Громада Приірпіння

Схема дій проста: місцева влада своїм  рішенням перетворює ліс на зелені насадження в межах населеного пункту й роздає їх для забудов “інвалідам, учасникам війни, тощо”. Далі земля йде під котеджі та багатоповерхівки. Прокуратура, якщо є скарги громадян, звертається до суду для годиться: не надає докази й програє. Всі подальші апеляційні та касаційні суди залишають в силі рішення першої інстанції.

Мешканці Ірпеня та селища Коцюбинське вирішили об’єднати зусилля у боротьбі за збереження лісів.

“Так а в нас та ж сама ситуація. Місцева влада роздала ліс під забудови. Там де був ліс, вже стоїть паркан і риють котловани під багатоповерхівки. Ми почали збір підписів, звернулись до місцевої влади і мали зустріч з мером Ірпеня. А він розвів руками, мовляв, місцева влада на це вплинути не може. Ніякої інвентаризації та актів передачі дерев нема. Зроблять, можливо, опісля, заднім числом,” – розповідає про ситуацію з вирубкою дерев мешканець Ірпеня Наріман.

Новина про те, що ліс більше не ліс, а зелені насадження, обурює старожилів.

“Цей ліс садили мої батьки. У кого міг язик повернутись назвати такі сосни чагарниками? Коли ж припиняться ці безчинства,” – риторично запитує Савченко Тамара.

З метою збереження лісу, землю віддати під забудову – так вирішила місцева влада

Один з депутатів Ірпінської міської ради Віктор Бархоленко подавав звернення до правоохоронних і контролюючих органів з додатками близько 200 сторінок, які підтверджують низку порушень, які допустила місцева влада.

“Ще в 2002 році бучанська та ірпінська ради прийняли рішення з інтервалом у декілька днів із однаковим цинічним формулюванням “з метою збереження зелених насаджень віднести землі з деревинною рослинністю до категорії громадської й житлової забудови”. Гектарами почали рубати. Розпочались громадські протести. Аж через два роки прокуратура змушена була подавати до суду. Представники прокуратури не відстоювали інтереси держави, не надали жодного доказу, що це землі лісового фонду, хто є землекористувачем, тощо,” – розповідає Бархоленко.

“Суддя Савченко, який головував у даній справі, під час судового розгляду сам подав заяву на отримання ділянки лісу в Бучі. Це можна констатувати як хабарництво. Отримав ділянку в межах спірної землі, вирішуючи цей спір як суддя. Я офіційно звертався до уповноважених органів і отримував відповіді, що це все – порушення. Прокуратура як завжди не реагує. Бо перебуває в долі на спекулятивному тіньовому ринку землі. Це стандартна схема, що вони не надають доказів. Всі подальші суди в основному посилаються на рішення суду першої інстанції,” – додає він.

Слова депутата підтверджує факт судового спору між Прокуратурою міста Ірпеня та селищною радою Коцюбинського. Щоб зупинити скандальне розпаювання лісу, до контролюючих органів зверталися громадяни, журналісти й працівники Святошинського лісопаркогового господарства, за яким цей ліс закріплений з 1956 року.

Суд першої інстанції прокуратура програла, бо не надала відповідних доказів. Про те, що триває судова справа, керівництво та лісники Святошинського ЛПГ, які мають необхідні докази: планово-картографічні матеріали лісовпорядкування та відповідні документи, –  дізналися від мешканців Коцюбинського, що другий рік захищають ліс, та від журналістів СТБ й Української правди.

Лісники десятиліттями прибирають ліс й рятують його від пожеж – прокуратура в суді не може це довести

“Ми не подавали заяву про приєднання до справи. Нас що хтось повідомив, що прокуратура подала позов? Зараз ви звернулися. От дізнались. Сьогодні направляємо заяву про приєднання до апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції незаконне. Суд не в повному обсязі з’ясував обставини справи – це одна з підстав для скасування рішення, згідно з Кодексом адміністративного судочинства,” – заявляє юрист Святошинського ЛПГ Іван Кравчук.

“Власник цієї землі – Київрада. Ми – землекористувачі з 1956 року. У рішенні суду, зверніть увагу, немає жодного слова про те, що існує Святошинське ЛПГ. Ніби нас взагалі нема. Ніби ми на місяці. А лісники? А майстри? А адміністрація? Заробітну платню з бюджету отримуємо десятками років. А за їхньою логікою, за що і звідки ми отримували гроші? КМДА свідомо нам акт на землю не видає, бо так їм легше лавірувати землею,” – додає він.

Головний лісничий Іван Крук перераховує установи, до яких зверталось щодо цього питання Святошинське ЛПГ.

“Ми звертались до Генпрокуратури, в МВС, цього року до Президента, Прем’єра, до Попова з КМДА. Чому бездіють? Спитайте їх. Всі необхідні документи в тому числі й планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування ми їм надавали,” – наголосив Крук, надаючи завірені копії звернень.

Слідчий, який проводив допит очільника ЛПГ у цій справі, зазначив, що особисто їздив на перевірку в Дніпропетровську область до людей, чиї заяви нібито були зареєстровані в селищній раді, й розповів, що кілька десятків таких громадян зізнались, що вони ніколи нічого подібного не підписували й до селищної ради Коцюбинскього з Дніпропетровської області не звертались. Про це повідомило джерело в ЛПГ, яке побажало залишитись невідомим. Про факт підробки заяв громадян йдеться в постановах слідчого.

Другий рік є вагомі докази у справі: межі селища були розширені неправомірно за рахунок прадавнього лісу, який з 1956 року офіційно перебуває в підпорядкуванні Святошинського ЛПГ, працівники якого влітку рятують ліс від пожеж й прибирають сміття.

Є висновки експертизи працівників Інституту ботаніки НАН України про те, що це ліс першої категорії, який, згідно з законом, рубати не можна, а не деревинна рослинність чи зелені насадження в межах міста, як про це у відповідь на журналістський запит зазначив селищний голова Коцюбинського Вадим Садовський.

Є депутатські запити до Генпрокуратури, постанови слідчих щодо підробки заяв від імені громадян, десятки звернень мешканців Коцюбинскього, журналістських запитів з відповідними додатками, низка актів про винищення прадавніх дерев, які склали лісники. І маючи все це прокуратура не в змозі представити й захистити інтереси держави Україна в суді.

Журналісти телеканалу СТБ сьогодні взяли завірені копії планово-картографічних карт та відповідні документи у працівників Святошинського ЛПГ й направили до Генпрокуратури та Прокуратури міста Ірпеня, аби 2 вересня на суді перевірити, як представник прокуратури в суді скористається ними й долучить до матеріалів справи.

Журналістське розслідування триває.

Олег Боровий, Українська правда