Цар Бучі: історія родинного бізнесу мера Федорука

3

Автор: Сергій Головньов

Буча – місто-сателіт на північному заході столиці. Населення 30 тисяч. Містом цей населений пункт став лише 2007 року. Довгий час це було передмістя Ірпеня. Тут була єдина система інженерних мереж одна пожежна частина, відділок міліції і т п. Зараз, у порівнянні з Ірпенем, Буча виглядає більш доглянутою.

Можливо, причиною цього є віп-мешканці цього міста?

За інформацією у статті Олени Жежери, ділянки в місті отримували колишній нардеп та співак Святослав Вакарчук, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, народний депутат Олег Ляшко.

Як досягають добробуту? Мер міста Анатолій Федорук виділяє землю своєму двоюрідному брату, батько якого постачає будматеріали, жінка мера будує, екс-заступник і кум Федорука продає нерухомість, земляки надають юридичне прикриття.

Батьки-засновники

Ця історія тягнеться ще з радянських часів, коли з Хмельницької області до Бучі приїхав Василь Яцюк – дядько теперішнього міського голови. Яцюк влаштувався на місцеве підприємство “Меліоратор”, яке займалось висушуванням болота, зведенням будинків та соцоб’єктів. “Меліоратор” довгий час був важливим і найбільшим підприємством “Бучі”. На його балансі були ремонтний та столярний цехи, кузня, тепличне господарство, кафе і навіть свій санаторій.

Яцюк на підприємстві пройшов шлях від тракториста до заступника директора. Після незалежності, у 1993 році, підприємство стало акціонерним і перетворилось у ЗАТ.  Після смерті директора його очолив Яцюк. Зараз він найбільший акціонер ПАТ “Меліоратор”. Фінансові результати компанії не вражають. За 2012 рік вона показала прибуток у розмірі лише 5 мільйонів, але довгі роки це був найбільший бізнес у Бучі.

1998 року за кілька місяців до чергових виборів мера з села Велика Ведмедівка Хмельницької області до Бучі приїхав Анатолій Федорук – племінник Яцюка.  За короткий термін родич відомого бізнесмена швидко включився до передвиборчої гонитви і зміг перемогти місцевого кандидатат Віктора Бархоленка, який 1994 року був депутатом Бучанської ради, пізніше – Ірпінської.

“Виявилось, що я тоді переміг,” – каже Бархоленко, який і розповів INSIDER деталі бізнесу, який розкрутив бучанський мер.

Зараз Бархоленко живе в будинку з болотом у дворі, їздить на Волзі 1977 року випуску та намагається розкрутити маленький авторинок на земельній ділянці, яку отримав, коли був депутатом ради. Але більшу частину свого часу він присвячує боротьбі з Федоруком, ймовірно, через образу за 1998 рік.

“Якби кожен депутат брав собі лише по 1 ділянці – у нас би проблем не було, – говорить Бархоленко. – Якщо зараз “обрізати” можливість депутатів рад розпоряджатися місцевими ресурсами, то ви туди жодного не заженете й палицею. Це єдине на чому можна заробляти”.

Зі слів екс-депутата, саме так Федорук сколотив свій перший капітал.

Сімейному бізнесу також допомагав дядько Яцюк – його “Меліоратор” кілька років розробляв два кар’єри під Бучою. Підприємство добувало пісок та продавало його численним забудовникам в Ірпені та Бучі. Стабільності сімейному анклаву надавала політична гнучкість мера.

Федорук був активним членом Партії регіонів з 2004 по 2006 рік. Після Помаранчевої революції – вступив до Нашої України. Щойно обрали Віктора Януковича президентом – Федорук повернувся до Партії регіонів і балотувався 2010 оку на пост мера міста вже від цієї політичної сили.

Цього року він очолив бучанську міській осередок Партії регіонів. Як результат – Федорук незмінний мер Бучі з 1998 року.

Спілуватись з INSIDER мер відмовився: “Хочете на мені зробити рейтинг своєму сайту?” – Усміхнувся мер Бучі.

Він лише рекомендував відправити питання на свою сторінку у соцмережі, що й було зроблено, але відповіді ми так і не отримали.

Невідбутий мер

З місцевим бізнесменом Володимиром Карплюком мер Федорук познайомився 2010 року.

Карплюк приїхав до Ірпеня наприкінці 1990-х для того, аби вчитися в Академії податкової служби, яку донедавна очолював “регіонал”-утікач Петро Мельник (Мельника співробітники внутрішньої безпеки Міндоходів разом з ГУБОЗ МВС затримали за спробу отримати хабар за вступ до вишу та який утік від правосуддя до екс-дружини у США).

Студент з села Стрижавка, що під Вінницею, узявся за комерцію. 1995 року його мати Зоя Карплюк створила на Вінниччині рекламну агенцію “Сарафан”.  До Бучі підприємство переїхало 2009 року. Згідно держреєстру, тоді вже ним володіли офіційно Володимир Карплюк та його дружина Лариса. Зараз власниками “Сарафану” значаться дружина Крплюка та 27-річна Наталія Бойчук – колишня студентка Академії податкової служби.

Карплюк погодився зустрітись з кореспондентом INSIDER  і розказати про свою діяльність. З його слів, свій бізнес він розпочав у 2004 році. З того часу бізнесмен взяв декілька кредитів в “Приватбанку” та “Унверсалбанку” на суму близько $200 000. Гроші пішли на розвиток компанії “Сарафан”, яка стала оператором ринку зовнішньої реклами в Ірпінському регіоні.

Саме тоді, з слів Карплюка, він познайомився з Людмилою Федорук – дружиною бучанського міського голови. На той час вона мала мережу біг-бордів у Бучі.

Будучи студентом, Карплюк захопився політикою – очолив студентський парламент, пізніш працював помічником народного депутата Андрія Пічнчука, який очолює Союз молоді Партії регіонів. На цій посаді Пінчука заміщає син президента – Віктор Янукович.

На місцевих виборах 2010 року за підтримки Федорука та одіозного Петра Мельника Володимир Карплюк балотується на посаду міського голови. За його підрахунками, саме він став мером. Але Центрвиборчком затвердив результати на користь чинного мера Володимира Скаринського.

Зі слів Карплюка, на останньому етапі виборів він розсварився з Мельником, який відмовився підтримувати свого колишнього студента.

Після поразки на виборах мера Ірпеня, Каплюк пішов заступником до свого теперішнього кума – мера Бучі Федорука. На цю посаду, розповідає бізнесмен, його запросив сам міський голова.

Втративши вплив в Ірпені – Карплюк зосередився на Бучі.

“Мої друзі з Польщі та Болгарії погодились інвестувати у будівництво, треба був партнер. Я запропонував Людмилі Іванівні ним стати, – розповідає Карплюк. – З досвіду знав, що це стабільний партнер. Вона єдина, хто не змінював умови договору з моменту його підписання”.

Партнери створили у 2011 році підприємство “Будрегіонінвест”, яке 50 на 50 належить Людмилі Федроук та Ларисі Карплюк. З слів бізнесмена, для придбання матеріальної бази їм знадобилось близько 400 000 гривень. Стартап, зав’язаний на ділових здібностях Карплюка та адмінвпливі Федорука, себе виправдав. Вже за рік чисти прибуток компанії склав 74,5 млн грн.

“Будрегіонінвест” став підрядником будівництва житла в Бучі, замовником якого були підприжмтсва Карплюка, головно – “Сарафан”.

Рекламний досвід бізнесмена допоміг в реалізації квартир.

“Будрегіонінвест” заклав 5 житлових комплексів: “Новатор”, “Центральний”, “Варшавський”, “Rich Town” “Буча Квартал”. Якісь вже здали, якісь ще будують.

 Один і житлових комлексів Каплюка та Федорука

З слів Карплюка, його підприємство охопило 40 % будівельного ринку житла в Бучі. Загальна квадратура житлових комплексів складає 95 тисяч квадратних метрів. Якщо брати середню ціну за квадратний метр – 7 тисяч гривень –  то прибудок від реалізації може скласти більше, ніж $80 мільйонів.

Через кілька місяців після створення “Будрегіонінвесту” на одному із будмаданчиків стався нещасний випадок, що підштовхнуло Карплюка залишити посаду чиновника – заступника міського голови Бучі.

Операція “джерельця”

Як “Будрегіонінвест” отримував землю для забудови? Згідно з копіями документів, які надав Віктор Бархоленко у розпорядження INSIDER, схема виділення землі побудована на класичній земельній махінації. Спершу рішенням сесії невеликі ділянки виділяються десяткам громадян для побудови приватних будинків. За законом, громадяни можуть отримати їх безкоштовно.

Для прикладу, у червні 2011 року Бучанська міська рада віддала півгектара землі на вулиці Пушкінській Пахомію Гливі.

На момент оформлення землі йому було 93 роки. Разом з ним по пів гектара отримали ще кілька людей. Всі ділянки дотичні одна до одної й утворюють цільний великий квадрат землі.

Після цього землекористувачі заключають договір передачі прав на ділянки з Олегом Яцюком – сином власника “Меліоратора”, двоюрідним братом міського голови Бучі. Яцюк у свою чергу передає права на землю “Будрегіонінвесту”.

Паралельно міськрада видає дозвіл на будівництво житлового комплексу на території 18 га, яку забудовники утворили з маленьких ділянок. І ось “Будрегіонінвест” вже займається реалізацією квартир у житловому комлексі “Rich Town” у самісінькому центрі Бучі.

Цю операцію можна детально відстежити за документами на сторінці Бархоленка у Facebook та на сайті “Народна воля“.

Володимир Карплюк визнає, що землю для своїх ЖК збирав по шматочкам. Але, на його думку, це відбувалось не через рішення міськради і підставних, а за допомогою ринку.

“Впритул до того, що ставив табличку на потрібній ділянці про те, що куплю її і залишав телефон,” – розповідає Каплюк.

Бізнесмен припускає, що акти на землю та договір з Яцюком намальовані у Photoshop.

“Цих документів не існує”, -стверджує Карплюк.

Прокурорське земляцтво

У Бучі живе ще один виходець з села Велика Ведмедівка Хмельницької області. Це екс-заступник прокурора Київської області – 39-річний Анатолій Матвієць. В Лютому 2007 року за підписом земляка Федорука, Матвієць отримав ордер на трикімнатну квартиру в Бучі.

Знаково, що саме Матвієць в прокуратурі області курував перевірки, що стосувались діяльності мера Бучі. Як і варто було очікувати, жодна з цих перевірок не виявила порушень.

З мером працював не лише екс-прокурор. Дружина Матвійця Наталія у Бучі має нотаріальну практику. Договори, які заключали родичі бізнес-партнера мера щодо передачі прав на користування земельними ділянками завірені нотаріусом Наталією Матвієць. За номером телефону, який вказаний в єдиному реєстрі нотаріусів зв’язатись з нею не вдалось.

Зараз Матвієць – провідний науковий співробітник у Національній академії прокуратури, а в будинку на бульварі Хмельницького, куди його заселив земляк, він займає аж дві квартири на поверсі.

Друга квартира дісталась йому від бучанського комунального підприємства Володимира Кравчука, якому був виданий ордер.

Без води

У Бучі є проблема з питтєвою водою. Місто споживає її виключно з ґрунтових вод. Ще з розпадом Союзу міська влада виношувала проект проведення водогону з села Блиставиця, яке розташоване за 13 км від Бучі. Тоді б місто могло б не залежати від погано обновлюваних підземних джерел. Але з перебудовою про цей проект забули.

За інформацією держпідприємства “Українська геологічна компанія” водні горизонти можуть давати місту не більше 6 тис. кубів води щодня.

КП “Ірпіньводоканал”, на балансі якого перебувають комунальні мережі Ірпеня і Бучі, офіційно оповістив Федорука про те, що за технічними нормами підключати до мереж нові будинки не можна. Це підтверджує і рішення Господарського суду Київської області.

“Ірпіньводоканал” відмовив забудовнику в підключенні ЖК “Варшавський двір” до міських комунікацій через те, що підприємство не побудувало водоочисну станцію, передбачену технічними умовами.

Але Карплюк стверджує, що претензії ірпінського КП пов’язані з конкурентною боротьбою забудовників в регіоні. У свою чергу він надав у розпорядження INSIDER копію висновку Держслужби геологіх та надр, згідно з яким сподивання води в Бучі не перевищує 3,8 тисяч кубів на день.

Як ставитись до того, що сім’я мера має будівельний бізнес у рідному місті?

Як аргумент ефективності цієї системи, Карплюк показує свої житлові комплекси, дороги, парк в центрі міста, дитячий садок, який будує.

“Покажіть мені, де в Україні є місто з таким рівнем комфорту? Ця людина (Анатолій Федорук – прим. авт.) за шість років зробила з забитого села європейське місто. А те, що його дружина володіє відкрито бізнесом, показує її з хорошої сторони. Невже було б краще, якби підприємство оформлювалось на підставних осіб?” – Каже Карплюк.

Але хочеться вірити, що комфортне для життя місто не обов’язково потребує такої спайки бізнесу і влади.

Автор: Сергій Головньов, редактор відділу “Економіка” – “Insider”.

 

 

 

3 коментарі

  1. Буртас 16 Жовтня 2013 at 11:30

    У слідчому відділі Ірпінського МВС розглядається кримінальне провадження з цього приводу яке ініційоване громадською організацією “Комітет з питань захисту прав людини”

    176.102.*.*

  2. Віра 5 Жовтня 2014 at 14:05

    Якщо вас зацікавить як Федорук А.П. використав свої службові повноваження відібравши у пенціонерки приватизовану земельну ділянку та передав її, вигідній для себе людині чи скоріш за все продав.!!!
    Скарга про відкриття кримінальної справи знаходиться у Ірпінській прокуратурі ще з 2013р. Змінилось 2 слідчих, а справу не відкривають! Доказів по статтям самоправству і перевищенню службових повноважень більше ніж достатньо усі з мокрими печатками і його підписом. Ми звертались на телепередачі про боротьбу з корупцією та у відповідь мовчання… Ми сподіваємось що справедливість у нашій країні буде відновлено, а корупцію знищено! Я, Сидорчук Віра Миколаївна тел.093 *** ** **

    77.52.11.212

  3. Вера Зайцева 27 Липня 2018 at 10:32

    Тільки завдяки Вам я зрозуміла, чому другий рік тягнеться боротьба за спадщину мого батька. Людей заманюють красивими словами і горілкою. Люди нікому не потрібні. НЕВЖЕ УСЕ ВОНИ ЗАБЕРУТЬ НА ТОЙ СВІТ?!

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539