Паркан Машталір зник із лісу

— 29 Серпня 2013 0

До міліції звернулась киянка Яна Машталір, яка в Біличанському лісі проти травневих свят нагнала техніку обгородила ділянку для приватного будівництва.

“До нас звернулась власниця ділянки, яка заявила про викрадення її майна. Власниця стверджує, що за паркан заплатила кілька десятків тисяч гривень. Поки немає документів, які підтверджують цей факт, справу ми порушувати не будем,” – говорить Ігор Токій, начальник міліції селища Коцюбинське.

Лісники помітили, що паркану немає минулого тижня.

“Я проїздив там наприкінці тижня й бачив, що половини паркану вже немає,” – розповідає лісник Олександр Топчій.

Джерела в правоохоронних органах розповідають, що у викрадені паркану Машталір звинувачує депутата селищної ради Ірину Федорів та активістів селища, які захищають ліс від забудови.

“Щодо версії викрадення паркану – це такий самий абсурд, як і звинувачення мене і помічника народного депутата Олексія Туровського в тому, що ми нібито поламали замки й зрубали сосни на ділянці у той самий день, як суд наклав заборону чинити власнику ділянки будь-які дії. Апеляційна інстанція скасовує акти права власності в лісі, тому це очевидно, що згодом рішенням суду власницю паркану з високою ймовірністю зобов’яжуть демонтувати загорожу, яка заважає громадянам користуватись рекреаційним ресурсом,” – зазначає депутатка Коцюбинської селищної ради Ірина Федорів.

“У цій справі всі свідомі громадяни мають чекати рішення суду й немає ніякого сенсу порушувати закон. Це абсурд. Тут може бути два варіанти: або хтось дійсно вирішив з метою матеріального збагачення забрати паркан, або сама власниця його демонтувала, зрозумівши, що апеляція скасовує акти права власності й рано чи пізно доведеться це зробити. Якщо ж в цьому звинувачують мене або інших свідомих громадян, то це може бути просто один із засобів “передати нам вітання” від власниці, яка не може змиритись з тим, що вела себе некоректно і порушувала закон, перешкоджаючи моїй депутатській діяльності,” – додає Федорів.

Від паркану тепер залишились хіба ворота.