Громада Приірпіння

Авторка: Ірина Федорів

Рік тому в Ірпені на знімальну групу телеканалу СТБ напав забудовник Олександр Табалюк.

Журналістка Ірина Драбок та оператор Антон Шоломицький із редакційним завданням поїхали на сесію Ірпінської ради, аби показати, як тамтешня влада знищує зелені зони.

Тут, у передмісті Києва, було майже 40 парків. Замість них з’являються щороку нові висотки.

Знімальна група повинна була підготувати у випуск сюжет з аналізом того, як і де щезали парки в Ірпені, й що місцевій громаді чекати від зонінгу, який у той день попри протести ірпінців прийняли депутати.

Замість цього в ефір вийшов сюжет про напад на знімальну групу каналу.

У ньому йшлося про те, що в Ірпені після сесії на вулиці Карла Маркса на знімальну групу програми “Вікна-Новини” напав забудовник Олесандр Табалюк. Саме він намагався вирвати камеру з рук оператора, вирвав об’єктив й заховав його у своїй машині.

Це все, на щастя, фільмував не лише оператор, але й активіст.

Відео нападу є аж із двох ракурсів.

Тут все чітко видно, й, здавалось, справа за 171 статтею КК (перешкоджання журналістській діяльності) буде мати переконливу й безапеляційну доказову базу для суду. Тим більше, що на вихіднику відео чітко видно, що на журналістці Ірині Драбок висить посвідчення журналіста каналу СТБ.

“На суді пан Табалюк зазначав абсурдні речі. Що ми увесь цей рік нібито тиснемо на слідство. Проводимо якісь зйомки його життя після цього інциденту, але у нього немає жодного доказу, який би це підтверджував. Говорив, що в очі не бачив посвідчення журналіста і не знав, що ми журналісти”, — розповідає журналістка Ірина Драбок.

“Але навіть свідки зі сторони Табалюка визнали, що знали, що ми журналісти і бачили посвідчення”, — додає Драбок.

У суді Табалюк апелює до того, що оператор Шоломицький взагалі не надав свого посвідчення.

“Допитаний у судовому засіданні потерпілий Шоломицький А. Ю… пояснив, що в нього не було можливості надати Табалюку О. С. для ознайомлення посвідчення журналіста, оскільк останній його душив за горло і намагався забрати відеокамеру, яку він тримав двома руками”, — це обставина, яку в тексті вироку встановив суд.

Працівники ЗМІ добре знають, що оператори матеріально відповідальні за обладнання, яке коштує чималі гроші, тому зрозуміло, що інтуїтивно і свідомо вони захищатимуть техніку від нападників.

Суд відкладав винесення рішення кілька разів, й саме це давало підстави для хвилювання. І не даремно. Нападника виправдали безапеляційно.

Текст вироку, особливо після того, що відбулося в країні, — це просто шок і ще один доказ: люстрація має бути доволі жорсткою.

“Показання свідка Кухалейшвілі Л. Ю. та потерпілої Драбок І.М. суд не бере до уваги, так як вони підтверджують лише той факт, що Табалюк О. С., відібрав об’єктив відеокамери, проте дану обставину не заперечує і сам обвинувачуваний”, — йдеться в рішенні судді Ірпінського суду Володимира Шумки.

“Табалюка Олександра Степановича визнати невинним у пред’явленному обвинуваченні за ч. 1 ст. 171 КК України та виправдати за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення”, — резюмує слуга Феміди Шумка.

Тобто власні визнання Табалюком того, що він бачив посвідчення на журналісті (але начебто не ознайомився з ним), а також власне визнання Табалюком того, що він відібрав з камери знімальної групи телеканалу СТБ об’єктив, сховав його — звільняє його від відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналістам?

…

І це не єдина деталь, яка шокує в рішенні суду:

“Із редакційного завдання, виданого знімальній групі… вбачається, що їм пропонувалося відзняти матеріал щодо здійснених за останні роки забудов по вул. Карла Маркса, Полтавська, Українська Пушкінська, Чехова та інших вулиць міста Ірпінь, однак завдань на відеозйомку приватних садиб у тому числі й Табалюка Д. В. або конкретних приватних садиб у них не було.”

Тобто забудови на Карла Маркса не є вичерпною загальною дефініцією для всіх забудов на цій вулиці? А в редакційному завданні ЗМІ повинні виписувати всі адреси на всіх вулицях та всі прізвища власників, бо раптом якийсь із них нападе на знімальну групу, вирве об’єктив і зірве зйомки запланованого сюжету?

“…стороною обвинувачення не вказано та не надано жодного доказу того, що Табалюк О. С., перешкоджав потерпілій Драбок І. М., здійснювати професійну діяльність журналіста”, — переконаний суддя Ірпінського суду.

Це написано попри те, що у вироці є такі свідчення: поки оператор мав знімати адресні плани забудов, журналістка разом із активістом Лаврентієм Кухалейшвілі пішли домовлятись із мешканцями про інтерв’ю, яке, зрозуміло, після нападу вже ніхто не зняв і якого не було в ефірі.

Тобто розслідування про забудови зелених зон не було у той день в ефірі. Натомість показали сюжет про те, як напали на знімальну групу “Вікна-Новини”.

Виходить, редакція ставила завдання висвітлити процес знищення й забудови рекреаційних зон на конкретних вулицях міста Ірпеня, а натомість отримала сюжет про напад на знімальну групу забудовником, і суддя не вбачає в діях Олександра Табалюка перешкоджання журналістській діяльності.

Рік тому, в день нападу, міліція думала, як кваліфікувати цей злочин: перешкоджання професійній діяльності журналістів чи проста “хуліганка”.

Зараз суддя виніс вирок: гість (навіть не власник земельної ділянки!) Табалюк О. С., який напав на оператора, відбирав техніку, виламав об’єктитв та сховав його у власній машині (вочевидь, з метою перешкоджання зйомці журналістам!) узагалі невинуватий. Це при тому, що в матеріалах справи є повне відео, яке ви бачите.

Це при тому, що відбувся Майдан і всі говорять про необхідність люстрації суддів.

В Ірпінському суді нам рідко коли доводилось бачити справедливі рішення. Тут прокуратура не раз програвала справи по земельних дерибанах зелених зон, тут же програють справи, де люди безрезультатно доводять несправедливість тарифів монополістів на ринку комунальних послуг.

Судді навіть після Майдану дозволяють собі випускати Лозінського і виправдовувати того, хто фактично перешкоджав свободі пересування оператора (тримав за руки), відірвав об’єктив у камери, перешкоджав роботі знімальної групи, не давав їй висвітлювати суспільно значущі процеси.

Прокурор Ірпеня Мирослав Пацкан зазначив, що апеляційну скаргу уже внесли на розгляд Апеляційного суду Київської області.

Адвокати знімальної групи натомість готують апеляцію та скаргу на такі дії судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Авторка: Ірина Федорів, “Українська правда”.