліська, мешканка Бучі