Медреформа? А мені здається – ГЕНОЦИД!

1

Автор: Леонід Рейніш

Зараз триває так звана медична “реформа”, яка, на мій погляд, більш схожа на безперервний геноцид українського народу.

Щоб довго не описувати проблему розповім про зовсім “свіжий” і дуже показовий випадок, якій стався в нашому селищі Коцюбинське.

18 серпня 2014 року наше селище поховало легендарного комбата батальйону “Київська Русь” Олександра Гуменюка. У нього залишились дружина і троє чудових 10-річних хлопчиків-близнюків.

dity

Олександр, разом зі своєю дружиною Оленою, виховував своїх дітей як майбутніх воїнів, які повинні стійко переносити “все тяготы и лишения…, не щадя своей крови и самой жизни…” (ст.3 Дисциплінарного статуту ЗС СРСР).

У день поховання в одного з дітей болів живіт, і він мужньо переносив цей  біль весь день, поки вистачало сил. Увечері, коли біль вже неможливо було терпіти, Святослав ( так звати хлопчика) признався про свої страждання матері.

На той час в квартирі ще був присутній старший офіцер ЗСУ, якій висловів підозру, що це апендицит. Невідкладно викликали швидку і тут почалось щось незрозуміле…

Ніколи не думав, що доживу до такого.

Бригада Коцюбинської швидкої допомоги підтвердила підозру і поставила діагноз – апендицит, виписала направлення на госпіталізацію(!), але відвозити у лікарню дитину, якій була потрібна термінова операція, відмовилась (!!!).

З’ясувалось, Коцюбинська швидка не має права відвозити хворих до обласної лікарні?!

Коли ж зв’язалися зі швидкою Бучі, остання погодилася відправити свою швидку з Бучі у селище Коцюбинське, аби відвести Святослава до Бучі. Там хворого мав знов оглянути лікар і лише після того було можливим відправити дитину до обласної лікарні Боярки.

mapa

Для тих, хто не в курсі, Коцюбинське розташоване між Бояркою та Бучею, відстань – півсотні км.

Більшого абсурду та марнотратства бюджетних коштів, за які так “тремтять” наші чиновники я не зустрічав.

За наявності швидкої допомоги, було прийнято рішення відвезти дитину в обласну лікарню Боярки в приватному порядку. Один з сусідів швидко доставив хлопчика до Боярки і, Слава Богу, вчасно.

Святослава негайно прооперували. Лікарі сказали, що ще трошки й апендикс міг би тріснути з подальшими ускладненнями або ще гірше – дитину вже б не встигли довезти.

Хочеться відмітити професіоналізм чергової бригади медиків обласної лікарні м. Боярка. Операція була зроблена швидко і на високому рівні.

При такому байдужому відношенні медичних чиновників до українців залишається сподіватися тільки на людяність і професіоналізм самих лікарів!

Більш того, вранці принесли “рахунок” за витратні медичні матеріали вже зробленої операції?!

katetor

Але після втручання громадськості знайшлось усе необхідне для лікування (“рахунок” занесли помилково) і дитину з мамою відразу перевели в кращу палату.

Далі – більше. Наступного дня, після похорон, виникли проблеми зі здоров’ям в брата Святослава – Максима. Максим теж мужньо переносив біль та температуру – не хотів засмучувати маму, на чию долю й так випало за останні кілька днів забагато.

Увечері викликали швидку для Максима. І знову, Коцюбинська швидка була згодна доставити дитину тільки у Бучу. Ніякі умовляння, що один брат (Святослав) вже знаходиться у Боярці, і що мати після поховання чоловіка не зможе розриватися між Бояркою і Бучею, – не могли змусити “нашу рідну” Коцюбинську швидку доставити хвору дитину до лікарні Боярки.

shvydka

Ані Бучанський, ані Вишгородський (Буча підпорядкована Вишгороду, – цікаво який розумний чиновник придумав таке оригінальне рішення?) “старші” екстреної допомоги не дали згоду на транспортування другої дитини до Боярки.

Лише після тиску громадськості та втручання місцевих чиновників, після дозаправки машини швидкої,- дитину таки доставили до Боярки.

Всім зрозуміло, що в подібних випадках втрачається дорогоцінний час , а іноді і людське життя!

Просто закипає мозок! Ніхто ж не скасовував ст. 3 Конституції України, яка наголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю…”

Так чому ж наші медичні чиновники проводять таку реформу, яка по суті своїй більш схожа на геноцид власного народу?!

І не має навіть значення – хто батьки дитини, дитина це чи пенсіонер, де людина зареєстрована – проблема по всій Україні одна на всіх! Громадяни Держави не можуть своєчасно а іноді, і безоплатно отримати екстрену медичну допомогу.

І цю систему, а правильніше – Геноцид – потрібно ламати!

Дорогі співвітчизники,- бережіть своє здоров’я!

PS: Для небайдужих – хлопчики фізично почувають себе добре.

Автор: Леонід Рейніш, коцюбинчанин

 

 

 

 

 

Редакція “Сайту громади Приірпіння” звернулася до заступника директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, аби той прокоментував ситуацію, що склалася.

“Щодо першого випадку, то викликали бригаду, яка постійно базувалася в Коцюбинському. Це те ж саме, що колишня “швидка”. Бригада подивилась і поставила діагноз. Зі слів бригади, вони пояснили, що довезти не можуть бо немає бензину. Не кожна заправка заправляє машини, а тільки та, що виграла тендер. І запропонували викликати машину з Бучі. Це не довго чекати. Мати ж сказала, що поїдуть своїм транспортом. І вона це підтверджує,” – розповідає Сергій Васильєв, заступник директора Департаменту охорони здоров’я КОДА.

koda

Щодо ситуації, що склалась з 2-м викликом “швидкої”, то в КОДА обіцяють пояснити у вівторок, 25 серпня.

1 Comment

  1. Ладко 28 Серпня 2014 at 17:08

    Леся
    16.07.2014 о 10:12

    Я особисто перебувала на стаціонарному лікуванні у вищезгаданій лікарні, та не раз зверталася до них по невідкладну допомогу. У таких ситуаціях (зашкалював тиск) до Києва чи Ірпеня можливо б і не доїхала. Мене персонал та перебування в даному закладі повністю задовільнили, тому, якщо стоятиме питання чи лікарня, чи готель – я, за лікарню обома руками.

    Леся
    17.07.2014 о 15:46

    Антоніна молодець. За лікарню треба боротися до останнього
    А огорожа навколо приміщення колишнього садочка,та без “хвилини” колишньої лікарні, та ще й така не дешева, це звичайно в такій ситуації в країні найголовніше. Головне загородитися від чужих очей.

    195.18.31.**

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539