Громада Приірпіння

Кілька місяців Апеляційний суд Київської області проводив засідання у справі нападу на знімальну групу СТБ.

Судді Ірпінського суду виправдали нападника-забудовника Олександр Табалюка, бо вирішили (увага!) не брати до уваги свідчень очевидців і журналістки Ірини Драбок. І це лише одна з багатьох причин, чому і прокуратура, і працівники СТБ подали апеляцію.

Засідання за участі трьох суддів — Миколи Авраменка, Віктора Димарецького та Володимира Говорухи — знімати на камеру забороняли.

За інформацією моїх джерел у суді, слуги Феміди готувались виправдати Табалюка ще на початку грудня.

Але на засідання підтримати нас прийшли колеги-медійники. І саме перед ними судді засумнівались: чи є взагалі СТБ засобом масової інформації, і чи є кореспондентка Ірина Драбок журналісткою?

Тоді всі ми з того посміялись і не повірите… звернулись у Національну спілку журналістів за довідкою для суддів. Ті засвідчили, що СТБ — ЗМІ, а Ірина Драбок — журналістка.

Але судді у нас великі винахідники! Довідку ж НСЖУ видало… 2014-го року! А напад стався влітку 2013.

“Я наголосила, що можу принести довідку на кожен свій рік роботи в ЗМІ, а у стаж у мене майже 10 років. Більше того, при потребі, можна так само принести довідки про те, що і СТБ є засобом інформації за кожен рік роботи телеканалу”, — обурюється Ірина Драбок.

(У мене особисто є великі підозри, що довідку для цієї трійки суддів треба було брати дещо в іншому місці…)

Ситуацію з нападом на знімальну групу розглядали на Комітеті з питань свободи слова, куди увійшла колишня журналістка Ольга Червакова, яка пройшла в парламент.

“Треба засудити факт перешкоджання професійній діяльності журналістів”, — наголосила народна депутатка.

Окрім цього, комітет вирішив не лише надати суду довідкової інформації щодо застосування 171 статті ККУ, а й висловив занепокоєння, бо судді на відкритому засіданні забороняють проводити зйомку.

“Якщо вже вам так дуже хочеться — то знімайте”, — говорить під час оголошення рішення головуючий суддя Микола Авраменко.

А чого ж, коли всім працівникам ЗМІ раніше хотілось, то суд забороняв? Дозволили. виходить, знімати лише тоді, як зачитували повний текст ухвали за відсутності Табалюка і його адвокатів.

“Кахи-кахи-кахи… У даному провадженні не здобуто беззаперечних доказів того, що діяльність Табалюка була направлена саме на перешкоджання професійній діяльності журналіста і були вчинені з прямим умислом”, — прокашлявся суддя Микола Авраменко.

А на що ж тоді вона була спрямована,і яким був насправді незрозумілий суддям намір Табалюка?

Журналістам дуже важко доводити, що порушення за статтею 171 таки відбулися. Це загалом поодинокі випадки. І найрезонанснішим із них є напад Вадима Тітушка на журналістку 5 каналу Ольгу Сніцарчук.

Але Тітушко — не родина забудовників Табалюків. Ресурсу і квартир має трохи менше.

Після такого тріумфального для себе правосуддя Табалюк тікає від камер. І на прощання говорить журналістам:

“Закон соблюдайте! Я вам ще раз кажу”.

“Ми вважаємо, що рішення суду є незаконним. Ми його будемо оскаржувати до вищого спеціалізованого суду. Переконані, що в діях даної особи є дійсно склад кримінального правопорушення щодо перешкоджання журналістській діяльності”, — наголошує прокурор Наталія Стаховська.

Журналістка Ірина Драбок, яка у своїй майже 10-річній практиці бачила чимало, такому рішенню дивується:

“У рішенні суду першої інстанції написано, що не беруться до уваги мої покази і покази свідків. А зараз ми тут чуємо, що по факту взагалі нічого не відбулося”.

Драбок резюмуює все побачене та почуте в суді:

“То що ж виходить? Нам, журналістам, можна перешкоджати виконувати професійні обов’язки, і за це нічого не буде?”

Авторка: Ірина Федорів, “Українська правда”.