Cепаратизм: Буча захоплює Блиставицю і хоче Мироцьке

8

Автори: Олена Жежера, Ірина Федорів. 

У ніч з неділі на понеділок невідомі повісили на будівлі Блиставицької сільської ради прапор міста Буча.

Про це у соцмережі ФБ повідомив екс-депутат Бучанської міської ради та голова Бучанської організації партії Володимира Карплюка “Нові обличчя” Іван Лисенко.

Саме він виклав в соцмережі світлину, яка свідчить, що в Приірпінні розхитують адміністративно-територіальний устрій у надскладний час протистоянь на Сході.

Бучанська рада вже неодноразово ініціювала приєднання села Блиставиця до Бучі, бо вбачає у Блиставиці наявність земельного ресурсу для забудови.

Якщо ще кілька місяців тому знімали прапори адмінбудівель на Сході України, то тепер це ініціюють невідомі в Приірпінні.

prapor

Цей пост вже викликав шквал емоцій у мешканців Приірпіння, які закидають організаторам нічної вилазки – сепаратизм. Не залишився байдужим і колишній юрист Бучанської міської ради Ігор Бартків.

Правоохоронці тепер можуть допитати Івана Лисенка, як свідка правопорушення.

Насправді ж головна проблема в тому, що в Блиставиці понад 2-ві тисячі гектарів орної землі.

orne

Дерибанники з Бучі вже поклали оком на цей неосвоєний забудовниками ресурс і мріють змінити цільове призначення.

Для цього місцеві депутати Блиставиці, навчені бучанськими колегами, ходили по оселях земляків із роз’яснювальною роботою про те, як добре буде жити селянам у місті Буча.

Агіткампанія стояла на трьох стовпах: покращення транспортного сполучення, можливість їздити до Ірпінської лікарні, що розташована в Бучі та обслуговування Бучанською швидкою допомогою.

Остання, до слова, в результаті медичної реформи базується вже не в Бучі, а у Вишгороді. Тобто один з трьох агітстовпів точно впав.

“Зараз взагалі такий закон, що медики не можуть тобі відмовити у наданні допомоги, а карети швидкої у нас свої й можуть відвезти без проблем до лікарні, єдине в чому проблема, як і всюди, це бензин,” – говорить Ігор, що мешкає у Блиставиці.

“У 2006 році масово скуповував обманним шляхом землю біля аеропорту в Блиставиці депутат Ірпінської ради Юрій Прилипко. Тоді Прилипко людям сказав, що незабаром буде тут транспортний аеропорт і ваші всі землі заберуть під склади, а я одразу можу дати готівку – 30 доларів за сотку. Тоді мешканці Блиставиці масово почали продавати паї, площею по кілька гектарів. Йому та іншим депутатам. За один пай у кілька гектарів вони масово покупували собі машини Деу Ланос. І тоді були задоволені,” – додає Ігор.

Рік тому на одній із сесій “за” приєднання до Бучі проголосувала більшість блиставицьких депутатів, з якими добре попрацювали бучанські політики.

На фото чітко видно, що до Блиставиці приїхав міський голова Бучі Федорук (1) разом із… Іваном Лисенком (2), який суто випадково став свідком того, як у Блиставиці вночі вивісили прапор Бучі на державній установі.

122

За словами місцевих мешканців, це відбулося навіть за відсутності в Блиставиці сільського голови, функції якого виконувала і продовжує виконувати вже котрий рік секретарка ради.

До слова, колишня голова Блиставиці Тамара Пархоменко була засуджена у 2011 році за зловживання саме в земельній сфері, за що і була ув’язнена.

“За вироком ОСОБА_1 (Пархоменко – прим. ред.) була визнана винуватою у одержанні хабара у великих розмірах за виконання в інтересах того, хто дає хабара”, – йдеться у рішенні суду.

Пархоменко була засуджена на 5 років позбавлення волі за хабарництво. За одну сотку землі у Блиставиці сільська голова правила на той час аж 1,5 тисячі доларів.

Джерело, наближене до Блиставицької ради, розповідає, що в селі Блиставиця дійсно є земельні ділянки, які депутати використовували для того, щоб їх таким чином, як Пархоменко, “продавати”.

“Гроші, отримані за нібито продаж земельних ділянок, депутати мали використовувати на благоустрій села. Але фактично, всі виручені від продажу землі кошти осідали в кишені сільської голови. Вона відсиділа рік. Зараз, на скільки мені відомо, вона відбуває покарання умовно”, – говорить джерело.

За словами місцевих, саме Пархоменко, яка знається на земельних питаннях, й підтримує об’єднання Блиставиці з Бучею. У раді її позицію поділяє й чинна секретарка ради, яка тепер виконує обов’язки сільського голови.

Про те, що Блиставиця хоче до Бучі ще торік радо повідомили на офіційному сайті міста.

Тут зазначають, що Буча “переросла” свої межі. Федорук особисто приїхав, аби приєднати цей ласий шматок до своєї парафії. Аби задобрити громаду, міський голова Бучі, зі слів мешканців, подарував селу гойдалки.

fedor

Але з апетитами Бучі згодні не всі.

Новопризначений голова Бородянської райдержадміністрації Сергій Федорченко був вражений діями невідомих, які вивісили за присутності фото камери в Блиставиці прапор іншого населеного пункту.

“Це якийсь сепаратизм, я з цим розберуся. Вони б ще прапор Росії тут повісили. Такі виходки – це порушення закону і вертикалі влади”, – занепокоєний тим що відбулося в Блиставиці Федорченко.

“Я зараз викличу в.о. сільського голови – нехай пояснює. Буду звертатися в прокуратуру. Я цю справу так не залишу,” – додає він.

Стосовно можливого приєднання Блиставиці до Бучі, Федорченко категорично проти.

“Я проти, я завжди відстоював інтереси своєї громади. Всі хочуть ці землі роздерибанити – змінити цільове призначення й забудувати. Я можу твердо сказати, що не дам забудовникам на орних землях Бородянського району будувати”, – запевняє голова райради.

Він пояснює, чому Буча має такий інтерес до Блиставиці.

“Це якесь свавілля. Там є 2,5 тис. га орної землі, яка зараз не використовується. Вона була розпайована. Потім якимось чином, попри мораторій, викуплена в пайовиків. Але її цільове призначення не змінене. До цього причетний майже весь депутатський корпус Бучанської ради. Вони хочуть ці землі ввести в межі, змінити цільове призначення й продати. Є мораторій – змінювати цільове призначення сільськогосподарських земель не можна”, – пояснює Федорченко.

Така ж ситуація і з землями поблизу Мироцького, яке Буча минулого року теж хотіла приєднати.

mapa3

Голова села Ольга Джус розповідає, що орні поля навколо села вже викуплені представниками депутатського корпусу Бучі й стоять котрий рік необроблені.

Також, за словами Джус, яка вже пережила загарбницькі хвилі з боку Бучі, мироцька земля потрібна Бучі для будівництва очисних споруд.

“Буча активно забудовується, а Бортничі не можуть прийняти й переробити таку кількість відходів, тому Буча хоче будувати очисні споруди зі сторони Мироцького. Мені навіть розповідали, що колектор біля річки Бучанки на ніч вимикають і нечистоти зливають просто у річку”, – зазначає голова Мироцького.

Тоді Мироцька сільська рада, на противагу Блиставиці, виступила проти приєднання до Бучі.

Тепер орна земля Мироцького як і Блиставиці не обробляється і заростає бур’яном.

У Мироцькому розпаювали й роздали 4 тисячі га землі. Джус розповідає, що до цієї землі причетні як місцеві політики так і народні депутати.

“Товарна земля не продається. Вони брали доручення й переводили землю з товарної під осг. А тепер перевести з осг під будівництво дуже важко”, – коментує ситуацію Джус.

В оренду земля Мироцького так само як і Блиставиці, не здається. Натомість ділянки, що поросли бур’яном, уже продають на повну силу.

pai

Місцеві підприємеці від такого безгосподарного ставлення до родючих земель в розпачі.

“Ми неодноразово зверталися в Блиставицьку раду з проханням взяти в оренду орні землі для ведення с/г діяльності. Але сільська рада веде таку дивну політику – не здавати поля в оренду. Вести господарську діяльність на них не дають. Усі поля позаростали чагарниками. Власникам паїв в раді обіцяють, що скоро їхні питання будуть вирішені і землю можна буде продати. Зараз ці землі викуплені незаконно, договорів купівлі-продажу вони не мають”, – розповідає підприємець Олексій.

Але є ще один не менш важливий аспект, чому Буча хоче приєднати Блиставицю – вода.
Бучанські новобудови потребують води. Про це розповідає місцевий політик Віктор Бархоленко.

“В Бучі в підземних родовищах обмежений запас питної води, про цей факт було відомо ще за часів союзу. Зараз це питання постало особливо гостро у зв’язку з тотальною багатоповерховою забудовою міста. Наприклад, під час будівництва житлового комплексу “Річ таун”, яке є власністю родин Федорука та Карплюка, вони тимчасово підключилися до водонапірної башти Ірпінського автопарку. На скільки мені відомо, вони й зараз користуються тією водою. Але вона може використовуватись не для побутових, а для технічних потреб”, – розповідає Бархоленко.

Як стало відомо журналістам “Сайту громади Приірпіння” з джерел у Ірпінському водоканалі в Блиставиці є резервні свердловини, розроблені й законсервовані ще за часів Радянського союзу.

“Свердловини знаходяться зліва в лісі по старобородянській трасі. Вони зараз законсервовані й залиті бетоном”, – повідомило джерело.

Проблеми з водопостачанням особливо гостро стоять через новобудови Володимира Карплюка, про що вже писала редакція “Сайту громади Приірпіння”.

Для забудовників є два ключових питання: де взяти нову землю під будівництво та як завдяки місцевим бюджетам й з мінімальними витратам отримати комунікації для новобудов.

Подібний інтерес Буча переслідує не лише в Мироцькому та Блиставиці, а й у сусідньому Гостомелі.

Автори: Олена Жежера, журналістка.

 

 

 

 

 

 Ірина Федорів, журналістка

8 коментарів

  1. Марко 8 Липня 2014 at 21:08

    Таке враження що стаття написана просто зі слів когось там. Не перевірено хто є хто, і в кого які інтереси. Перед тим як щось писати – треба було проїхатись і Блиставицею і особливо Мироцьким. Не в образу мешканцям – але то 19 століття. В Мироцькому 1 заасвальтована дорога де яма через яму, на велосипеді проїхати не можливо – що вже про машини говорити. Питання що Ольга Джус зробила такого щоб її розглядати як позитивний персонаж і зважати на її думку, коли громада на зібранні вирішила приєднатись до Бучі. А про очисні споруди – це в стилі “в Європі геї”. Таке враження що прямо є цілий виводок пахарів, що хочуть обробляти землю під Києвом, і платити податки у всій мірі в село. Приїдуть зареєстровані в києві фірми візьмуть землю в оренду, понасівають якоїсь дряні пару років, все зберуть і “обанкротяться” і гроші собі всі заберуть.
    Моя вам порада – не лізьте ви в нашу Бучу. Краще розбирайтесь там де дійсно проблеми, а образи на Федорука – це виключно особистого характеру. Хтось десь комусь перейшов дорогу.

    95.158.48.1**

  2. Ладко 8 Липня 2014 at 21:53

    Не витримую…
    Панове “журналісти”, а ви хоч знаєте, що означає “сепаратизм”? Взагалі кажучи, “to separate”– РОЗ”ЄДНУВАТИ!!!
    Хтось когось приєднує, чи роз”єднує?
    Для позначення приєднання є інше чудове слово, що знаходиться на слуху “Анексія”…

    Саме недотримання журналістської етики призводить до втрати довіри до нашої професії з боку аудиторії, споживачів медійного продукту та й загалом до загрози перегляду широких прав журналістів, – зазначив Сергій Томіленко.

    Я б ще додав: жахлива некомпетентність…

    195.18.31.**

    • Психолог 9 Липня 2014 at 09:31

      “To separate” – це дійсно від’єднувати.

      http://dictionary.reference.com/browse/separate

      – to sort, part, divide, or disperse (an assemblage, mass, compound, etc.), as into individual units,components, or elements.

      Блиставиця, я так розумію, частина іншого району. Перш, ніж приєднати щось, треба його законно або не дуже законно від’єднати від цілого /району/. Коментатори дали оцінку в фейсбуці цим діям як сепаратизм. Я через ctrl+F спеціально шукала. У цій статті це слово зустрічається двічі. Перший раз, коли цитуються коментарі з фейсбуку з посиланням на авторів коментарів, а другий раз, коли говорить голова Бородянської адміністрації. У авторів по тексту немає слова «сепаратизм». Ніде. Лише в заголовку. Це може бути призма сприйняття тих, хто оцінює це явище. Але спершу їх дійсно від’єднають від Бородянки, а потім поглинуть, якщо це вдасться. Ну і тут ще роль грає те, хто сприймає ситуацію. Для голови району – це відділення від його району. Він це так і сприймає як сепаратизм. Для нього головне, що від району заберуть, а куди приєднають – то вже для нього не головне. Забирають – значить, від’єднують. Журналісти віддзеркалили у заголовку, як на мене, сприйняття громади з коментарів і голови району, до якого належить Блиставиця. Тут можна говорити і про сепаратизм, і про анексію, і про окупацію. Завжди залежить з чиєї позиції йде судження. Буча б у цьому випадку вжила: «розширення», «розвиток», «покращення» Але факт залишається фактом – по тексту в журналістів немає жодного слова, що це сепаратизм саме з їхньої позиції. Це оцінка – це сприйняття цього явища частиною громади Бучі та голови району. Я думаю, що тут має більший відтінок те, що в такий час люди, що вивішували прапор діяли як сепаратисти в зоні АТО, тому їх громада і голова району так і сприймає. Ідентичність і сприйняття завжди залежить від умов і контексту. В тексті завжди є не лише текст, але й контекст.

      А Ви, пане Ладко, так і не вибачились за те, що в переписці Онєгін і Тетяна, за Вашою версією, займенник “ви” писав класик з великої літери. Це ще раз доводить, що Ви свідомо маніпулюєте фактами. І це вже доконаний факт.

      Я к вам пишу – чего же боле?
      Что я могу еще сказать?
      Теперь, я знаю, в вашей воле
      Меня презреньем наказать.

      46.201.51.**

    • Ольга 9 Липня 2014 at 22:15

      Щербино, брись:)

      95.158.25.1**

  3. heizenberg 9 Липня 2014 at 01:43

    Полная дичь! Накручено, здесь в статье, из смешной выходки целое шоу. Угомонись. Эта вывеска флага Бучи неизвестных была для смеха, а вот фотограф из фб этого поста врядли оказался “случайно” рядом, но он за “зарплату” хоть чёрта лысого будет обслуживать.
    И да, если уж говорить, то аннексия, а не сепаратизм. Хотя ни одного, ни другого нету.
    Все “высосано” из пальца.

    95.158.48.2**

  4. Ігор 9 Липня 2014 at 11:50

    Хотілося б внести певні уточнення та поділитися власними роздумами. Звичайно, лікарі, «скрепя сердце» (чи може скриплячи зубами) приймають людей у Бучі, бо це додаткове навантаження. Проте лікарня має назву Ірпінська центральна міська і Буча сплачує власну частку на медичне обслуговування своїх жителів. Можливо, з таким же успіхом бюджет Бородянського району міг перераховувати кошти до лікарні за обслуговування жителів Блиставиці. Правда, юридично це питання не вивчав.
    Якщо говорити про транспорт, то селом курсують автобуси №№15, 15-к, 23, маршрутка на Київ через Бучу (3 рейси уранці). На околиці вул. Леніна, по Старобородянській дорозі, — ще 2 транзитні маршрутки на Київ. Монополіст-перевізник — Ірпінське АТП-13250. Так що і другий стовп можна «завалити». Бо не думаю, що Бучі вдасться ще якось «пакращити» становище. Може, прокладе рейки метро чи залізниці. Тенденція пасажироперевезень зводиться до того, що вранці люди їдуть на роботу, увечері з неї повертаються. Між рейсами виникають великі проміжки, щоб транспорту не возити «повітря».
    «У 2006 році масово скуповував обманним шляхом землю біля аеропорту в Блиставиці депутат Ірпінської ради Юрій Приірпіння…». (Помилку в тексті треба виправити!!!) Наскільки пам’ятаю, тоді фігурувало ЗАТ «Дюран» (з ним чутки пов’язували Прилипка, але точно сказати не можу), яке начебто, у зв’язку з перетворенням літально-випробувальної смуги на транспортний аеропорт, хотіло взяти землі Блиставиці, які прилягали до неї, під будівництво складів. А паї людей розкидані в різних кутках. Щоб було справедливо, землю під аеродромом порізали на усіх пайовиків. І це були не гектари, а десятки соток на людину. Гектарами купували уже пізніше. У зв’язку з мораторієм на продаж землі спритники знайшли «лазейку» — дарування. Так що блиставці щиро обдарували невідомих. Гадаю, складали договори дарування на підставних осіб, а про реальних — не знаю. Чому земля заростає бур’янами? Бо у неї є ці реальні господарі, які не зацікавлені її обробляти. Земля — це товар, не ржавіє, їсти не просить, загалом, чекає свого «зоряного часу» (чи доларового).
    Федорук приїздив зі своєю командою на збори. Виглядало трохи смішно, бо виявляється, що Блиставиця попросилася під крило Бучі (дякуючи нашим депутатам-ходокам та групі «таварісчей»). І наче й народ підтримав на зборах приєднання голосуванням. Та чи були присутні усі жителі села? Чи достатньо було для кворуму?
    Та й самі переваги приєднання досить сумнівні, вимагають юридичної оцінки з боку незаангажованих фахівців. Варто лише уявити «геморой» з переоформленням своєї власності — приватний будинок, присадибна ділянка, додаткові ділянки, паї тощо. За чиї кошти? Скільки часу на це треба угробити? Хто пояснить особливості оподаткування у Бучі та Бородянському районі власних земель, тих земель, які підприємці хочуть взяти в оренду, які податки вони сплачуватимуть і куди підуть ці кошти. У нас і зараз функціонує низка підприємств, але чи є Блиставиці від їх діяльності матеріальна користь? Чесно кажучи, на собі я цього не відчуваю. Бо традиційно є центр, де для окозамилювання наводиться хоч якийсь лад, і є околиця, про яку завжди забувають. Ось і в Бучі — не виняток. Що 10 років тому ходив жалюгідною подобою тротуару по вул. Вокзальна від залізниці в бік Ірпеня, так і зараз. Думаю, є й інші «привабливі» вулиці. І вічний смітник біля річки Буча, де сміття засипали шарами грунту. Тепер, щоб в очі не кидалося, там височіє паркан. До речі, на зборах у Блиставиці люди запитували, чи не збирається Буча після приєднання зробити у нас сміттєзвалище.
    А все те, що обіцялося бучанською командою на зборах, оцінюю своїми звичними фразами: «Обещать не значит жениться» та «Если звезды зажигаються, значит, это кому-нибудь нужно» (у нашому випадку — вигідно).
    Якщо говорити про залиті свердловини, то припускаю, що зараз вони знаходяться за парканом у котеджного містечка, яке там виросло. За тим же парканом залишилося й озеро, яке наші батьки викопали для того, щоб могли корови, коли йдуть з паші, напитися води. Напевне, зараз із нього хлепчуть воду зайди-глитаї, які окупували ліс, який належав лісництву.

    95.158.60.**

  5. 1 9 Липня 2014 at 12:34

    Шановні автори.
    Перш ніж друкувати – побрібно перевірити і в кого яка позиція, і які інтереси, і хто кому що дарував.
    “Аби задобрити громаду, міський голова Бучі, зі слів мешканців, подарував селу гойдалки.”
    Чи не ті гойдалки, які були придбані за рахунок місцевого бюджету Блиставицької сільської ради, та встановлені, силами батьків, біля дитячого садочку”Золота рибка” с.Блиставиця?

    95.158.62.1**

  6. Віталій Іщенко 10 Липня 2014 at 14:03

    Рано чи пізно громади об’єднаються до 200 000 мешканців (три центри управління Київської області) – якщо комусь сьогодні крім депутатів потрібні землі скажіть кому, а звичайним людям треба дитсадочки, школа, медицина, швидка допомога, поліція, торгівля… Ринок землі чи інвестицій взагалі – зовнішній чинник.

    95.158.48.1**

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539