Мер Ірпеня за захист своєї честі й гідності заплатив з бюджету міста

2

Рада вирішила саджати журналістів за наклеп

Голова Ірпінської міської ради Володимир Скаржинський подав до суду на місцеву газету “Західне передмістя Києва” та депутата Ірпінської ради Андрія Стаховського.

Він вимагає 50 тисяч гривень компенсації від редакції та 50 тисяч гривень від депутата за моральну шкоду й задля захисту своєї честі, достоїнства та ділової репутації.

В одному з останніх номерів газети, засновником якої є Дмитро Войцех, вийшло інтерв’ю з депутатом Ірпінської міської ради Андрія Стаховського, який зазначив, що Володимир Скаржинський є одним з тих, хто псує імідж “Партії регіонів”, а також назвав його “брехуном, хабарником та злодієм”.

У своїй позовній заяві Скаржинський стверджує, що в інтерв’ю були порушені його честь, гідність та ділова репутація.

Твердження, наведені депутатом в інтерв’ю вважає неправдивими.

Зокрема у своїй позовній заяві Скаржинський наводить такі цитати з інтерв’ю Стаховського:

“До тих, хто псує імідж партії, я відношу в першу чергу мера Ірпеня Володимира Скаржинського”.

Наш мер – брехун, хабарник, підлабузник і злодій. Він приймає лише ті рішення, що йому вигідні… Грошей у нашого мера немає. Це означає, що в місто він прийшов для того, щоб красти. Два з половиною роки… він бреше, … бреше мені і моїм виборцям. … цього хабарника я в Ірпені бачити не хочу. Ця людина (Скаржинський) завжди брехала, бреше і брехатиме далі…”

Володимир Скаржинський став мером Ірпеня завдяки допомозі своїх друзів. Усі знають, що його не обрали, а поставили(Нагадаємо, “Українська правда” писала про те, що на місцевих виборах в Ірпеня не пройшла кандидатура від Мельника, натомість взяла гору кандидатура від Азарова – Скаржинський).

Очільник Ірпеня вирішив до відповідальності притягнути не лише депутата, який не відмовляється від своїх слів, але й редакцію газети, яка оприлюднила інтерв’ю.

“Аналіз змісту інтерв’ю, наданого респондентом Страховським А., журналісту друкованого засобу масової інформації, говорить про те, що воно направлено на приниження моєї честі і гідності та ділової репутації як міського голови. В інтерв’ю поширена інформація “з явним злим умислом”. Тобто з нехтуванням питання про їх правдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про мої наміри і позицію як міського голови”, –зазначає у позовній заяві Голова Ірпеня Володимир Скаржинський.

Від редакції голова Ірпеня також вимагає спростування.

Попри те, що кошти на судовий збір Скаржинський заплатив з бюджету, 100 тисяч гривень просить стягнути не в бюджет міста, а на свою користь. Але обіцяє їх передати хворим дітям.

“Скаржинський має право позиватись на захист своєї честі й гідності, але не коштом міського бюджету. За позов він мав заплатити зі своєї кишені.  Депутати не давали голові грошей, коли приймали бюджет, на таку графу витрат, як позови проти депутатів. Депутату ж раджу у формуванні своєї позиції захисту наголошувати на тому, що це його позиція, як депутата, а не просто громадянина. Це підсилить захист,” – розповідає редакції Сайту громади секелища керівник програми практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Засідання буде в Ірпінському міському суді 11 квітня о 14:00.

У відповідь на позов міського голови Ірпеня  депутат Ірпіньської міської ради Андрій Страховський  4 квітня подав заяву до прокуратури з проханням скласти протокол про корупційне правопорушення стосовно Ірпіньського міського голови та направити його для розгляду до суду, повідомляє “Телекритика”.

У заяві Андрій Страховський пояснює, що міський голова звернувся до суду у справі про захисту гідності, честі та ділової репутації, як фізична особа, але оплатив судовий збір за рахунок бюджету (судовий збір склав 1114,70 грн). В цьому пан Страховський  вбачає порушення антикорупційного законодавства.

Ситуацію із поданням заяви про порушення антикорупційного законодавства до прокуратури прокоментував Дмитро Войцех:

“В даній ситуації, за оцінкою наших юристів, пан Скаржинський намагається захистити себе персонально за рахунок міської громади. Звертаючись до суду він діє як фізична, а не посадова особа, проте сплачує судовий збір коштом бюджету, чим порушує антикорупційне законодавство. Давайте припустимо, що суд стане на його бік. Просте питання – хто стане набувачем суми компенсації, яку він вимагає? Ним стане Володимир Скаржинський, а не громада Ірпеня. Таким чином, і в цьому випадку, захищаючи власну “честь, гідність та ділову репутацію”, мер вчиняє, м’яко кажучи, нечистоплотно”.

“Телекритика” звернулась за коментарем до юриста Інституту масової інформації (ІМІ)  Романа Головенка.

“Певне порушення з боку позивача проглядається, хоча воно не зовсім таке, як наполягає відповідач. До речі, засновник газети також здається депутат міськради, тому про збалансованість інтерв’ю та, мабуть, і решти газети не йдеться (засновник газети депутат Ірпінської міської ради Дмитро Войцех – ТК).

Позов поданий не від фізичної особи, а від міського голови – про це зазначено в “шапці” позовної заяви, яка викладена на бланку міськради, котру мер і очолює. Міський голова (мер) однозначної є суб’єктом в адміністративних правовідносинах, але тут у нас цивільні правовідносини і вже можна посперечатися чи мер – окремий суб’єкт у них, чи лиш керівник міськради й виконкому, які вже є повноцінними суб’єктами цивільних правовідносин.

Але це вже глибоко теоретична юридична суперечка, позов усе ж був прийнятий судом, проте чомусь у повістці з суду Скаржинський фігурує як фізособа.

Разом з тим, Скаржинський, подаючи позов як мер (суб’єкт владних повноважень) очевидно “забув”, що ч. 2 ст. 31 Закону “Про інформацію” (в ред. від 13.01.11 р.) забороняє таким суб’єктам вимагати по суду компенсацію моральної шкоди в дифамаційних справах, якою саме і є дана судова справа (щоправда Скаржинський як фізособа має право вимагати цю компенсацію).

Це можна списати і на недогляд чи незнання юриста міськвиконкому, який імовірно писав позов.

Проте є ще один сумнівний момент: у позові йдеться, що мер прийняв рішення перерахувати стягнуту грошову компенсацію хворим дітям (популярний зараз спосіб попіаритися на “благодійності”). Я не впевнений, що без рішення сесії міськради  (зважаючи на норму ч. 1 ст. 64 ЗУ “Про місцеве самоврядування”) мер може самостійно визначати напрям витрачання коштів, навіть якщо вони не були заплановані як потенційні надходження в бюджеті на цей рік.

Тобто ми бачимо, що формально позов подано від міського голови, але за змістом цей позов як від фізичної особи.

Вже зараз можна сказати, щогроші місцевого бюджету (1000 грн.), які пішли на судовий збір, витрачені марно, оскільки суд не вправі присуджувати меру 100 000, заради яких судовий збір було сплачено”.

2 Comments

  1. LEX 10 Квітня 2013 at 12:43

    Виявляється Скарж думає що має небагато “честі і гідності та ділової репутації як міського голови”! Хочу його розчарувати-там такими високими категлріями і не пахне! Все давно уже в мінусі!

  2. Итек 12 Квітня 2013 at 13:15

    Учора Скаржинський не прийшов захищати честь. Бо, мабуть, і захищати нічого. Сотні людей прийшли до суду підтвердити слова з публікації “ЗПК”, що мер брехун, хабарник, підлабузник і злодій. Скаржинському ж крити нічим, злякався па…ло й заховався…

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539