Громада Приірпіння

Найзапекліша боротьба за депутатство може розгорнутися на Київщині. Там по півсотні кандидатів-мажоритарників на один мандат. Найбільше – в окрузі, знаному незаконним приділенням зелених зон під забудову. А найменше кандидатів на Донеччині та Харківщини.

Ірпінь, Коцюбинське, Ворзель, Гостомель – населені пункти поблизу столиці. Разом виборчий округ №95. Абсолютний рекордсмен за кількістю охочих наступні 5 років працювати депутатом у Верховній Раді.

48 кандидатів. А мандат – один. Претенденти партійні, безпартійні, з вищою освітою й без. Від політсил і самовисуванці.

Виборцям округу в очах мигтить. Олена Станіславівна певна: їй навіть не до снаги всіх бодай запам`ятати.

Олена Бойцун, мешканка Ірпеня:

Як його вибрати, як їх так багато. Чую, люди розказують, що їх що? 40 чоловік. А як вибрати?

Хтось уперше йде обиратися. Та є й досвідчені. Як ці двоє.

Євген Жовтяк – колишній обласний очільник. Нині висуванець від «Собору». Його суперник – ректор податкового університету Петро Мельник. Зв`язатися з ним не вдалося. Та побачити його в Ірпені можна й без попередніх домовленостей. Кандидат у депутати всміхається з рекламних площ.

Його суперник Жовтяк, який переміг Мельника 2002-ого, запевняє: конкурентів менше, ніж здається.

Євген Жовтяк, кандидат у народні депутати, («Собор»):

Абсолютно реальних 4, тих, хто буде всерйоз боротися. Ще три будуть боротися на чиємусь боці.

Олена Станіславівна звертається до всіх сорока вісьмох. Скаржиться на ґанок.

Її сусідка не проходить повз.

Ольга Руденко, мешканка Ірпеня:

Окончатєльно вирубали ліс, нема де мамкам с колясками гуляти. А вони вілли строять. Гроші наші накрали.

Згадуючи про вируби й забудови, Ольга Петрівна згадує головного ірпінського захисника зелених зон. Питає, чи той не подався в депутати.

Лаврентій Кухалейшвілі, адвокат, громадський активіст:

Я не вижу возможности баллотироваться по той простой причине, что уверен, что будут массовые фальсификации.

А ще в нього, колись успішного адвоката, немає грошей на обов’язкову виплату кандидата в депутати – понад тринадцять тисяч гривень. У боротьбі за збереження насаджень Лаврентій втратив автівку.

Голова руху захисту зелених зон Київщини припускає: чому в їхньому окрузі найбільше в країні охочих до депутатства.

Лаврентій Кухалейшвілі, адвокат, громадський активіст:

По округу еще очень много земли. И все хотят дорваться к кормушке, чтоб последнее раздеребанить.

А це околиці Донецька. Сорок перший виборчий округ. Теж рекордсмен. Тут рекордно мало охочих до парламентаризму.

Всього четверо. Жодного самовисуванця. Всі від політсил. Регіонів, Батьківщини, Удару та комуністів.

Артем Заярний, кандидат у народні депутати, («Удар»):

Наш штаб 41 округа от партии «Удар» оказывает бесплатную юридическую помощь нуждающимся.

Володимир Деркач, кандидат у народні депутати, (“Батьківщина”):

Я хочу показать людям, что можно на одной только правде, не предлагая чего-то взамен. На одной правде войти в Раду.

Кандидат від регіонів розмірковує, чому їх тільки четверо.

Олександр Бобков, кандидат у народні депутати, («Партія регіонів»):

Сегодня он не очень привлекательный для тех, кто сегодня вот именно пользуется популистскими лозунгами для завоевания авторитета. Это сложный район.

Інша логіка в Комітеті виборців. Кажуть: мало з кого обирати на Донеччині, бо там монополія однієї політичної сили. А багацько на Київщині, бо не всі кандидати насправді хочуть в депутати. Є так звані технічні.

Анатолій Бойко, член комітету виборців України:

Если у основного кандидата есть достаточно большое количество технических кандидатов – егоспутников, то есть большая вероятность, что как можно больше его представителей может попасть в участковую избирательную комиссию. Соответственно он может существенно на неё влиять.

Хто такі кандидати технічні Олена Станіславівна не відає. Їй важливо, аби сходи на ґанкові зробили. Щоб зручно було. Ось хто облаштує з сорока вісьмох, того й обиратиме.