Громада Приірпіння

Автор: Павло Бабарига

У зону АТО я їжджу 2—3 рази на тиждень. Намагаюся доїхати у найвіддаленіші куточки.

Маршрут щоразу узгоджую з командуванням.

Найбільше запам’ятався мені візит  до 30-ої бригади у Степанівку, яка майже знищена.

За дві доби там було півтисячі полеглих.

З цієї бригади вже майже нікого немає в живих.

Якщо раніше возив допомогу простою машиною на Майдан, то тепер на лінії фронту перевантажую все зі своєї автівки в Урали, Зіли, БМП. Саме ці машини везуть наші передачі вглиб фронту.

Але навіть попри такі заходи безпеки — одного разу потрапив під обстріл. Тоді заночував у погребі й виходив на розвідку, аби зрозуміти, чи можна виїхати.

Минулося.

На згадку про те, що бачив, зробив такі знимки.

Це було в Маринівці.

Тут ворог знищив практично всю нашу техніку.

Саме тут наша бригада перебувала в оточенні. Найгарячіша точка під кордоном: Дмитрівка — Краснодон, Червонопартизанськ.

Коли 72-га бригада була в казані, допомогу довезти було нереально. Але зрештою — вони прорвались!

Тепер знову їду саме до них.

Коли я не міг до них доїхати, то хлопці казали, що їли пшеницю з поля. І в житті більше не їстимуть кільки в томатному соусі, бо саме таких консервів було найбільше.

Було приємно, коли дізнався, що не лише я їжджу. Знаю, що гостомельський депутат Юрій Марчук теж бував у хлопців під Мелітополем.

Коли він їх забирав додому в своїй машині у 10-денну відпустку, то казав, що хлопці схудли. Одяг був на 2-3 розміри менший.

Їздять і хлопці з Бучі — Анатолій Кушнірчук,

з Гостомеля — Олександр Порохня та багато інших.

Порохня чи не останнім з волонтерів бачив живим комбата Гуменюка.

Зараз готуємо чергову передачу на фронт: на 200 тисяч волонтери закупили оптики. 2 генератори передав нардеп Ярослав Москаленко. Він, як правило, оплачує мені пальне на дорогу й теж готує передачі.

Допомогу формують і в сусідніх районах. Якось віз майже 100 тонн солодкої води від одного житомирського підприємця.

Допомогу, яку я перевожу, формують у Вишгороді, Бучі та Гостомелі. Регулярно допомагають жінки з Комітету матерів Гостомеля.

Цими вихідними в Бучі знову збирають чергову передачу.

Знаєте, як приємно підтримувати наших фронтовиків?

Бучанці зі Склозаводської передавали допомогу 72-ій бригаді.

Казали, що дуже тішились, коли саме їхнього листа Ігор Домбровський зачитував по телевізору.

До речі, до Домбровського я заїздив і не раз.

У той день, коли я потрапив під обстріл, у мене були подвійні відчуття. Знаю, що маю бути на фронті, але хтось має підвозити щотижня допомогу.

От тому додому приїжджаю лише ночувати.

Дуже прошу всіх небайдужих приірпінців готувати передачі на фронт й посильно допомагати.

Автор: Павло Бабарига