Громада Приірпіння

Авторка: Олена Жежера

Мешканці Бучі організувались у соцмережах. Близько сотні громадян вийшли вихідними до варшавської траси. Збиралися поблизу пам’ятника афганцям.

Активісти з синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами закликають до мирного вирішення конфлікту в Криму.

“Слава Україні!” та “Слава нації!” вигукували водії, які проїздили повз активістів та сигналили на знак підтримки.

Мітингувальники у відповідь скандували: “Героям слава!” та “Смерть ворогам!”.

Під час акції до мітингувальників долучилися кілька жінок, як виявилось — росіянки, які проживають в Україні.

“Я русская, но я уважаю ту страну, в которой я живу. Тот абсурд, что сейчас творится… А кто-то любит Америку и скажет, а меня здесь притесняют, что тогда?” — занепокоєна одна з жінок.

Ланцюг був завдовжки кількасот метрів.

Бучанці чекали, що до них приєднається мер. Останній щойно вийшов із Партії регіонів — і враз міські біл-борди стали іншими.

“Казав Федорук, що прийде на акцію, он і граблі приніс — мабуть, опісля буде суботник проводити…”, — розповідає один з учасників.

Неподалік БТРа справді лежав десяток новеньких граблів.

Але, як виявилось, міський голова цього разу не лише не збирався підтримати бучанців, а й їм самим порадив не витрачати ресурси марно.

“Ви що, я нічого такого не казав. Яка акція? А де вона проходить? Не паліть бензин, нащо вам ті акції?!” — радить бадьорим голосом Анатолій Федорук.

Деяких активістів це не здивувало. Бучанці лише кілька місяців тому отримали у поштові скриньки от такі календарі на 2014 рік, що засвідчують бажання Федорука цього року бути з Віктором Януковичем.

Як бачимо: попри те, що рік тільки-но почався, бучанці такі календарики не надто берегли.

Календарики поширювали після того, як на Майдані били мирних протестувальників, а нашого земляка бучанина Олександра Остащенка за наказом влади відловили з піднятими руками й добивали ногами на землі.

І хоча Федорук попросив “не палити бензин” на акціях за єдність України та проти військового вторгнення Росії, він був добре обізнаний про те, навіщо біля БТРа лежать граблі.

Міський голова, який ініціював суботники в Бучі в робочий час у четвер, іронізує з учасників акції:

“То ви після акції поприбираєте?”.

Як виявилось, суботники, організовані в Бучі, проводяться із примусовим залученням працівників бюджетної сфери. Таким було розпорядження влади в четвер. У робочий день замість працівників ЖЕКу вийшли працювати вчителі та медики.

Таку ініціативу влади розкритикували навіть в управлінні праці Бучанської міськради.

“Від кожного відділу відправили по одній-дві людини на суботник. Замість того, щоб працювати, займатися своєю роботою, ми мусимо прибирати Бучу. А де комунальники? Де ЖЕК? Достали вже…” — відмахується Катерина, котра працює в одному з відділів.

“Я не пішла. Нехай дурні ходять, які за клумби Федоруку готові ноги цілувать… І ви думаєте, хтось скаже “спасибі”? І так кожен рік. Дістало це рабство. Але й звільнитися я не можу, мені до пенсії треба доробити… Тому й мовчу… І так багато хто… Хоча й розумію, що мовчати не можна”, — говорить Катерина.

До праці без дозволу усіх батьків залучили навіть малолітніх дітей.

“Вчора і сьогодні прибираємо всю прилеглу територію та прилеглі вулиці. Наша територія — від вулиці Тургенєва до Інститутської та від Тургенєва до Полтавської. Вийшли разом з учителями прибирати й усі діти зі школи”, — розповідає Людмила Волинець, директорка школи № 2.

“Нас організовує відділ освіти. Це їхня ініціатива”, — додає Волинець.

Прибирати вулиці під час уроків вийшла і школа № 3. Їм дісталась територія від вулиці Кірова до залізничного вокзалу. Це редакції сайт угромади Приіпіння підтвердила директорка Любов Морозенко.

Батьки обурені експлуатацією праці їхніх дітей:

“Я не знаю, чому не працюють наші комунальники, і щороку діти мають прибирати вулиці біля крутих маєтків… Також прибирають галявини біля лісу, де зазвичай купа шприців. Бесіду в школі перед прибиранням з дітьми не проводили”, — говорить Марина, мама учня школи № 1, що на вулиці Малиновського.

“До того ж, зібране сміття починають спалювати, а діти цим дихають…”, — обурюється Марина.

І дійсно, там де проводять суботники, в яких беруть участь діти, видно клуби диму.

Це попри те, що кілька років діє закон, що забороняє спалювати сміття й попри те, що ще минулого року на одному з бучанських порталів це питання вже піднімалось.

Для Бучі це особливо критично, бо Приірпіння входить до 4-тої зони радіаційного зараження.

“Щороку борюся з цим явищем… Це дуже шкідливо в нашій зоні палити сміття. У багатьох людей різні захворювання, які навесні часто загострюються, а тут ще й дим. Коли настає весна — так хочеться відчути її запах, якийсь особливий запах свіжості. Але, коли починають палити, вже й не хочеться цієї весни,” — занепокоєна спалюванням сміття бучанка Ірина, що мешкає в Лісовій Бучі.

Ті, хто живуть у Біличанському лісі поблизу селища Коцюбинське, такою організацією суботників у Бучі шоковані.

“Ну, кажуть в Бучі люди розумніші при владі, ніж в нас. А таке роблять. По-перше, ми в селищі чудово знаємо, що палити все на купу: і пластик, і жерстяні банки — не можна. Ми сортуємо сміття. Один ходить із пакетом для пластику, другий — для скла, а третій — для загального сміття. Після суботника, як правило, 90 % зібраного ми висипаємо у сміттєбаки для вторинної сировини. Яка користь для екології, якщо ви шкідливим пластиком отруюватимете повітря?” — дивується коцюбинчанин Володимир.

“По-друге, примушувати до суботників бюджетників у робочий час, а в навчальний час дітей — це порушення закону. У нас діти виходять на суботники добровільно. Ніхто не відчуває ніякого негативу. Ми дітям пояснюємо, що пластик та скло розкладаються на природі кількасот років. Діти носять, як правило, мішки для збору легкого пластику, а чоловіки — для скла. Це елементарна організація добровільного суботника, після якого люди відчувають задоволення, і під час якого ми своїм добровільним прикладом виховуємо дітей. З-під палиці — це якийсь СРСР”, — додає Володимир.

Вихідці з реабілітаційного центру, які вихідними в Бучі спалювали купи сміття, стверджують, що роблять так за наказом декого Андрія з відділу благоустрою Бучанської ради.

Від цього одразу відхрещується міський голова Федорук, який каже, що ніякого Андрія з благоустрою немає, а міська влада роздає людям для сміття мішки.

Бучанці, побачивши запах диму, викликали правоохоронців, які так впродовж години і не приїхали.

Попри іронію Федорука, який натякав мітингувальникам на те, що вони можуть організовувати лише акції протесту, люди, котрі вийшли вихідними до варшавської траси, теж провели свій суботник, але не з примусу, а з власної волі, й тут сміття ніхто не палив.

Але активістів засмутила мала кількість учасників в акції.

“Хоч акція була анонсована у “Facebook” і “Вконтакті”, були оголошення по Бучі, прийшло не так багато людей, як хотілося б. Було багато нових бучанців. Люди, які проходили повз — теж долучалися. Судячи з номерів машин, які минали і сигналами нас підтримували, люди не хочуть війни — від Закарпаття до Харкова, від Чернігова до Криму”, — говорить Олексій Семененко.

Авторка: Олена Жежера, журналістка.