Громада Приірпіння

У лісі під Києвом диверсійно-розвідувальна група противника намагалася зруйнувати опору ЛЕП і залізничне сполучення зі столицею. Противник діяв у складі кількох підготовлених камуфльованих бійців і групи колаборантів у цивільному одязі. Така легенда навчань територіальної оборони, які відбувалися протягом кількох днів у київських лісах.

Захистити східний напрямок узялися Дарницька тероборона, Голосіївська тероборона і ГО “Український легіон”. Журналіст “Громади Київщини” узяв участь в навчанні в складі однієї з груп “Українського легіону”.

Територія проведення навчань – велика і непроста: це лісовий масив від Великої Димерки до Бортничів між Києвом і Броварами.

Загони територіальної оборони організували цілодобове патрулювання лісових кварталів, облаштували блок-пости на дорогах, вартові пости на важливих об’єктах інфраструктури.

Наприклад, ось цей невеликий місточок з 1947 року дозволяє підтримувати залізничне сполучення на ніжинському напрямку. По ньому кожні 10-15 хв проїздить то електричка, то товарняки.

Охоронюваний залізничний міст (фото “Угрюмого”)

Усі підходи до мосту були ретельно “заміновані” піротехнікою, а в засідці на диверсантів очікували бійці-”легіонери”.

Між об’єктами посиленої охорони ходили патрулі.

Спершу група захисників отримала завдання розташуватися табором у лісі й бути в готовності виконувати накази. Табір ретельно замаскований і добре охоронявся.

Кожна група облаштувала собі тимчасовий прихисток для відпочинку.

Тимчасове розташування відділення (фото “Угрюмого”)

Жодне дерево при цьому не постраждало, бо гілки для маскування були взяті з місця найближчої вирубки, а при приготуванні їжі бійці користувалися газовим пальником. Це дуже зручно і не демаскує розташування ні димом, ні відблисками вогню.

Також став у нагоді армійський сухпай. Смачно й поживно, навіть, якщо не розігрівати.

Армійський сухпай (фото “Угрюмого”)

Тим часом у штабі контролювали обстановку і оперативно реагували на інформацію, що надходила від патрулів і постів.

З настанням сутінок патрулювання посилили і група отримала завдання вже в повній темряві. Командир “RUM” доводить завдання відділенню.

“З настанням сутінків, враховуючи можливість просування диверсантів у південному напрямку, штаб організовує невеликі мобільні групи для контролю перехресть та патрулі на лісових дорогах, якими можуть просуватися диверсанти. Наша група, маючи тепловізор та чудовий позашляховик із досвідченим водієм, отримала завдання взяти під свій контроль одну з найвіддаленіших ділянок місцевості – 2 перехрестя та 500-метрову ділянку дороги”, – пояснює “Rum”.

“У штабі були видані паролі для ідентифікації з союзними підрозділами, частоти для радіозв’язку зі штабом та оговорений резервний канал зв’язку, доведено маршрут руху та дії при виявленні супротивника, так як група діяла майже автономно від основних сил”, – продовжує командир підрозділу.

Карта із завданнями груп на патрулювання лісу (фото О. Саннікова)

З 22.00 група Rum’а висунулась у визначений район та до 02.00 ночі здійснювала патрулювання у складі 4 бійців, решта була в оперативному резерві та відпочивала. У 02.00 була проведена зміна особового складу, який продовжив виконання основного завдання, не зважаючи на дощ.

Дерева змокли, і радіозв’язок погіршився в рази, картинка в тепловізорі не дуже допомагала спостереженню. В таких умовах краще користуватися приладом нічного бачення.

Стовбури сосен на тепловізорі

“Враховуючи значну відстань від пункту постійної дислокації використання радіозв’язку зі штабом було ускладнено, існував більш-менш стійкий канал радіозв’язку з сусіднім підрозділом – “Котами”.  Була проведена спроба організувати радіозв’язок зі штабом, організувавши декілька радіонаправлень з використанням декількох проміжних радіостанцій як ретрансляторів”, – розповідає командир “Rum”.

Час від часу в лісі лунають вибухи. Невідомо, чи це дії диверсантів, чи наших загонів, чи просто бродячі собаки набрели на встановлені розтяжки.

“Після 03.00 години ночі зі штабу поступила команда направити оперативну мобільну групу на підсилення іншого підрозділу, який охороняв переїзд на залізничній колії південніше нашого місця знаходження. Тому до 04.30 група була розподілена на дві тактичні одиниці: одна продовжила спостерігання за дорогою, інша захищала переїзд на залізничну колію”, – розповідає про перебіг навчань “Rum”.

О 4:30 ранку навчання раптово були зупинені. Все, як в реальному житті – нічого не зрозуміло, яка причина і чия перемога – диверсантів чи захисників. Усі об’єкти в секторі відповідальності “Українського легіону” залишилися неушкодженими. Групи знімають свої встановлені розтяжки, розряджають зброю, згортаються і вирушають на місця збору.

Розряджання зброї (фото “Угрюмого”)

“Ми часто чуємо, що Київ беззахисний і що ніякої територіальної оборони не існує. Я був приємно вражений кількістю учасників навчань. Виявляється, є кому захищати місто. І всі ці люди – вмотивовані, дорослі, знаходять час для самопідготовки, витрачають кошти з сімейного бюджету на екіпірування, засоби зв’язку та інші необхідні речі. У них не виникає питань, чому вони повинні виконувати наказ командира. Класно долучитися до таких людей. Їх об’єднує не політика чи якась вузька ідеологія, а елементарне бажання захистити від загарбників Батьківщину”, – розповідає учасник навчань Сергій.

Боєць з позивним “Гарі” розповідає, що був на Майдані 18 лютого всю ніч і для нього немає вагань чи сумнівів, чому він бере участь у навчаннях і готовий дати відсіч ворогу.

Керівник ГО “Український легіон” підсумував проведення навчання з боку “легіонерів”, з якими труднощами стикнулися і до чого треба прагнути.

“Ми в перший раз беремо участь у навчаннях такого формату, коли досить незначними силами доводиться проводити пошук ДРГ на площі більше 25 квадратних кілометрів лісу. Завдання дуже непросте. Успіх такої операції у значній мірі залежить від схеми дій, яку спланує штаб, ретельності її втілення командирами підрозділів  та від пильності бійців на доручених їм ділянках. Особовий склад ГО “Український Легіон” показав себе гарно, більш детальну оцінку їхнім діям зможуть дати безпосередні командири. А що стосується дієвості обраної схеми патрулювання – це буде зрозуміло після отримання рапортів та GPS-треків умовного противника, на основі яких разом із власним журналом бойових дій буде проведений ретельний розбір”, – резюмує голова “Українського легіону”.