Громада Приірпіння

Наш багатоповерховий будинок в Коцюбинському по вул. Меблева 11-б відносно новий. Йому років 10.

Але так склалося, що в перші ж роки всі дашки над під’їздами і підвалами побили бурульки. Матеріал, з яких зробив забудовник дашки, не був розрахований на таке навантаження.

Роками ці дашки стояли знищеними. Тут постійно граються діти і уламки можуть впасти їм на голову й травмувати когось іх них. Але комунальну установу УЖКГ “Біличі”, якій ми всі платимо гроші ,це не хвилює.

Відповідь у стилі “нема коштів”, яку я чула останні 3 роки, для мене не актуальна вже, як рік. Мільйони з бюджету самопроголошена влада за ініціативи самопроголошеного голови Сергія Даніша (“Нові обличчя”), пустила через УЖКГ “Біличі” на монополіста “Мастер-Енерго”, який виморожував нас роками і хотів забрати наші котельні собі.

Ми купили 1 мм листи оцинковки і зробили дашок. Самі. УЖКГ не чекали.

Для мене не зрозуміло одне: як можна так байдуже ставитися не лише до господарства, а й до екології. Всі мої прохання запустити збір вторсировини в УЖКГ “Біличі” були проігноровані. Коли УЖКГ отримало кошти з бюджету можна було просто купити і поставити контейнери для сміття. Також можна було купити сміттєвоз, про що ми говоримо останні 4 роки і ЗАРОБЛЯТИ на смітті. Сміття = гроші.

Контейнери для вторсировини зникли з селища безслідно і пластик викидають у контейнери для побутового сміття. А це значить, що воно буде століттями забруднювати природу. Розпад пластику – це століття. Я виховую екосвідомість у своїх дітей та сусідів. Поставила контейнери для збору паперу та пластику. І це не просто екологічна ініціатива. Це те, що дає можливість ще й заробити.

За цей час я вже закупила не лише поштові скриньки для сусіднього будинку на Меблевій, а й закупила для Меблевої 111б три насоси. Раніше у нас були ці три насоси, які мали відкачувати воду, коли затоплює підвал, але хтось, хто має доступ до підвалу нашого будинку (ключі є в мене та в УЖКГ “Біличі”), просто їх вкрав. Наслідки для будинку дуже непиємні. Вода почала підмивати підвал нового будинку, пішли тріщини і він сідає. Тріскається навіть скло в віконних рамах.

Два насоси, куплені за кошти з вторсировини, я встановила своїми силами. Третій не можу встановити досі. Кілька місяців прошу УЖКГ “Біличі” зробити гратки на вікні, щоб і цей насос не вкрали. Тобто я встигла зібрати вторсировину, посортувати, здати, отримати кошти, купити 3 насоси і 2 встановити, а УЖКГ “Біличі” ніяк не встигає поставити гратки.

Ну, поки вони не встигають зробити 1 крок, то ми вже знову заробили ще кілька. Кошти я вирішила витратити на матеріал, щоб зробити дашок над будинком. Приблизний бюджет – 3 000 грн. Звісно, можна й кращий матеріал. Тоді буде, відповідно, дорожче. Дійде до 5 000.

Дашок зробили своїми силами. Чекати доки в УЖКГ “Біличі” знайдеться хтось, хто з наших матеріалів зможе зробити лад біля будинку – не доводиться. Так само своїми силами і своїми матеріалами ми зробили з’їзд з під’їзду, який розкришився.

З’їзд зробили.

Але є речі, які мешканці не можуть зробити своїми силами. Це, наприклад, полагодити вентиляцію в консьєржці, через несправність якої гниють труби.

У мене просте питання, УЖКГ “Біличі” не соромно брати гроші з людей за те, що вони нічого не роблять для будинку? Не соромно, що ми засмічуємо природу, хоча могли б заробляти на вторсировині і не здавати цей ринок монополістам? Чому гроші, які отримали з бюджету, не витратити на баки для сортування сміття і на сміттєвоз?

Освоювати бюджетні гроші мільйонами завжди легше, ніж налагодити господарські процеси і дати можливість заробити селищу, а не якомусь монополісту. Якщо один будинок зміг зробити і насоси, і дашки, і поштові скриньки і це все за рік, хтось може собі уявити, що можна зробити в масштабах селища?

І це ще здаєтьс непресований пластик. Пресований коштує значно дорожче. УЖКГ “Біличі” за ці роки втратило сотні тисяч гривень.

Авторка: Олександра Куцан, голова комісії з питань ЖКГ Коцюбинської селищної ради