Громада Приірпіння

Передвиборча боротьба в Чернігові на 205-му окрузі дає можливість осмислити, що на нас може чекати вже за кілька місяців у Приірпінні. Знаково, що в Чернігові на виборах з Коцюбинського я був не один. Туди поїхав і наш земляк Ігор Домбровський:

“На кожній дільниці були молодики спортивної зовнішності. На моє питання, що ж вони там робили відповідь була одна: смотрим за порядком. Явка була дуже низькою. Під однією з дільниць люди скандували “ганьба” і ці крики було чути за 2 квартали на нашій дільниці. Як з’ясувалось пізніше – кричали членам ДВК сусідньої дільниці,” – розповідає, що було в Чернігові під час виборів “свободівець” Домбровський.

Декілька епітетів що характеризують виборчий процес: підкуп виборців, фальсифікації, бруд і чесність.

Проаналізуємо тепер кожен із цих пунктів.

Так-так, чесні, за підрахунком чесні. Суттєвих порушень під час голосування та підрахунку не було, якщо не брати до уваги деяку рекламу у день тиші та у день виборів, яка 100 % мала політичний контекст.

Люди чинно приходили до дільниць, вільно голосували, їх голоси відкрито та прозоро обраховувались. Через 5 годин після закриття дільниць більше половини мали вже остаточні результати. Спостерігачі, а значить наше суспільство, не дало можливості використовувати каруселі, дописки, вкиди.

Наявність йовбаків та тітушок у достатній кількості для яскравого бойового шоу з обох сторін та грізне “НІ” силовиків під прицілом безлічі фотокамер виключили силові сценарії концерту. Тим більше кількість камер зашкалювала. Тому, завдяки спільним зусиллям сам виборчий день пройшов тихо, порахували усе чесно.

Але це були єдині вибори на всю Україну. На місцевих виборах чекати на те, що ЗМІ будуть висвітлювати проблемні дільниці лише в Приірпінні не доводиться.

За кадрами журналістів залишився масовий підкуп виборців, ошуканство та підлість. Ні для кого не секрет, що це були перегони Геннадій Корбан VS Сергій Березенко. Перший щиро грав роль Доброго мафіозі-Дартан’яна і за рахунок такої відвертості викликав чималі симпатії. Усе робилось відверто прямо: “Ось тобі гречка, а Я – дуже класний!” Тому одразу отримало чималого розголосу, створюючи нові меми.

Другий вирішив йти у наступ широким фронтом, але з чорного входу, тишком-нишком, використовуючи адмінрезурс, підкуп та маніпуляції. Все й одразу.

Ну в результаті країна дивилася на ось такий блокбастер.

Чому, так само чужий для Чернігова Березенко, переміг з таким великим відривом? Людина, яка майже не з’являлась у місті. Тому що мешканців Чернігова обдурили, використовуючи одночасно декілька технологій.

1. Це амінресурс, який давав всі преференції одному завдяки підтримці президентської партії.

2. Прямий безпосередній грошовий підкуп виборців за схемою пірамід. Ця схема була відпрацьована у Леоніда Чернівецького. Довіреним особам- тисячникам видаються гроші, які далі передаються сотникам, які далі за особистими контактами, за напрацьованою ще минулого разу базою розподіляються між “лялько-виборцями”, з якими заключається соціальна угода, за якою, отримуючи 400грн людина зобов’язувалась проголосувати відповідним чином.

Основною масою “лялько-виборцями” ставали незахищені верстви, люди старшого віку. Тепер залишається вкрай важливим, щоб переважно саме ці виборці прийшли на дільниці. Саме тому з’являються хлопчики на Жигулях та Ланосах, що підвозять “охочих до голосування” бабусь до дільниці.

3. На противагу стимулюється низька активність “непередбачуваних” виборців. Напередодні почали ширитись чутки про “теракти”, можливі заворушення, бійки. Також серед людей поширювалась деза про можливість зміни часу, дня голосування, його перенесення. А ще в день голосування “хтось” організував концерт за містом з централізованим підвозом туди, але повернутися у місто можна було лише о 22:00. Як результат- явка 35%.

З урахуванням “перемоги” в 36% (дещо менше ніж 18 тисяч голосів) можна оцінити статтю витрат на оплату соціальної угоди (по 400грн на голос).

4. Тест на неуважність.Серед кандидатів, кількість яких встановила абсолютний рекорд – 127 (!!!) з’являються Корбан, Копан, Карбан, але відсутні співзвучні прізвища на Березенко. А це десь із десяток голосів на дільниці.

Ні один, ні другий не має ні найменшого відношення до Чернігова. Маю великі сумніви, що Корбан з’явився би в окрузі після виборів, повністю впевнений, що і Березенко не з’явиться там взагалі.

Хто виграв? Березенко та Олесь Довгий, з яким новоспечений кандидат товаришує. Тепер у нардепа Олесика з’являється своє плече, він може почувати себе значно впевненіше. Хто ще?-  Ніхто.

Усі інші програли.

Петро Порошенко мабуть дуже сильно бажав перемоги, але ціна занадто висока: продовжує втрачати своїх прихильників завдяки нерозбірливості (принаймі критерій “порядність” точно не використовується).

Міхо Саакашвілі зміг за декілька хвилин вилити на суспільство цистерну холодної води, дякуємо, рожеві окуляри знято! Навіть місцеві чиновники ще раз пересвідчили оточуючих, що їх репутація коштує копійки.

Найбільше програли мешканці Чернігова. І треба добре подумати, щоб за кілька місяців не програли так само мешканці Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля і Коцюбинського.

І не в старому іржавому тролейбусі справа, який таким і залишиться (між іншим на інфраструктуру безпосередньо впливають місцеві вибори). А в тому, що кліптократична система їх знову використала як інструмент. Сірість Брезенка як гарантія відсутності перспектив системних змін у владі.

“За день до виборів бабусі стояли біля штабу Корбана за пакетами. Я особисто бачив цей підкуп “гречкою”. Я її питаю, чи вона розуміє, що в день тиші це подвійний злочин, бо не має бути ані підкупу, ані агітації. Навіть непрямої. Мені жінка років десь 50 сказала: “Нам нужно как-то выживать”. Після моїх слів всі опустили очі додолу, але продовжували стояти і чубитися за місце в черзі.

Корбан не прибрав пункти роздачі хабарів у день виборів з лого “УКРОП”, який він фактично украв у АТОвців.

Він зайняв 2 місце і це показує, що і далі купівля голосів попри майдан та війну є ефективним інструментом для отримання потрібних голосів, аби громаду можна було й надалі грабувати,” – розповідає учасник російсько-Української війни Ігор Домбровський.

“Від мажоритарної системи нам треба терміново відмовлятись, бо мажоритарники-товстосуми зможуть купувати виборців. Має бути виключно партійна система з відкритими списками. І вся відповідальність за роботу політиків покладається на лідерів політичних партій, які хочуть перемогти на наступних виборах і будуть відповідати своїм рейтингом. Має бути змагання ідеологій і виконання програм, а не гаманців, гречки і далі 5 років демагогії,” – резюмує Домбровський.

Дійсно,  закон змінювати необхідно. Але попри негативний досвід,  є ще один переможець – майбутній. Це активне суспільство, яке все це бачило, заважало махінаціям, вимагало. І яке не зупиниться, а значить покаже довгим-березенкам червону картку.

Хто аналізує, той здатен вчитися.

Автор: Вадим Зінчук, коцюбинчанин