Громада Приірпіння

20 березня, в Апеляійному суді Києва колегія суддів ухвалила задовільнити скаргу Бучанської ради на рішення суду першої інстанції. Нагадаю, цим рішенням було витребувано всі матеріали по справі Бучанського лісу, яку в Ірпінському суді розглядав суддя Андрій Мікулін.

Примітно, що цей самий головуючий в колегії суддів в Апеляційному суді поновив на посаді мера Бучі Анатолія Федорука, відстороненого рішенням суду першої інстанції.

Тобто, суд першої інстанції 17 жовтня 2014-го року встановив, що Бучанська рада з перевищенням своїх повноважень незаконно розпорядилася землями державного лісового фонду. Внаслідок чого державі було завдано збитків в особливо великих розмірах.

Фото Івана Лисенка

Змушений нагадати, що всі ці злочини з перевищенням повноважень вчинялися не десантом марсіян з космосу, а конкретними особами, які мають прізвища й посади. Саме тому, департаментом Генпрокуратури з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки відкрито кримінальне провадження за фактом цього злочину та вручено підозри посадовим особам Бучанської ради.

Зокрема, Бучанському голові екс-регоіналу Анатолію Федоруку та секретарю ради Василю Олексюку.

Саме ці особи, згідно діючого законодавства, мають нести персональну відповідальність за рішення, прийняті Бучанською радою.

Розуміючи те, що відповідальності не уникнути, Федорук вигадує таку собі схему. Від імені ради звернутися за нібито нововиявленими обставинами до Ірпінського суду з проханням переглянути рішення від 14 жовтня 2014 року, яке підтверджене Постоновою Верховного Суду України від 16 грудня 2015-го року.

Підтримати Бучанську раду до Апеляційного суду приїхали представники адмінресурсу на чолі з заступницею мера Ларисою Матюшенко.

Мета цього звернення одна – створити правову колізію для того, щоб в подальшому маніпулювати людською свідомістю й переконувати бучанців в тому, що лісу в Бучі немає і ніколи не було. А те що ми бачили, то не вікові сосни й дуби, а деревна рослинність, зелені насадження, кущі та бур’яни.

Дана ухвала апеляційного суду м. Києва на сьогоднішній день абсолютно нічого не дає Федоруку, окрім того, що тепер Бучанська рада зможе ознайомитися з матеріалами справи, а Ірпінський суд буде розглядати справу по суті за нововиявленими обставинами.

Хочу нагадати всім великим юристам бучанської ради та адвокатам Федорука, якщо вони це забули, що Постанову Верховного Суду потрібно виконувати, а не піддавати її сумніву та оскаржувати в суді першої інстанції.

Це не що інше як правове невігластво.

Запевняю, за даних обставин по справі перевищення повноважень Федоруком, жодні маніпулятивні судові позови за надуманими обставинами його не врятують.