Громада Приірпіння

Замість того, аби будувати школу, місцева влада Бучі влаштовує круглі столи.

Це все робиться для піару, аби показати, що нібито відбувається діалог влади та громади.

Результат такого популізму один – стаття в комунальній газеті “Бучанські новини”.

Тут нашим коштом пропіарили міського голову екс-регіонала Анатолія Федорука. Суцільний монолог.

А де ж громада з її потребами? Це ж наша газета, яка видається за наші гроші.

Але скоро місцеві вибори. І технологи, вочевидь, порадили поставити такий діалог на системну основу. Адже попри екс-регіональність влади, на західний манір треба фотографуватись на фоні людей, щоб показати позицію – “влада з народом”. Можна навіть фотографуватись без обличчя політика.

І от в суботу влада Бучі вирішила на черговому круглому столі обговорити питання забудови міста. Думку громади насправді ніхто ніколи не враховує, тому і активісти, і журнаілсти, поставили під сумнів результативність чергової розмови перед виборами.

Екс-депутат Бучанської ради Іван Лисенко такі слова журналістки розкритикував.

Як відомо, Лисенко був в опозиції до місцевої влади. Навіть зняв скандальне засідання виконкому, де влада сама собі на Миколая два роки тому роздала квартири.

Більше того, Лисенко був у доволі напружених стосунках з кумом Федорука – забудовником та новобраним мером Ірпеня володимиром Карплюком.

Але це було колись. Тепер Лисенко – очолює осередок “Нових облич” у Бучі. А, як відомо, “Нові обличчя” – це партія Карплюка.

Та й відео з потоку YOUtube Лисенка з скандального виконкому кудись щезло…

І от Лисенко, який тепер у команді Карплюка й Федорука, дійшов до того, що почав писати образи на адресу журналістки Олени Жежери.

Це одиз з його коментарів під постом Олени Жежери.

Сам Лисенко на круглий стіл прийшов. Про це громада дізналась з посту у Facebook депутатки Бучанської ради Світлани Остапи.

Але активісти й громада, як виявилось, вирішили не приходити на черговий круглий стіл до екс-регіонала для картинки. І це неабияк розгнівало екс-депутата Бучанскої ради, який зараз співпрацює із забудовниками.

“Особисто моя думка про Івана Лисенка змінилася тоді, коли він прокоментував розслідування про Бучанське межигір’я, опубліковане на “Українській правді”. Він написав, що стаття “заснована на бурхливих фантазіях автора”, тобто моїх і, на його думку, була неправдива. Щоправда, згодом Лисенко свій коментар видалив, але  інші коментатори, які йому відповідали, опублікували йому свою відповідь з цитатою Лисенка,” – розповідає журнаілстка Олена Жежера.

“Як бачимо, зараз прокуратура Ірпеня визнала виділення землі в так званому Бучанському межигір’ї незаконним. На суді, коли затягували справу посміхався з-поміж присутніх найбільше Лисенко. “, – говорить Олена Жежера.

Те, що Лисенко назвав свого часу “бурхливими фантазіями” – преміювали на журналістському конкурсі.

І це не єдина тема, де Лисенко і прямо, і опосередковано грає на руку місцевій владі Бучі. Якщо проаналізувати діяльність Лисенка в регіоні, то він грав на руку забудовникам і на громадських слуханнях щодо будівництва NOVUS в Бучі.

Тоді теж мав відбутися діалог з владою. І не просто діалог, а діалог, де саме думка громади має бути врахована. Бо це і є основна мета громадських слухань.

Архітекторка Бучі Валентина Ткаченко безапеляційно сказала, що навколо NOVUS потрібно провести реконструкцію зелених насаджень.

Коли ж присутні поцікавилися, що це таке, архітекторка сказала, що варто видалити сухостій.

Представниця NOVUS зазначила, що експертиза була проведена – згідно неї там лише 2 сухі сосни, які будуть “реконструйовані”.

Зараз ми бачимо, що навколо маркету були знесені майже усі дерева.

Разом із питанням про будівництво NOVUS раптово постало інше питання. Його не анонсували у комунальних ЗМІ. Забудовнця Наталія Бойчук, давня бізнес-партнерка Володимира Карплюка, яка мешкає з ним за однією адресою, вирішила протягнути своє питання.

Мали розглянути РОЗРОБКУ детального плану забудови по вулицях Пушкінській та Ватутіна. І це при тому, що два 5-типоверхові будинки вже були, як ведеться в Приірпінні побудовані.

На ділянках під приватну забудову – наслідки “ірпінського синдрому”. Будинок на 4 поверхи + мансандра.

Тоді, аби узаконити будівництво багатоквартирного будинку, треба було розробити проект заднім числом.

Коли громада почала обурюватись, як можливо було допустити в Бучі на ділянці під приватну забудову багатоквартирного будинку, Лисенко почав вдало переводити тему на якогось корейця, який мешкав неподалік і якого вони в раді називали Хон Гіль Дон.

Вже тоді, півтора роки тому, громада цікавиласясь тим, чи будуть в районі щільної забудови багатоповерхівками дитсадки, школи, а також чи вирішиться одвічне питання – забезпечення бучанців водопостачанням належної якості.

Архітекторка співала тієї ж пісні, що і всі представники влади, що змінилося законодавство і забудовник не зобов’язаний дбати про інфраструктуру міста, в якому будує.

А якщо, як у нашому випадку, забудовник і влада – це одне й те ж?

Квартири в будинках партнерки Карплюка вже продані, місцева влада не бажає змиритись з тим, що прокуратура і громада викрила аферу з Бучанським межигір’ям, а забудовник “Київміськбуд” попри домовленості з владою так і не побудував обіцяного паркінгу, лікарні, школи.

Тому влада може влаштовувати круглі столи, квардатні чи трикутні. Від того зміниться хібащо кортинка на сторінках комунальної газети з монологом екс-регіонала Анатолія Федорука.

Автор: Сергій Лисенко, бучанець