Рука руку миє: як депутатська більшість покриває незаконну роботу СТО

0

Знаєте чим займалися депутати Коцюбинської селищної ради під час правління регіонала Вадима Садовського? В основному ділили поміж собою земельні ділянки під крамниці, склади, стоянкитощо.

Для того вони і балотувалися в раду, аби шляхом поділу муніципальної власності, зокрема землі, на кульгавій кобилі в’їхати у чарівний світ підприємницької діяльності. І оренду дають вони собі на 25 а то й 49 років. Вважайте – довічно. Це в кращому випадку. В гіршому – приватизація. Тобто громада назавжди втратить можливість управляти землею і впливати на те, що тут продають і в якій чистоті утримують ділянку.

Не пас задніх у справі самозбагачення і такий собі депутато-комерсант Олександр Хвостенко. За підтримки собі подібних він хапнув шматок Біличанського лісу (вул. Мальованича, 19), відкрив три магазини по вулиці Залізничній, а також організував собі землю під будівництво закладів торгівлі по вулиці Вокзальній. Тільки чомусь про своє майно депутат Хвостенко забувся, заповнюючи декларацію.

Втім, ніяких закладів торгівлі, про які йдеться у цільовому призначенні орендованої ним муніципальної ділянки, він будувати не став, натомість звів габаритні ангари та здав їх під СТО. І все впритул до будинків приватного сектору.

Без імені

Вже три роки поспіль мешканці вул. Вокзальної страждають від цієї незаконної техстанції. Постійні «прогазовки» невідрегульованих двигунів, хмари чорного диму та стукіт інструментів стали невід’ємною частиною їхнього життя.

Але все це виявилося лише “квіточками”, “ягідки” почалися тоді, коли суборендатори приміщення призвичаїлися грубо порушувати громадський порядок. Нічні пиятики та гучна музика стали нормою для працівників станції.

Чи не найогиднішим виявом такого ставлення до мешканців вулиці стала пиятика працівників СТО, яка тривала три дні поспіль – 15, 16, 17 липня цього року Як раз у ті дні, коли рідні та близькі поминали вчительку 2-а класу 6-ї школи Тетяну Анатоліївну Лукашенко.

Терпець людей урвався і в липні цього року жителі найближчих до СТО будинків підписали скаргу на моє ім’я (депутата свого округу) із проханням захистити їх права на спокійне життя без шуму, задухи та нічних шабашів.

Без імені

“На наші зауваження та вимоги припинити таку поведінку працівники СТО та їх нічні гості реагують брутальною лайкою”, – обурюються мешканці Вокзальної.

Поки люди обурювалися, пройшли позачергові вибори. І підприємець Хвостенко поновив свій депутатський статус – його обрали депутатом мешканці сусіднього округу в приватному секторі.

Здавалося б, що тепер Хвостенко має стати більш відповідальним перед громадою, бо хто як не депутат має дбати про добробут і благоустрій населеного пункту?

Прагнучи захисти права своїх виборців, 1 серпня я склав депутатське звернення на ім’я Олександра Хвостенка з проханням якомога швидше привести режим використання його земельної ділянки у відповідність до її цільового призначення. Своє звернення підкріпив підписами 17 коцюбинців.

Більше того, написати таке депутатське звернення просив сам Хвостенко, який заявив, що нібито використає документ як аргумент для дострокового розірвання договору зі своїми суборендарями.

Втім, коли звернення вже було готове, підприємець зник. Щоразу, коли Хвостенко брав слухавку телефону, він казав, що дуже зайнятий і не може зустрітися, ані зі мною, ані з моїм помічником-консультантом. Щоразу переносив апріорі миттєву зустріч на іншу дату. А простіше кажучи, затягував час.

Так тривало до 19 серпня, коли на першій сесії новобраної селищної ради я нарешті вручив Олександру Хвостенку своє депутатське звернення привселюдно. Підприємець розписався та пообіцяв відповісти на нього у встановлені законом терміни (10 діб).

Вже майже кінець вересня. Втім, замість дотримання обіцянки Хвостенко знову зник. Стало зрозуміло, що благополуччя коцюбинців його аніскілечки не турбує, тому що він звик отримувати гроші за оренду і хоче їх отримувати й надалі.

Слід зазначити, що невідповідь на депутатське звернення має своє відображення у Кримінальному кодексі України і кваліфікується як перешкоджання діяльності депутата місцевої ради. Втім, я вирішив не апелювати одразу до прокуратури, натомість скласти депутатський запит з метою все ж таки добитися від підприємця елементарного – отримати письмову відповідь на свою законну вимогу.

Запит відрізняється від звернення тим, що його виносять на сесію і депутати ради більшістю голосів його підтримують. Тобто з моменту голосування вимога одного депутата отримує підтримку ради.

Я не пропонував селищній раді розірвати з Хвостенком договір оренди на землю чи створити тимчасову контрольну комісію з приводу його правопорушень, просив лише зобов’язати підприємця дати письмову відповідь на мої до нього вимоги. І все. Чи є в тому, що депутат просить підприємця надати відповідь щось надзвичайне чи радикальне?

Проте, фракція “ГО НО” та підконтрольні їй самовисуванці провалили голосування. Спершу питання не набирало навіть голосів, щоб вносити у порядок денний. Зауважу, що це звернення з-поміж Нових облич підтримав хіба Іван Лизун. Свого часу у бізнес-партнера Івана Лизуна –Богдана Слюсаренка з Хвостенком на сесії був конфлікт через шмат землі поблизу магазину.

Сам же Хвостенко спершу голосував проти того, щоб питання розглянули і тільки після слів селищної голови про конфлікт інтересів, підняв руку за те, щоб запит внесли в порядок денний.

Тут варто наголосити, що депутат від Нових облич Павло Назарук попросив у мене звернення мешканців із підписами, щоб ознайомитися. Я це звернення надав з надією, що депутат зважить на той факт, що це вимога людей.

Коли ж дійшло до голосування по суті – запит більшість не підтримала. Тут зауважу, що команді активістів, яка отримала довіру від виборців, бракує лише кількох голосів для формування більшості, а відтак і для прийняття рішень.

Після сесійного засідання “Громада Приірпіння” вирішила взяти коментар у депутата Хвостенка і поцікавитися, коли ж буде відповідь на моє звернення.

“Звертався до мене Микола з приводу того, що ніби люди, які проживають поряд, стурбовані. Якщо треба надати відповідь письмово, я дам, коли буде хвилинка.  Я зараз є власником третини землі й вона перебуває на стадії переоформлення. Документи лежать у селищній раді. А так я звертався до орендатора Олександра. Він пояснив, що знаходить порозуміння з сусідами. Навпроти люди, які живуть, то допомагає. Діда возить в “Ощадбанк”, за пенсією. Цей заклад має статус офісних приміщень, а внизу у них є свої автомобілі, які ремонтують. Тут немає порушень,” – переконує депутат Олександр Хвостенко.

Чому я і хочу від депутата письмову відповідь, бо усне спілкування не рахується при будь-яких ділових спорах. Лише письмове. Хочу, щоб він чітко описав ситуацію і свою позицію замість того, аби кожен раз говорити щось різне.

Для більшості, яку складають Нові обличчя, ігнорування депутатського звернення, підкріпленого підписами виборців, виявилося нормальною практикою, а не злочином, як це прописано у ККУ.

Здавалось би, що може завадити депутатам абстрагуватися від політичних розбіжностей та заради простих людей підтримати мій запит до свого колеги-підприємця?

Виявилося, що такий фактор є. Якщо відкрити кадастрову карту, то можна побачити, що практично значна частина представників «ГО НО» мають комерційну нерухомість у центрі Коцюбинського. Так, під мостом над залізницею комфортно прилаштувався магазин депутата Ірпінської ради від Нових облич Богдана Слюсаренка (борди – це також його бізнес). По вулиці Пономарьова та по Залізничній розмістилися крамниці екс-регіонала і чинного депутата Нових облич Ігоря Рожанського. Поруч приносить ґешефт крамниця члена фракції Нові обличчя Івана Лизуна. Приклади можна приводити довго.

Так, звісно, Олександр Хвостенко – не представник Нових облич. Але він представник тієї каденції, яка сприяла дерибану лісу, разом розподіляла землю між депутатами. Тепер же в Нових облич теж бракує всього лише кілька голосів для формування більшості, відповідно захищати бізнес Олександра Хвостенка для них – справа інтересу, бо його голос їм потрібний у вирішенні подальших питань, як і голос керівника комунальної установи УЖКГ “Біличі” депутата Олексія Зінкевича.

Так що солідарність депутатської більшості зрозуміти можна – ворон ворону око не виклює або ж рука руку миє.

Голосування по моєму запиту до Хвостенка ще раз продемонструвало справжні мотиви проходження у раду депутатів від більшості – примножувати свої активи та захищати бізнес одне одного, навіть ціною страждань мешканців селища. Дрібно-торгашеська солідарність для «ГО НО» виявилася важливішою за проблеми людей.

БезымянныйАвтор: Микола Єременко – учасник російсько-Української війни, коцюбинець

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539