Громада Приірпіння

За кілька місяців до місцевих виборів Уряд в турборежимі намагається завершити адмінреформу. Це треба зробити до призначення виборів, щоб громади формували владу в межах нових ОТГ.

Перспективний план Київщини затвердили. Його, щоправда, ще ніхто з нашої громади не бачив, але, нардепи переконують, що столиця України не буде цілісною. У середині столиці залишили уламок Ірпінської матрьошки – Коцюбинське. Тобто селище, яке за даними сайту ВРУ, має 87 га2 площі, залишиться в межах Києва шматком області і це буде всупереч тому, що децентралізація і адмінреформа передбачає нерозривність територій.

Прем’єр звітує:

“Ми завершуємо важливий етап реформи децентралізації — затвердження останніх трьох перспективних планів. Затверджені по всій території країни перспективні плани — це двигун змін для окремих громад та країни загалом. Це основа майбутніх територіальних громад. Ми втілюємо в життя принцип «сильна громада – успішна країна»”. 

Цікаво, що посадовці, які приймали безпосередню участь у розробці перспективного плану декларують, що рішення було виваженим і досконало вивченим. Принаймні про це говорить очільник партії “Слуга народу” народний депутат Олександр Корнієнко, який входить до профільного комітету парламенту, що працював над адмінреформою:

“Ми зараз затверджуємо межі громад, можливо, на століття, — це серйозний привід замислитися про державну відповідальність за прийняття таких рішень. І якщо, наприклад, у громаді немає дороги, а є річка, то як би ми тут не враховували чийсь інтерес, річка залишиться у своїх берегах. І таких моментів дуже багато. Все робилося на картах, на пальцях і, буквально, з циркулем”

Його колега по комітету нардеп Віталій Безгін твердить, що парламентарі читали листи громадян про місцевих “феодалів”: 

“Ми проєктували громади на субрегіональний рівень, читали тисячі листів, які нам досі пишуть люди і про свої проблеми, і про місцевих “феодалів”.

Ну, далеко за пошуком феодальних вотчин ходит не треба. У плані “на століття” залишили кусок області в столиці. Це можна побачити і без циркуля. Для цього просто треба раз в житті відкрити карту Києва.

Чому не враховано рішення громадських слухань які відбулися в селищі в березні 2018 року щодо приєднання Коцюбинського до м. Києва? Результати слухань ніхто не скасував в судовому порядку і вони є чинними. Ніхто не намагався скасувати, бо слухання були поіменними.  

Ну добре, парламентарі можуть читати листи про феодалів і не зважати на них. Але ж тут крім циркуля і листів, ще має бути економічна спроможність. І хто буде нести відповідальність за створення Коцюбинської об’єднаної громади? (Всіх, до речі, в селищі хвилює питання, а з ким ми об’єдналися, бо як були так і залишилися. По суті ОГ – це об’єднання кількох вулиць).

Отже, без циркуля, бо карту знаємо, беремо в руки простий калькулятор і сідаємо рахувати нашу “спроможність” – за основу беремо бюджет нашого селища. 

Так, на 2020 рік бюджет селища складає близько 31 700 млн. грн., до цієї суми плюсуємо близько 20 000 млн. грн. ПДФО, що надходить до бюджету м.Ірпеня. В результаті маємо загальні надходження до бюджет селища близько 51,7 млн. грн.

Наступне, що ми робимо, відкриваємо Методику формування спроможних громад затверджену постановою Кабінету Міністрів України і аналізуємо, які власні та делеговані повноваження отримує Коцюбинська ОТГ.

Визначаємо які заклади, будуть утримуватися за рахунок бюджету Коцюбинської селищної ради :

–  закладів дошкільної освіти – 2 (наявне)

– заклад загальної середньої освіти I-III ступеня – 1 (наявне)

–  заклад загальної середньої освіти I-II ступеня – 1 (наявне)

–  закладів культури -1 (наявне)

–  амбулаторій, поліклінік – 1 (наявне)

 – закладів позашкільної освіти – 0 (відсутні)

–  закладів фізичної культури – 0 (відсутні)

–  фельдшерсько-акушерських пунктів – 0 (відсутні)

–  лікарень – 0 (відсутня)

–  станцій швидкої допомоги – 0 ( відсутні)

Фактично, те що у нас позначено як “0” має бути створено та відповідно утримуватися за рахунок місцевого бюджету. До цього переліку не включено пасажирські перевезення комунальним транспортом, відповідно маємо утримувати власне АТП та придбати муніципальний транспорт, а це ще одна стаття видатків, яка не врахована в нашому аналізі. 

Окрім того, наші мешканці мають бути забезпеченні послугами, що надають державні органи, відповідно потрібно мати хоча б частково, окремі приміщення:

– правоохоронної діяльності – 1 (наявне)

– пожежної безпеки – 1 (наявне)

– орган місцевого самоврядування – 1 (наявне)

– реєстрації актів цивільного стану та майнових прав – 0 (відсутнє)

– пенсійного забезпечення – 0 (відсутнє)

– соціального захисту – 0 (відсутнє)

– казначейського обслуговування – 0 (відсутнє)

– ЦНАП – (діючий ЦНАП в приміщенні ради є, але має бути розширений перелік послуг, а відповідно змінено чисельність працівників ЦНАПУ, що несе додаткове фінансове навантаження на місцевий бюджет).

Щодо переліку державних органів. Навіть, якщо і об’єднати представництво ПФУ, Центр зайнятості, Казначейську та Соціальну служби, а також місце реєстрації актів цивільного стану та майнових прав і розмістити їх в одному приміщенні, то в любому випадку виникають ще  додаткові видатки, сума яких нам не відома взагалі. 

Чи критично не мати представництва державних органів в самостійній ОТГ – КРИТИЧНО, так як питання оформлення пенсій, отримання грошової допомоги при народженні дитини, оформлення субсидій, питання постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, та низка інших різних соціально важливих питань, а також питання реєстрації актів цивільного стану та майнових права власності мають вирішуватися у нас на місці.

Маючи часткові дані, за попереднім підрахунком у нас виникають видатки на наступне:

–   утримання школи, ліцею і 2 садків  виходить близько 14,3 млн. грн.,

–   утримання  закладу культури та бібліотеки  ще 2,8 млн. грн.,

– закладені видатки на Культурно-мистецьку програму Коцюбинської селищної ради – 0,6 млн. грн.

–  утримання правоохоронців – близько 0.6 млн. грн (стартово запуск і купівля авто).

–  утримання Коцюбинської селищної ради – 4,9 млн. грн., з них 4,2 млн. грн. на заробітну плату працівникам селищної ради.

– виконання програм місцевого значення:

Ремонт об’єктів ЖКГ – 15,3 млн. грн.

Благоустрій селища – 3,6 млн. грн.

Ремонт доріг 2,4 млн. грн.

Програма соціального захисту населення (матеріальна допомога тощо) – 2,3 млн. грн.

Загалом отримуємо видатків з бюджету селища близько  46,8  млн. грн. і в сухому залишку, умовно кажучи,  вільних коштів 4,9 млн. грн. (близько 51,7 млн. грн. бюджет селища).

Але!!! Вищезазначені видатки не включають в себе видатки на утримання Коцюбинської амбулаторії, лікарні, станції швидкої допомоги, утримання комунального АТП, закладу позашкільної освіти (наприклад, ДЮСШ), пожежної безпеки та 2-х запланованих дитячих садочків, а ще нам потрібно придбати комунальний транспорт, виплачувати надбавки до заробітної плати працівникам сфери освіти та медицини, і на все це потрібно, далеко не 4,9 млн. грн. які залишаються у нас. 

Ще варто зазначити, що самостійна Коцюбинська ОТГ матиме іншу структуру виконавчих органів, і штатну чисельність працівників виконавчих органів буде збільшено задля надання розширених адміністративних послуг, а відповідно і видатки на утримання Коцюбинської селищної ради буде збільшено.

Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода під час пресконференції сказав: “Наша мета – створити спроможні громади, котрі розвиватимуться, а не просто керуватимуть інфраструктурою, виплачуючи своїм керівникам високу зарплату. Місцевий розвиток – це насамперед стратегія та залучення інвестицій, що так чи інакше призводить до створення робочих місць. 

Мешканці Коцюбинського їздять на роботу до Києва, діти навчаються в Києві, а відповідно позашкільне навчання отримують в столиці. Наші промзони забудовуються без належного будівництва інфраструктури. Анклав обмежений лімітами площі, затиснений столицею. 

Метою реформи місцевого самоврядування є, передусім, забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів.

Чому слова посадовців розходяться з діями? В чому спроможність Коцюбинської ОТГ ? За які кошти утримувати медицину, освіту та пожежників? Де брати кошти на розвиток інфраструктури та подальше її утримання?

На ці питання жоден чиновник чи політик, який бачив карту і аналізував бюджетну ситуацію в тому, що назвали “спроможною ОТГ”, не зможе. Коцюбинське може бути об’єднаним. Але не в ОТГ. А лише з Києвом. Швидка їде з Коцюбинського через Київ, Ірпінь у Бучу. А тепер – у Бородянку. Більша частина нашої громади сподівається, що виокремлення в окрему ОТГ було технічним процесом перерізання пуповини з Ірпенем. І робилося це для того, щоб посановою приєднати анклав до столиці, щоб ми пішли на вибори в 2020 році як частина Києва. Як кияни.

Інакше такий “план на століття” – це недореформа.  

Авторка: Тетяна Бондар, мешканка селища Коцюбинське