Громада Приірпіння

У Київській облдержадміністрації 2 червня відбулася зустріч щодо проможності Коцюбинської селищної громади. Звісно, що один із ключових показників, які дають розуміння про спроможність – це заклади освіти, які має громада утримувати власним коштом.

Сергій Даніш, який перебрав на себе повноваження обраної громадою голови, доповів, що в нас немає проблем з місцями в школах і садочках, що люди возять дітей до столиці щоранку виключно через власне бажання дати освіту іншої якості, ніж в селищі. Тобто тут вже є визнання того, що рівень освіти в столиці вищий і ми цей рівень не тягнемо. При цьому риторика в тому, що краще так, як є. 

Для розуміння ситуації ось цифри:

ДНЗ 24  Світлячок – проектна потужність 130 дітей, відвідує садочок 196 дітей, черга на зарахування згідно з електронним реєстром у 2020 році – 232 дитини. У 2018-2019 році згідно із звітом завідуючої садок відвідувало 245 вихованців. 

ДНЗ 18 Ластівка – проектна спроможність 140 дітей, фактично – 207 вихованців (на жаль, ресурс не зазначає це за 2018-2019 рік, чи 2019-2020 рік)  , черга в електронному реєстрі на вступ у 2020 році – 311 дітей. 

Опитування в Facebook-групі “Громада Коцюбинського” показало, що приблизно половина дітей відвідує заклади в селищі, а половина – в Києві. Це типова ситуація для регіону, де зводять висотки і не розвивають інфраструктуру.

Також була озвучена інформація про те, що в селищі вже на 90% готовий садочок від забудовника, лишилось тільки кран прибрати і заклад зможе приймати дітей. На питання, чи заклад буде комунальним, депутат Ірпінської ради Богдан Слюсаренко повідомив, що забудовник має різні бачення, але Слюсаренко бачить садочок – комунальним. Але навіть якщо садочок буде приватним, то це покращить ситуацію із чергою, бо деякі люди, з його слів,  хочуть приватний заклад і будуть туди віддавати дітей. Ну це типова відмовка, коли громада не може собі дозволити садочок і його утримувати, то перекидає накишеню батькам.

І риторика зводиться до того, що хто хоче в Київ – значить той сам так вибрав, хто хоче в приватний садок в Коцюбинському – той сам так вибрав. А чому за наші податки в Коцюбинському нема того рівня для всіх, який має бути? Відповідь очевидна: ми не Київ. Грошей у нас нема на такий рівень.  

Інші садочки їм заважає будувати заблокований земельний кадастр. Цікаво, яким чином заблокований кадастр заважає добудувати садочок на Пономарьова 2/2? 

Гроші на парк безвідповідного проєкту і дозволів в Біличанському лісі, який вже точно, якщо подивитися на перспективний план, не є територією селища, знайшли, а з садочком що? 

Малюються рожеві перспективи, все буде колись. А по факту маленьких дітей щоранку везуть у переповненому транспорті у заклади садочки столиці. Діти в селищі кажуть, що хочуть, щоб машини літали, бо стоять діти в заторах.

Ліцей – спроможність 300 учнів, навчається 354 учня. 18 школа – спроможність 1100 учнів, навчається 1308 учнів.

Також Даніш сказав, що в нас немає в школах другої зміни і місць вистачає всім. Так от ліцей має другу зміну. І знову ж таки: фактична кількість перевищує нормативну при тому, що частина дітей навчається в столиці, а ще будуються нові будинки в Атланті. 

Зрозуміло, що від самого тільки приєднання до Києва школи не з’являться в селищі, але в чергах столиці наші діти-кияни стануть пріорітетнішими, ніж діти з іншим наближених населених пунктів, того ж самого Ірпеня, наприклад. А якщо буде таки введена в Києві плата за навчання дітей з інших громад, то вірогідніше всього платити  за освітні послуги до бюджету столиці доведеться батькам. 

Про матеріальне забезпечення та стан майна наших шкіл знає кожен, хто їх відвідує. Про клас без парт першого вересня ми вже в цьому навчальному році чули. 

На репліку, що Київ робить доплати освітянам і медикам з бюджету, Даніш зауважив, що наші фахівці теж отримують надбавки. Цікаво, чи співставні по факту ці надбавки із столичними?

Нагадаю, що на сьогодні нашу освіту і медицину утримує Ірпінь. Але Даніш впевнений, що в Коцюбинській ОТГ будуть достатні надходження до бюджету,  щоб утримувати всі необхідні об’єкти для ОТГ (а нам ще треба зберегти бібліотеку, будинок культури і школу мистецтв) і  втримати кадри в селищі, щоб вони не переходили працювати на вищі доходи в Київ і від цього не страждала якість освіти і медицини в селищі.

А про швидку, яка у нас їде з Коцюбинського через Київ і Ірпінь то в Бучу, то в Бородянку, Даніш взагалі сказав, що до чого тут він. Дійсно, навіщо нам медицина! Її ж треба утримувати. Грошей нема. Тому Даніш і “Нові обличчя” дали закрити стаціонар. Їм оптимізація бюджету для пофарбування гаражів, а наші діти в школах Києва другий сорт, їх нудить в маршрутках і вони мають товктися в переповненому транспорті, а люди помирають у швидких.

Авторка: Олена Сокотюк, депутатка Коцюбинської селищної ради та членкиня комісії з питань освіти та культури