Громада Приірпіння

Мій будинок – це сіра дев’ятиповерхова “панелька” з виглядом на дитячий садок і далекі виноградарські сосни. Таких будинків 1970-80-х років у мікрорайоні більшість. Порівняно з іншими “панельками” наша помалу розвивається. У будинку алюмінієва проводка замінена на мідну, у всіх під’їздах встановлені металопластикові вікна і в 3-х під’їздах замінена система опалення на сучасну. Замінені труби холодної води і планується заміна труб гарячого водопостачання… І все було б добре, але… всі проблеми в будинку треба вирішувати гуртом, а гурт усе ніяк не складеться.

Щороку голова правління кооперативу Василь Карпенко звітує про роботу перед членами кооперативу і за всі рішення сусіди голосують. Для того, щоб рішення було легітимним, на зборах мають бути 2/3 сусідів із 216 квартир. Для максимальної явки мешканців попереджали про збори під підпис два місяці тому, біля під’їздів висіли оголошення. Для зручності громади школа дала свій вестибюль, самі збори призначені на суботу, коли більшість сусідів мають вихідний день.

Проте на захід, на якому визначається доля будинку на весь нинішній рік, чомусь прийшли від сили 75 мешканців. Переважно люди середнього й старшого віку. Невже молодшим за 35 років нецікаво жити в доглянутому будинку і мати в повному обсязі всі комунальну послуги? Присутня меншість опинилася в заручниках у відсутньої більшості – без кворуму збори не можуть прийняти жодного рішення.

Насправді було дуже цікаво дізнатися, скільки коштів кооператив отримав і на що їх витратив торік.

Ці гроші – наш спільний бюджет і наша спільна відповідальність. Тому прикро, що в будинку є квартири, мешканці яких не сплачують комунальні послуги, сподіваючись на якусь “амністію” чи “списання боргів”. Тим самим борги гальмують розвиток будинку і запланований ремонт.

За словами Василя Карпенка, кошти з боргів дали б змогу закупити будматеріали для ремонту наперед (що вигідніше, оскільки їхня вартість постійно зростає) і утримувати тариф на утримання будинку на рівні 4 грн 30 коп. до 1 червня.

Дехто з присутніх і найбільш совісних боржників обіцяє до кінця року погасити заборгованість, але більшості їх на зборах немає. Із зали лунають голоси, що треба звертатися до юристів і стягувати борги в судовому порядку. З’ясовується, що з-поміж сусідів є і юристи, які обіцяють вивчити питання і проконсультувати.

Голова правління навів для порівняння тариф у сусідніх будинках – 6 грн 50 коп. І присутні мешканці погоджуються на підвищення тарифу до 5 грн 50 коп.  Тобто обслуговування для двокімнатної квартири у червні зросте з 209 грн на майже 60 грн.

З тарифами трапилася й кумедна ситуація. За словами голови, одна з сусідок написала заяву, що не буде сплачувати по 4 грн 30 коп., оскільки не вважає такий тариф обґрунтованим, схопила в нього зі столу печатку і поставила собі на заяву штамп. Відтоді сусідка накопичує собі заборгованість і дивується, звідки борг.

Для підвищення наповнення рахунку кооперативу присутні також погодилися брати плату з мешканців двокімнатних торцевих квартир, які прибудували собі “тамбури” в загальних коридорах. Для цього буде створена комісія, яка заміряє площу таких прибудов.

Голова повідомив, що до 5 квітня опалення в будинку не вимикатиме, бо попереду буде традиційно холодна Вербна неділя. При цьому в теплі дні вентиль опалення буде прикручувати для економії.

“Так що, щоб ви були готові, що остання платіжка за тепло буде не в квітні, а в травні”, – підкреслює Василь Карпенко.

Також на зборах сусіди проговорюють, що потрібно придбати двозонний лічильник гарячої води від “Київенерго”. Такий лічильник припиняє рахувати гарячу воду і вважає її холодною при температурі менше 45 градусів. Вартість приладу, за словами бухгалтера Марини Руденко, 15 тис. 600 грн.

“У нас зареєстровані 447 осіб, але проживають набагато більше – десь 530 чоловік. Це означає, що “Київенерго” може виставити порядка 2000 кубів гарячої води – без лічильника. А якщо є лічильник, то показник може бути й менший, але може бути й більший… У нас проживає більше людей, ніж зареєстровані. Треба обійти всі квартири і щоб люди зареєструвалися і платили. “Київенерго” не збирається ставити нам лічильники безкоштовно… Є лічильник двозонний: одна зона – холодна вода, друга – гаряча. Коли вода тече холодна, гарячий лічильник не мотає. Пішла вода 45 градусів і вище – працює лічильник гарячої води”, – пояснює голова правління Василь Карпенко.

Усі розуміють, що в травні доведеться знову збирати сусідів для повноцінних зборів із кворумом. До цього часу сусідів попросили подумати над вирішенням кількох проблем.

Мешканцям ІІІ під’їзду не подобається, що біля них стоїть два сміттєвих баки. Оскільки відходи накопичуються дуже швидко, баки швидко переповнюються, і видовище справді не естетичне. До всього додається проблема, що мешканці приватного сектору в бажання зекономити на вивезенні сміття несуть своє до наших баків.

Один із запропонованих варіантів, який потребує додаткових витрат, – звести для баків огорожу з кодовим замком. Інший варіант – просто переставити всі баки до трансформаторної  в торець будинку. Щоправда, тоді навряд чи зрадіють мешканці з IV під’їзду.

Нагальна проблема – знищений під парковку дитячий майданчик. Раніше тут була гірка і пісочниця.

Проблема з паркуванням відома й мешканцям сусідніх будинків. Варіант постановки автівок на тротуарі вздовж паркану дитячого садка нікудишній, оскільки через вічну виноградарську калюжу батькам складно водити дітей в садочок.

Необхідно утеплювати будинок для підвищення енергоефективності. Мешканці перших поверхів мерзнуть через холодний неутеплений підвал. Голова правління порадив подумати про програму енергоефективності й утеплення всього будинку.

Для цього треба провести енергоаудит і розробити програму модернізації. Доведеться взяти кредит. При цьому держава відшкодовує від 40% до 70% витрат.

Усі ці питання треба вирішувати спільно і не зволікати. Тому мені дивно, чому більшість сусідів не прийшли на збори. На мою думку, це не менш важливо, ніж ходити на вибори, бо від прийнятих рішень щодо нашого будинку залежить безпека житла, його ринкова вартість і комфорт нашого життя.

Автор: Сергій Огородник, журналіст