Громада Приірпіння

На засідання земельної комісії прийшов секретар ради Юрій Денисенко й повідомив, що з нового року відбудуться кардинальні зміни земельного законодавства, і потрібно терміново протягнути схему з поділу земельної ділянки в ірпінському лісі. Це сталося 22 грудня.

Про це Громаді Приірпіння повідомив секретар земельної комісії, депутат від ВО “Свобода” Лаврентій Кухалейшвілі.

Мова йде про 18 га рекреаційної землі, 70% з яких на одній з останніх сесій Ірпінської ради міський голова Володимир Карплюк запропонував роздати АТОвцям під забудову та розділити земельну ділянку, площею 18 га на на 140 ділянок по 5 соток.

Земля, за його словами, належить двом товариствам – ТОВ “Каласар” та “Гормашснаб“. 30% залишаться у власності цих фірм, а 70 % мають нібито надати АТОвцям.

За інформацією ЗМІ до ТОВ “Каласар” причетний оголошений у розшук екс-нардеп Юрій Іванющенко (Юра Єнакієвський).

Більшістю депутати проголосували “за” пропозицію  надати дозвіл цим двом товариствам розділити землю на ділянки. Хоча були й такі, хто виступив проти такого рішення.

“Ця зелена зона – це ліс та зона рекреації, про це написано й у кадастровій карті, там можна будувати лише оздоровчі заклади. Для того, щоб будувати будинки, Карплюк вже звично використовує атовців. Цей поділ потрібен лише для того, щоби в подальшому змінити цільове призначення. Масивом вони не можуть змінити, бо нема підстав. У нас ще діє мораторій на зміну цільового використання. Цей масив вони хочуть поділити на 140 ділянок по 5 соток”, – розповідає Лаврентій Кухалейшвілі.

“Це санітарно-захисна смуга від заплави річки Ірпінь. У цій зоні знаходяться червонокнижні дерева – чорні граби та мешкають чорні дрозди. Там не можна нічого давати під забудову”, – додає депутат.

Нагадаємо, що ще у 2008 році ірпінська влада віддала в оренду 18 гектарів громадських земель двом маловідомим фірмам “Каласар” та “Гормашснаб”.

Ще один депутат від “Свободи” Богдан Мельничук розповідає, що за це вищезгадані фірми мали збільшити бюджет міста на 36 мільйонів гривень.

“Йшли роки. Збагачувати місто ніхто не поспішав. Окрім того, фірми не сплачували коштів за оренду дорогоцінної землі в лісі. Натомість, власники підприємств регулярно міняли керівників, статути та юридичні адреси. Заклади рекреації також не будувалися. Зважаючи на це, 27 серпня 2013 року, на 45 сесії  Ірпінська міська рада ухвалює рішення “Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок, укладених Ірпінською  міською радою з юридичними та фізичними особами”, – розповідає Мельничук.

В рішенні, зокрема, йдеться про припинення дії договору оренди землі  з ТОВ «Каласар» за адресою місто Ірпінь, вул. 11 Лінія,7-в, цільове призначення: для будівництва комплексу будинків відпочинку (пансіонату сімейного типу) з об’єктами стаціонарної рекреації, площа 9.1539 га,  у зв’язку з систематичною несплатою орендної плати за землю та невиконання рішень Ірпінської міської ради щодо оновленої нормативно-грошової оцінки землі, розмірів орендної плати за землю.

Так само в 2013 році договір розірвали й з ТОВ «Гормашснаб», у яких земля була в оренді за адресою – місто Ірпінь,  вул. 11 Лінія, 7-г,  з призначенням для будівництва комплексу будинків відпочинку (пансіонату сімейного типу) з об’єктами стаціонарної рекреації, площа 8.75 га.

“Як з’ясувалося на сесії, землю ніхто ні в кого не забирав. Більше того – власники цих фірм не лише не порушники, злодії і хапуги, а БЛАГОДІЙНИКИ! Бо вони, бачте, погодилися віддати по 70 відсотків вкрадених земель на благо вояків АТО!”, – дивується Мельничук.

Щоб з’ясувати, коли було відмінено рішення про припинення договору оренди і чи розрахувалися орендарі з багатомільйонним боргом, депутати від ВО “Свобода” написали звернення до Ірпінської міської ради.

Вже минуло більше десяти днів, але відповіді з ради досі немає.

“Надзвичайно прикро, що влада у своїх брудних махінаціях все частіше намагається використовувати ветеранів російсько-української війни. Без сумніву – вони мають отримати все, що заслужили кров’ю. Але не через корупційні оборудки, коли людям потрапляє до кишені гривня, а чиновнику 100! Для цього потрібна продумана Державна програма, а не сумнівні “договорняки” із напівкримінальними товариствами”, – переконаний Мельничук.