Громада Приірпіння

Застелене ліжко. Пацієнтки нема на місці. Вона з’являється зранку, відмовляється від лікування, постійно з кимось жваво говорить по телефону, обговорює якісь інтриги й увечері зникає. Про неї на ліжку нагадують лише кілька кульок. Зранку вона знову приходить і картина повторюється.

Хто ця дивна “пацієнтка” хірургії я спершу не знала. Потім з’ясувала, що це доволі відома в регіоні людина – самопроголошена голова селища Коцюбинського, яку, за її словами, побили після обшуку в селищній раді. Очевидці цю інформацію спростовують. Слідів побиття я так і не побачила.

Главацька, на мою думку почувалася просто прекрасно, і, якщо і потребувала лікування, то тільки від хворобливої уяви, яка змусила її думати, що є підстави для ушпиталення. Вона єдина, хто в цій палаті ходив абсолютно спокійно, стрибаючи й ганяючи комарів та мух, але коли приходила заступниця міського голови Ірпеня Наталія Семко Главацьку показово годували з ложечки.

Я до цієї палати потрапила після ДТП.

Якщо наслідки травм є, то викласти фото ні для кого не проблема. Я фото Главацької і так званих “побоїв” не бачила. Мене привезли в п’ятницю, а Главацька виписалася у вівторок.

Ось, що у мене: перелом тазових кісток зі зміщенням, вивих тазостегновий суглоб, струс мозку, скальпована рана голови. Ну і дрібниці – забій, синці…

Главацька без видимих слідів уявних побоїв пробула там, як я розумію, більше тижня. Стрибала по табуреткам, а коли треба вдавала, що сама не може їсти. Ліки не приймала, лікар на обході їй просто кивав. Коли я перетнулася з нею в лікарні, то на ніч вона їздила ночувати, як я зрозуміла, до бойфренда.

На вулиці приймала гостей, фотографувала і все прекрасно постила в соцмережу, де вона цілими днями активно сиділа і коментувала.

Ліжко ж єдиної ходячої пацієнтки в палаті пустувало. У Вазі були подаровані “хворій” квіти. Це все, що нагадувало про людину, яка займала місце в лікарні, яке потребують дійсно хворі люди.

Коли я зрозуміла, хто “лежить” на застеленому ліжку з кульками, то я написала “Громаді Приірпіння”. Коцюбинське мені не чуже. Я приїздила до селища на Масляну допомагати волонтерам в організації свята.

Як людина, що не живе в селищі і яка на власні очі бачила, як хворіє Главацька, закликаю всіх мешканців: не вірте в те, що вам говорять “Нові обличчя”. З почутих телефонних перемовин я зробила висновки, що селище зливають Ірпеню не просто так. У нас вже немає лісу, тому вони йдуть до вас. У нас вже активісти пікетують паркани, за якими з’являються висотки, і така ж доля чекає на Коцюбинське, якщо мешканці знову повірять “Новим обличчям”.

У нас, мешканців Ірпеня, другого шансу нема. Вам його вибороли – у вас перевибори ради. 17 липня не проґавте його і не продавайтеся за лавочки. Ірпінці вже продалися за парки. Сосен не залишилося. А потім заберуть і парки.

(Після публікації Главацька одразу приїхала в лікарню до активістки – прим. ред.)

Громада готує спецвипуск про події, які відбуваються в селищі. Всім, хто хоче допомогти з друком “Громади Коцюбинського” перерахувати гроші на картку Приватбанк 5168742349662738. Отримувач Олександра Валеріївна Куцан. Звіт про кошти, які нададуть громадяни, та витрати – будуть оприлюднені традиційно після друку. Кожна гривня – це дві газети. Допоможіть сусідам дізнатися правду, щоб не помилитися на виборах знову.

Авторка: Надія Стрельцова, мешканка Приірпіння