Громада Приірпіння

Біля школи № 1 у Бучі звели паркан. Дроти над парканом поблизу футбольного майданчика — під напругою. Щонайменше двох дітей уже вдарило струмом.

Одна з мам ходила до будинку, аби вирішити це питання:

“Я підійшла на прохідну. Мене підвели, напевно, до прораба. Він відповів таким наглим тоном: “Слышь ты, мы сколько бабла отстегнули! Пусть они сами решают эту проблему!””.

Бучанці кажуть, що за парканом оселився непростий сусід — племінник Януковича.
Журналістам програми “Вікна-Новини” вдалося з’ясувати, що тут мешкає директор ДП “Укрхімтрансаміак”, брат нардепа-“регіонала” Віктор Бондік.

Якщо від дітей на футбольному майданчику тут відгородились дротом під напругою, то навпроти вікон багатоповерхівок, що будуються поруч, звели паркан заввишки понад 10 метрів.

Бондік намагався перешкодити цьому будівництву на Малиновського, 72, коли тільки ще заливали фундамент.

“Збудували на ділянках під приватну забудову, без будівельної документації певні два будинки і відмовляються їх вводити в експлуатацію. Людей фактично кинули.. Я взагалі не знаю, до чого тут я? У них були якісь претензії до Бучанського міськвиконкому, який не давав вводити ці будинки в експлуатацію”, — розповідає телефоном Віктор Бондік.

“Я запитував у виконкомі, які там проблеми. Вони кажуть, що вирішили таким шахрайським способом, через рішення суду ввести будинки в експлуатацію. Знаєте, будівельна схема така була аферистична. В Київській області ряд подібних будинків за такою схемою вводили в експлуатацію. Таким чином вони не сплачували 5% збір на розвиток міста”, — додає Бондік.

Схему, про яку говорить екс-регіонал, справді доволі успішно використовували забудовники на території Приірпіння. На земельних ділянках під приватну забудову, подекуди посеред приватного сектору, без дозволів зводили багатоповерхівки.

За журналістське розслідування взялися працівники СТБ Олена Жежера та Ірина Стороженко.

В сусідньому Ірпені працюють за такою ж схемою.

“Виділяють землі під індивідуальну забудову, потім з’являється багатоповерхівка без дозволу на будівництво, без договору про пайову участь. У нас був випадок, що суд виніс рішення знести один із таких будинків, але, звісно, робити цього ніхто не буде, бо квартири в тому будинку всі продані — люди стають заручниками ситуації. Має бути якийсь штраф, але забудовник в бігах”, — розповідає в.о. міського голови Ірпеня Богдан Мельничук.

Якщо будинки заселяться, то вся садиба багатія буде як на долоні. Фото зробили тоді, коли будинок ще не звели. Таким видом з вікна заманювали покупців.

Паркан почали зводити, щойно на будівництві взялися мурувати 4-ий поверх. Ось фото одного з інвесторів, який ще встиг зняти маєток з-за паркану.

Тепер обійстя можна побачити чи не з єдиного вікна багатоповерхівки. У зоні видимості лише тенісний корт.

Зі слів Бондіка, вплинути тоді на місцеву владу йому не вдалося. Активісти кажуть, що ще з 2007 року тут у місцевих політиків був свій інтерес.

Екс-депутат Віктор Бархоленко показує папку документів, які він отримав у ті часи, коли був членом робочої групи з перевірки законності рішень та земельних виділень Бучанської ради.

Серед них є і заяви на отримання землі по вулиці Малиновського, 72. Бархоленко стверджує, що вони написані однією рукою — рукою головного архітектора Бучі Валентини Ткаченко.

Люди, котрі купили тут квартири, розповідають, що забудовник посилався саме на Валентину Ткаченко, коли переконував, що квартири отримають вчасно.

“Вони переконували, що в них все домовлено з владою Бучі, а землю вони придбали особисто в головного архітектора міста”, — розповідає Олександр, власник частини будинку.

Активісти переконують, що саме головна архітекторка Ткаченко замішана у цій схемі.

“Ткаченко систематично фальсифікує документи, оформлює землю на підставних осіб. Пише заяви на ім’я міського голови від імені різних осіб та підробляє підписи. Для таких людей вона постійно готує графіки на отримання земельних ділянок, і вони проходять земельну комісію й сесію, навіть із порушенням процедури, коли земельна комісія розглядає заяви громадян, які ще не були написані”, — розповідає Бархоленко.

“Тоді як звичайним бучанцям відмовляють, в тому числі у зв’язку з тим, що відділ архітектури не підготував належним чином графіку відводу земельних ділянок. Наскільки мені відомо, вона будує будинки і зараз їх продає”, —  додає екс-депутат.

Журналісти програми “Вікна-Новини” вирішили звернутися до Київської незалежної експертно-судової експертизи. Експерт Наталія Драпей узялась аналізувати заяви людей, які нібито просили землю на вулиці Малиновського.

“Дві заяви — Ткаченко та Чеховської — виконані однією особою, тобто рукописний текст виконаний однією особою”, — констатує експерт.

Аби достаменно перевірити, чи справді громадянка Чеховська не писала заяви на ділянку, журналісти вирішили її розшукати.

“Ніхто мені нічого не давав, ніхто.. Я не знаю. Підпис видно, що явно що не мій”, — розводить руками жінка.

Чеховська обурюється. Її документи хтось зухвало використав. Вона припускає, що документи взяли в управлінні соцзахисту Бучі, куди вона зверталась по допомогу, коли хворіла.

Торік через цю ділянку, про яку вона і не здогадувалась, її викликали до прокуратури.

Поки правоохоронці розслідували справу, будинки на цих ділянках вже звели, й суд, до якого звернулась прокуратура, не став забирати житло в інвесторів новобудов.

Але будинки досі не ввели в експлуатацію. Ті, хто не перший рік проводить місцеві розслідування наймасштабніших дерибанів, стверджують: міський голова Федорук і непростий мешканець Бучі Бондік домовилися.

“На мою думку, щоб якось заспокоїти Бондіка і щоб той мовчав про незаконні схеми будівництва, Федорук запропонував йому збільшити територію маєтку Бондіка, який тут був ще 10 років тому, за рахунок території школи, що розташована поруч. Разом із тим, дозволив відгородитися від 5-поверхівки 13-метровим парканом”, — розповідає Бархоленко.

Подвір’я Бондіка збільшили за рахунок подвір’я школи, яке на кадастровій мапі не помічене, але йде під позначкою “1”.

Під позначкою 2 – бучанський парк, 3 – ділянки на Ярослава Мудрого, 4 – будинки на Малиновського, 5 – бучанське Межигір’я родини Калєтника

Джерела “Сайту громади Приірпіння” в реєстраційній службі повідомили, що понад 10 ділянок з боку школи 2012 року отримали кияни (на кадастровій карті — під позначкою “3”).

Бобошко О. П (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-н;
Гриненко С. С. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-л;
Гриненко І. Е. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-с;
Гриненко С. А (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-т;
Кияшко О. Г. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-м;
Павицький О. Г. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-д;
Френкель Є. М. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-ж;
Труцуненко А. М. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-п.
Чайка А. І. (Київ) — отримав ділянку в Бучі, по вул. Ярослава Мудрого, 19-р.

Згодом ці ділянки опинились за одним парканом. Ті, кого використали в схемі як підставних, розповідають:

“Запропонували, придбали нібито на нас, потім ми нібито продали… і грошей великих ми не отримали”.

Кажуть, за участь в оборудці отримали десь по 300 доларів.

Цей же чоловік, один із “власників” ділянки на Ярослава Мудрого, каже, що знає інші прізвища:

“Майже всіх я знаю. Вони працюють на одній фірмі, охоронній, “Форпост оберіг”, яка й зараз охороняє цього товариша (Бондіка — прим. журн.)“.

Але у Бондіка з’явилась ще одна проблема.

“У 2012 році виділили землю навпроти парку біля Бондіка під галерею. Цим мав займатися депутат Віталій Косенко. Але в 2013 році змінили цільове призначення під будівництво багатоповерхівок. Бондік зрозумів, що доведеться будувати ще з одного боку паркан або викупити землю в Косенка. Обрав останнє”, — говорить джерело редакції “Сайту громади Приірпіння” в Бучанській раді.

Але інвесторам на Малиновського, 72 із сусідом не пощастило.

“Одна з версій, якої я дотримуюсь — це конфлікт із сусідом. Як ми знаємо, це племінник колишнього президента Януковича. Вони тут не домовились щодо висотності цього будинку. Він сказав, що зробить все, аби будівництво цього будинку не продовжувалось. І загалом виконує свою обіцянку. Він розлякав всіх, хто хотів придбати тут квартири завдяки 15-метровому паркану”, — говорить Олександр Баєр, власник однієї з квартир на Малиновського, 72.

“Зараз будинок з усіх сторін оточений парканом, як горло пяшки. Гетто”, — бідкається власник.

Журналісти намагалися з’ясувати в Бондіка, що він ховає за таким височезним парканом.

Той пустився навтьоки. Вдалося лише помітити, що на його руці був годинник, дуже схожий на лімітовану версію “Бреге”.

Такий хронометр коштує майже мільйон гривень.

Щоправда, телефоном з Бондіком вдалося поспілкуватися. Екс-депутат Донецької облради одразу ж заперечив свої родинні зв’язки з Януковичем:

“Ніколи такого не було. У мене, слава Богу, жива моя мама, яка може активно виступити, що я ніколи в родинних зв’язках ні з ким не був, і хай би мені це хтось довів. Знаєте, якби говорили, що я коханець Наомі Кембел… Це було б принаймні приємно. Так?”

Хоч там як, але бучанцям не раз натякали, що вони мають справу саме з племінником Януковича, чим, як вважають люди, екс-депутат Донецької ради Бондік неодмінно користувався за попередньої влади, аби домогтись свого.

“В ході розмови було сказано, що вони є родичами сімї Януковича… це було як зухвалість.. це було сказано з пафосом”, — розповідає Бархоленко.

Людям на Малиновського не пощастило не лише з сусідом. Вони натрапили на недобросовісних забудовників.

“Щоби нас забезпечити гарантіями, нам хлопці забудовники запропонували: ми на вас оформимо квартири. Я знаю, що забудовники і купляли в цієї архітекторки цю земельну ділянку, там 4, якщо я не помиляюсь”, — розповідає син землевласника Олександр Сміян.

“Всі купували в неї, все було домовлено, все в порядку по документах, виявилося, що в них тепер там дуже впливовий сусід, що тепер там все погано. Потрібні гроші, щоб все це добудувати, але грошей нема де брати по суті. Там лишилося кілька квартир продати, щоб добудувати ті будинки, але вони стоять, ніякі комунікації не підведені”, — додає хлопець.

Хтось спродав усе й заліз у борги, аби купити тут квартиру. Тепер останні роки знімає на околиці Бучі квартиру й на все решта ледь вистачає грошей.

Ще одна жінка-інвестор через таку ситуацію мало не збожеволіла й лікувалась у спеціалізованій лікарні.

Одним із тих, хто представлявся забудовником по вулиці Малиновського, 72, є Павло Запольський. В Інтернеті можна знайти відеоролик, де Запольський вчить людей, як стати щасливими і забагатіти.

Відшукати забудовника журналістам так і не вдалося. Але під час розслідування спливла ще одна цікава деталь.

Кілька років тому ОТР-банк взяв ділянки на Малиновського, 72 в заставу й видав забудовникам кредит на суму $300 000.

Відсотки, як з’ясувалося, ніхто не платив, і тепер сума боргу складає півмільйона доларів. Ділянку, яку виділили за сприяння міської влади на підставних, виставили на продаж.

Після сюжету на СТБ працівники банку зрозуміли ситуацію, яка склалася в інвесторів на Малиновського, і погодились зняти ділянку з продажу.

Власники квартир, чиї вікна впираються у паркан Бондіка, не здаються. Вони вирішили створити громадську організацію й згодом таки оформити квартири на себе.

Схожі афери з оформленням землі на підставних осіб роками відбуваються в Бучі й в усьому Приірпінні.

Нещодавно журналісти програми “Вікна-Новини” провели розслідування дерибану тутешнього лісу.

Близько 14 га аналогічно оформили на діда нардепа-комуніста Ігоря Калєтніка.

Після сюжету прокуратура подала до суду, на ділянки наклали арешт. Розгляд справи наразі триває.

Всі рішення про землевиділення прйимає Бучанська міська рада. Міський голова Анатолій Федорук, який вийшов із “Партії регіонів” тільки після втечі Януковича, попри те, що має право ветувати рішення ради, в таких випадках своїм правом не користався.

Журналісти сподіваюсться, що виділення землі на підставних у цій конкретній історії теж стане предметом для прокурорської перевірки й позову до суду.

Батьки ж школярів безрезультатно скаржаться на паркан під напругою міському голові Анатолієві Федоруку. Тут струм, зі слів робітників, має 12 вольт.

Їх також непокоїть будмайданчик на території школи, який становить загрозу для маленьких бучанців.