Громада Приірпіння

Автор: Євген Новіков

Мабуть, багато хто чув про Гранд Адмірал Клуб у Ірпені.

Сайт клубу, відповідна сторінка у Facebook та численні борди на вулицях та шосе Київо-Святошинського району гостинно запрошують відпочити на території клубу.

Тут пропонують отримати неабияке задоволення дорослим та дітям.

Цей заклад рекламують, як гарне місце для відпочинку у літні каникули для школярів. Тут є й готель для подорожніх з послугами професійних SPA-салонів, зі спортивними майданчиками. У Адмірал клубі проводять корпоративи. Охочі також можуть замовити собі кінну прогулянку. Словом, є де витратити час та гроші чи то у приватних справах, чи по роботі.

Але, як майже усе у нашій країні, що виглядає гарно з одного боку, має зворотній бік медалі.

Гранд Адмірал Клуб не виняток. Те, що для одних дозвілля, для місцевих мешканців стало неабиякою проблемою.

Інтенсивність пахощів від складених на скаковому майданчику кінських (та, здається, не лише кінских) фекалій всі поціновувачі можуть відчути на вулиці 10-а лінія.

Окрім перехожих, тут щодня страждають мешканці кількох двоквартирних приватних садиб.

Якщо ж нечистот немає  в цьому місці, то декілька куп фекалій можна знайти на заливному лузі басейну річки Ірпінь у кінці 10-ї лінії.

Сюди їх взимку вивозить дбайлива обслуга клубу. Звідси нечистоти потрапляють з талою водою до річки. Зараз від зимових куп залишився лише слід на землі. Решту змило в ґрунтові води.

Розташований поряд майданчик для складання сміття добавляє до пахощів конюшні власного амбре, що наводить на думку, що ви не поряд з гламурним клубом, а просто на звалищі відходів м’ясо- та овочеобробних комбінатів, обох разом узятих.

Нещодавно адміністрація клубу проявила чудеса щедрості  та замінила дешеві контейнери без ляд на оцинковані з лядами, але те, мабуть, на вимогу служби вивозу сміття, автоматизовані сміттєвози яких не могли впоратись з контейнерами старого формату.

До майданчиків із сміттєбаками закон висуває свої вимоги: відповідна дистанціїя між баками та житловим будинком, наявність цими об’єктами захисної зеленої зони, проведення періодичної дезінфекції контейнерів, встановлення не більш, ніж 5 контейнерів у яких щільно зачиняються ляди.

Нічого з переліченого  на майданчику для сміття Гранд Адмірал Клубу годі шукати.

До смороду від фекалій конюшні та “пахощів” сміттєбаків додається ще один далеко неароматний запах – сміття спалюють просто на території. Мешканцям щастить, якщо вітер віє в протилежний бік, інакше – вся оселя задимлена смогом.

Окрім смороду, для дітей та дорослих є й звукові спецефекти. Ірпінці можуть послухати нічні завивання DJ-я, якому відповідають не лише лісова луна, а й приглушене нею чортихання жителів прилеглих будинків.

Між завиваннями DJ-я, попри те, що після 22 години, згідно з законом, сторонніх шумових ефектів не має бути на вулиці, можна почути караоке у виконанні п’яних клієнтів під бухання сучасної, навіть занадто сучасної звуковітворювальної апаратури. Це, як правило, завжди супроводжує приватні вечірки на території клубу.

“Музика гучно грає особливо влітку. Це так заважає спати, та й вони самі це не заперечують. До нас приходила пані з “вибаченнями” за незручності. Салютують просто під вікнами дитячої кімнати, а це будить дітей. У них від цього істерика,” – розповідає як проходять ночі вдома Марина.

“Вдень потерпаємо від того, що зявилось дуже багато зелених “посмітюшних” мух, які залітають у двір з сміттєбаків Адмірал Клубу. Від смітників до нас тягнеться сильний сморід. Щодо конюшні, то тут запах можна подолати. але треба принаймні якісно прибирати за тваринами,” – додає вона.

Через будівництво на території клубу вся вулиця геть розбита. Усі будівельні машини звертають прямо навпроти нашої садиби

Перед своїми ж воротами вони поклали бетонні плити й тепер нашому сусіду під час дощу заливає багнюкою подвір’я, тому шо плити знаходяться високо та не дають воді йти вздовж вулиці.

Та найбільше потерпають мешканці будинків на вулицях Радянська, Ломоносова та 10 лінія. Так вони проводять не лише вихідні дні, гамірно буває й в будні. Дійства часто тривають до 1-2 ночі.

Мабуть, читачеві важко буде збагнути, як сучасній дитині або дорослому може не сподобатись вражаючий уяву величезний феєрверк, який зазвичай завершує гуляння на приватних корпоративах та тематичних вечірках, що досить часто влаштовує клуб.

Це просто. Досить запустити той феєрверк десь у 50-ти метрах від приватніх будинків приблизно опівночі і можна гарантувати, що у деяких з будинків вже плачуть розбуджені та до смерті перелякані діти, яким неможливо пояснити, чому велики дяді та тьоті з Гранд Адмірал Клубу вважають, що їхній спокійний сон має поступитись задоволенню володарів тугих гаманців, які весело проводять час.

Пояснення, чому це не подобається дорослим, ще простіше: окрім того, що треба заспокоювати переляканих дітей, на їхні домівки сиплять недогорілі залишки елементів салюту, які, у комбінаціїї з накопиченими на дахах сухими сосновими голками, становлять неабияку небезпеку згоріти разом з дітьми у власних ліжках.

За викладених обставин, важко розраховувати на те, що оті діти та їхні батьки понесуть свої грошики до клубу.

Стомлені кам’яними нетрями, пилом, смогом та шумом великого міста кияни навряд чи дізнаються, що одноденна радість для них та їхніх дітей сумарно спричиняє мало не щоденними стражданнями від сусідства клубу ірпінцям. Отже, show must go on.

Не всі наважуються шукати справедливість. Дехто згоден терпіти, бо вірить, що  “хто має гроші , той буде робити, що йому завгодно”.

Тим, хто на форумі висловлює своє незадоволення, доволі банально відповідає PR-менеджер, мовляв, ви самі дурні, що побудувалися на 10-й лінії, мовляв, звертайтеся до забудовника, що побудував там ваш майбутній дім, а в нас усе – “чікі-пікі”. 

Можна, авжеж, у розпал вечірки, десь так на початку першої, подзвонити до чергової частини райвідділку міліції за телефоном 102. Але, окрім того, що, вислухавши вас, вам черговий представиться, повідомить вам номер вашої заяви та пообіцяє надіслати наряд, великих змін у довкошишньому середовищі біля клубу  не відбудеться.

Музика буде грати, похмільні вигуки на декілька кварталів нічного лісу будуть лунати й надалі. Тому ж, хто позвонив  у чергову частину, мабуть вже в котрий десяток разів, буде трохи спокійніше на серці, мовляв, хоч щось зробив…

Але навіть це зробити не завжди вдається. У дні найбільш відповідальних вечірок чергова частина Ірпінський МВ ГУ МВС України в Київській області  взагалі перестає відповідати і з номера 102 можна безперервно кілька годин чути лише довгі гудки. Це триває доти, поки шановні гості клубу, втомлені але щасливі, не  розійдуться по номерах та не роз’їдуться по домівках.

Реакція міліції, точніш, її відсутність або вибірковість нікого не може здивувати. Адже, як зауважив дільничій, що одного разу таки відвідав сім’ю скаржників з 10 лінії: “там же ж депутати розважаються”.

Незважаючі на подані у письмовій формі пояснення до телефонної заяви про порушення громадського порядку, справа подовження не отримала, та змін у поведінці клубу не відбулося ніяких…

Ні, відбулися ж!..

Наприкінці весни особа, що відрекомендувалася PR-менеджером клубу, відвідала найбільш бунтівних сусідів з 10-ї лінії та запропонувала їм… хабар у вигляді пакуночка із невідомим вмістом, що супроводжувався листом на офіційному бланку та у конверті клубу, хоча й без підпису та печатки.

За можливе спричинення занепокоєння “дорогих сусідів” з приводу запланованого на той день VIP-заходу.

Отже, як можна зауважити, адміністрація клубу, по-перше, визнає, що порушує закон, по-друге, що буде порушувати його й надалі та, по-третє, що зовсім-зовсім не боїться закону або тих, хто за посадовими обов’язками повинен слідкувати за дотриманням виконання закону.

Чи треба казати, шо того дня чергова частина не відповідала на двінки взагалі аж до ночі, у чому  можна легко впевнитися, запросивши журнал дзвінків від мобільного оператора.

Ліс та мешканці прилеглих будинків вкотре здригалися від вулканічної сили музики та галасу, що оголошували ліс на сотні метрів довкола клубу задовго за північ.

Доколє?!

P.S. Одночасово з написанням цієї авторської колонки готуються скарги на бездіяльність посадових осіб та порушення чинного законодавства до санепідслужби та керівництва МВС, зокрема, до Громадської Ради при МВС.

 Автор: Євген Новіков, ірпінець