Мер не об’єднує бучанців, він їх розділяє, щоб вони не об’єдналися проти нього

0

Існує міф (ілюзія), що Буча стала прекрасним містом завдяки одній людині – меру міста екс-регіоналу Анатолію Федоруку, який займав цей пост 5 разів (майже 19 років). Звичайно в цьому є частка правди.

З таким же успіхом можна сказати, що завдяки Анатолію Федоруку зростають продажі паперу Обухівської або Китайської Фабрики, на якому він просто ставить підписи під рішеннями і протоколами. Виробники паперу чомусь не дозволяють собі помпезну істерію з цього приводу, хоча це їх сильно розвиває.

Зовнішній вигляд Бучі сьогодні – це результат того, що село отримало статус міста, і в місто прийшли якісь гроші, видані під статус міста або отримані продажем дорогої лісової землі.

Це б сталося в будь-якому випадку з передмістям Києва, де ціна на життя і житло завжди були нижче київських. І не важливо з яким прізвищем, мер би робив те ж саме, що і Федорук, та й з тим же успіхом (торгував землею і будував п’ятиповерхові хмарочоси)…

Так в чому ж заслуга Анатолія Петровича?!

1

У створенні певного міфу загадкового господарника. (Питання його ділових якостей звичайно для всіх відкрите, на те він і міф, ілюзія. А таланти його дружини взагалі під сімома замками. Якщо б не декларація, так би і не дізналися…)

Що тут поганого? Та нічого, крім однієї маленької речі, яка стала очевидна в останні місяці – мер не об’єднує бучанцям, він їх розділяє, щоб вони не дай Бог не об’єдналися проти нього.

Давайте подивимося, що стало закулісним результатом акції “яБучанець”.

1

На мій погляд Буча стала не об’єднаною, а роз’єднаною … (пам’ятаєте як Янукович розділив Україну по Дніпру на російськомовних і україномовних)

Запам’ятайте, в об’єднаному суспільстві неможливо підтасувати думку, тому що в учасників тільки одна мета – щоб по-чесному було. У нас же ми бачимо в Бучі спробу нав’язати думку що “хто “яБучанець” – той молодець”…

Отже, ящик Пандори в Бучі відкритий. Як ніколи місто розділене на три табори: адмінресурс, вдячні меру та інші бучанці. Перших і других, згрупували в одну групу “ЯБучанець” і намагаються іншим нав’язати цю “більшість”…

Перша – це підневольні чиновники і бюджетники, які працюють в пекельних умовах на мера в надії щось отримати потім (землю, квартиру або посаду). Або переселенці з тими самими сподіваннями.

Друга – люди, які вже отримали кістку від мера у вигляді будмайданчика, землі або хлібної посади. Так само АТОвці та їхні вдови.

Третя група – бучанці, які просто хочуть пити чисту воду, водити дітей у садочки й школи і бачити прозорість рішень влади. Ось лише деякі з проблем бучанців, озвучені в соцмережі.

1

Як ви думаєте, бучанці, яка з цих груп найчисленніша? Я впевнений, що третя.

У цій всій веремії ясно одне, – мер, який таке створив – хворий і одержимий своїм кріслом.

Видно без крісла він нічого не вартий і не може допомагати місту розвиватися без кабінету.

Не може! Тому що він дестроєр (руйнівник), а не творець. Розділяй і володарюй – ось що ми сьогодні маємо в місті. Стиль авторитетного чиновника. Хто працював з ним, той зрозуміє.

Минулий місяць – хороший приклад зародження ксенофобії в противагу здоровому глузду в місті Буча.

Анатолію Петровичу, Ви виявилися гіршими, ніж я думав чи “тупанули” з переляку? На наступних виборах не віддам свій голос за вас. Пам’ятаєте, що стало з Януковичем?! Вас чекає подібна доля.

P.S.

Підкажіть мені ім’я того політтехнолога, хто здійснював Федоруку цю акцію?! Так плюнути в людей треба було вміти. Підтасувати можна було і по-тихому… Сер – ви поганий солдат… Але який господар такі і солдатики…

Перевибори було б вигідніше затіяти (а не цей фарс з бордами), – просто звільнившись за власним бажанням, щоб все по-справжньому було.

1Автор: блогер “Бучанський громадянинЪ”

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539