Громада Приірпіння

Більше двох місяців минуло після виборів. Неначе й рано ще говорити про оцінку діяльності нової місцевої влади. Але скоро вже буде 100 днів. І по цьому терміну європейці дають оцінку й прогноз, наскільки ефективно працюватиме рада.

Вже можна говорити про закритість ради перед громадою. Селищна голова зловживає таким механізмом як скликання позачергових сесій. Зокрема, було проведено декілька сесій, про які депутатам повідомляли телефоном напередодні по обіді, а громада дізнавалася про них по “сарафанному радіо” й як могла пробувала встигнути на сесію.

Був сформований виконком, до якого увійшли багато справжніх представників інтересів Громади, як-от екс-регіонал Олександр Венгрик, колишній одіозний голова Ворзеля, екс-регіоналка Наталія Семко, тісно пов’язана з відомим корупціонером Петром Мельником, яка зараз є заступником голови мера Ірпеня Володимира Кралпюка.

Також лави виконкому поповнила ціла плеяда державних функціонерів регіону, які залежні від своїх роботодавців: начальниця ірпінської санстанції Галина Савчук (екс-депутатка Ірпінської ради, (вдумайтесь!) мешканка Коцюбинського, яка свого часу після приїзду Петра Мельника свідчила, що у озері, яке відкривали для піару перед виборами, нібито можна купатися, у той час як СЕС Святошинського району журналістам дала протилежні висновки), начальник ірпінського казначейства Петро Остринський, заступниця начальника Києво-Святошинської фінінспекції Марія Попруга, головний лікар обласної психлікарні Олександр Лугина, слідча бородянського райвідділку Юлія Вигівська.

Було обрано секретаря: ним стала колишня юристка Ворзельської ради Людмила Риженко, відома ворзелянам тим, що торік обматюкала активістку Неонілу Афанасьєву, жінку поважного віку (тепер уже, на жаль, покійну). Таким чином, ворзельська селищна голова, бучанка Лариса Федорук, сестра мера Бучі, екс-регіонала Анатолія Федорука, порушила вже кілька пунктів моральної угоди з Громадою Ворзеля, підписаної нею перед виборами.

Активісти не дивуються, розуміючи, що її брат хоче приєднати курортний Ворзель для того, щоб забудувати його, як Бучу. А Ірпінь у цей самий час накинув оком на Коцюбинське, бо в кумів Федорука і Карплюка, у яких, як стверджують ЗМІ, родинний будівельний бізнес, у межах міст закінчується земля, та й інфраструктурні можливості після років розбудови багатоповерхівок наближаються до нуля. На цій схемі чітко видно, які клани на яке місто поклали оком. Шкода, що зараз лише в Коцюбинському громада справді активно починає гуртуватися. Ворзелю також потрібно створювати сильну громаду, щоб не стати здобиччю забудовників.

25 грудня 2015 року на засіданні ради відзначився і депутат Вадим Ковальчук, член комісії з питань регламенту і етики, котрий, бувши депутатом і минулого скликання, торік побив за політичну критику у свій бік літнього чоловіка, Володимира Преображенського. Під час розгляду питання “Різне” Юрій Демчук, член ГО “Народна рада Ворзеля”, висловив свої зауваження й пропозиції щодо несвоєчасного інформування громади про проведення сесій ради, що суперечить законодавству і є кримінальним порушенням.

Ковальчук (обраний до секретаріату сесії) відмовився занести виступ до протоколу, назвавши Демчука і присутніх громадян популістами (очевидно, заклик дотримуватися законів у нас вже є популізмом). Окрім цього, Ковальчук обізвав людей “голодранцями”.

Цікавою стала також перша робоча зустріч ворзельських активістів із селищним головою Ларисою Федорук. Серед інших нагальних питань життя селища, які нещодавно обрана голова обіцяла вирішити, знову зринуло питання об’єднання із Бучею. Виявилося, що минулорічне ганебне голосування з цього питання, зі штовханиною і шинами під радою, Федорук уважає законним, і вже на наступній черговій сесії планує знову винести питання про об’єднання, як того вимагає процедура, і додала, що вже досягнула порозуміння із депутатами. Таку ж аферу спробували протягнути на псевдосесії в Коцюбинському з подачі Владислава Євстєфєєва. Громада Коцюбинського не допустила такого самоуправства.

Певно, депутатам дуже пахнуть ділянки в курортній зоні, бо інакше виникає цілком слушне питання: хто ними, щойно обраними, і задля чого, керує? Чому вони діють супроти інтересів громади?

На запитання, чому, згідно із законом, не проводилися громадські обговорення щодо об’єднання, пані Федорук прямої відповіді не дала, твердячи лише: все законно, ви можете оскаржити це в судовому порядку. Коцюбинчани, до слова, вже оскаржують.

Взагалі, під час розмови склалося враження, що нова голова вважає дотримання законодавства справою активістів — наприклад, на запитання, чому мешканців не інформують про сесії, і коли нормально запрацює офіційний сайт ворзельської ради, вона запропонувала створити свій власний сайт. Мабуть, активістам потрібно найняти ще й екстрасенса, щоб дізнаватися, коли призначають таємні сесії.

А вже наступного дня, під час чергової позачергової сесії (вибачте за каламбур, але у Ворзелі стало модним проводити позачергові сесії чи не кожні два тижні), коли Юрій Демчук запитав про можливе об’єднання на наступній сесії, Лариса Федорук сказала: “Ніхто вам не дозволяв оприлюднювати цю інформацію”.

Що малося на увазі, громадяни не зрозуміли. Підтримала голову і секретар ради Риженко, зауваживши: “Ваша громадськість нічого не оскаржила”.

Можна прослухати в мережі аудіо цієї розмови.

Отже, виникає запитання: Ворзель знову наступив на ті ж граблі, і влада геть не змінилася? Мешканцям Ворзеля знову дають зрозуміти: влада діє для себе, а не для громади, і прямо в очі людей називає “голодранцями”. Виникає і ще одне запитання, цілком риторичне: якщо нова влада прийшла лише для того, аби з порушеннями закону чимшвидше об’єднати Ворзель із Бучею, щоб у її мера Федорука з’явився ще один кишеньковий будмайданчик на місці колишнього курорту, то чого варта така влада? Черговий привід для маленького містечка задуматися про свій вибір. Чергове наочне попередження для країни, яка неначе планує якісь реформи і прагне вступити до Євросоюзу.

Іван Кулінський, мешканець Ворзеля