Солдатам дали відпустки: приірпінці вдома

— 29 Липня 2014 1

smih Нова хвиля мобілізації дала можливість солдатам 72-ої бригади приїхати додому.

Пощастило повернутися додому кільком десяткам вояків.

З-поміж них і наші земляки-приірпінці.

Коцюбинчани Сергій та Богдан востаннє були вдома наприкінці травня.

Саме тоді вони повезли на фронт передачу, яку збирала громада Коцюбинського та Гостомеля.

Тепер їх знову відпустили до рідних.

Сергій вдруге повернувся до сина, якому немає й півроку.

simja

Тато везе його на дитячий майданчик.

У селищі Сергій — герой. Його впізнають літні люди й діти.

“Це наш герой! Ми його чекали кожен день. Дякую, що живий. Молодець!” — вигукують люди.

Діти кричать: “Слава Україні! Героям слава!”.

Ще день тому, у понеділок, солдат був у самісінькому пеклі АТО на Савур-Могилі, про штурм якої останніми днями тільки й говорять у ЗМІ.

“Повз Савур-могилу йшла наша дорога. Як наші розвідники її назвали — дорога життя. Чого дорога життя? Люди стоять далеко… Всім страшно, але всі сідають і їдуть, бо там наші стоять. Їх полишити не можна”, — розповідає Сергій.

“Те, що говорять, що в оточенні розбігаються — це неправда. Ніхто тікати не збирається”, — додає боєць, який як і раніше готовий боронити нашу Батьківщину до останнього.

З-під Савур-Могили повертався додому цієї ночі.

“Я ще повністю там”, — говорить Сергій журналістам.

“У людей тут зовсім інше життя. Гуляють, коляски їздять. Ніхто не стріляє. Якщо йдеш повз кущі, й хтось свистить, то це вже нормальний рефлекс — шукати яму, щоб впасти й просто лежати”, — додає солдат.

Найважче місяці розлуки далися молодій дружині.

“Мені здається, що це сон, і через 10 днів його знову заберуть”, — зітхає Єва.

У себе вдома Сергій із задоволенням готує каву на газовій плитці. Він тішиться тим вигодам, до яких кожен із нас звик:

“Незвично, що кран є…”

Він найбільше мріяв за цей час, що був в зоні АТО, виспатись у ліжку, як людина.

Сергій говорить, про що думав щоранку, коли прокидався в окопі:

“Виліз — сонце світить… Всі живі!”

Попри всі жахіття війни коцюбинчанин переконаний, що він має повернутися в зону АТО, бо саме там зараз місце для справжніх чоловіків.

Редакція “Сайту громади Приірпіння” традиційно звертається до всіх мешканців із проханням:

до вечора 5-го серпня, перед тим, як наші земляки вертатимуться в зону АТО, принести в селищі Коцюбинське на вул. Меблеву 11-б провізію для солдатів.

За матеріалами СТБ.

Tagged with: АТО, Коцюбинське, Сергій

1 Comment

Володимир 31 Липня 2014 at 12:05
Відповіcти

Хай Бог Вам помагає та оберігає! Ми всі маємо бути вдячні цим мужнім хлопцям та їх сім’ям. І підтримати їх – це наш святий обов’язок!
У зв’язку з цим питання: куди конкретно нести допомогу та, можливо, крім провізії ще щось потрібно?

Вважаю, що на сьогодні це одне із самих важливих питань для коцюбинчан. Все інше – як кажуть “суєта”. А на офіційному сайті нашої селищної ради про це – ні слова! Та і по селищу я не бачив оголошень від садовського. Ось так “вони” дбають про людей! ГАНЬБА ТА ПОВНА ЛЮСТРАЦІЯ ТАКІЙ ВЛАДІ! ТАКА ВЛАДА ГРОМАДІ НЕ ПОТРІБНА!

94.153.226.2**