Громада Приірпіння

На апеляцію щодо Бучанського межигір’я до столиці приїхало з півсоті мешканців Приірпіння. Вони вирішили підтримати прокуратуру, яка виступає  у суді проти Бучанської міської ради та новоспеченого власника лісу – діда екс-нардепа комуніста Ігоря Калєтніка.

Місцева влада та адвокат дерибанника завляли в унісон низку клопотаннь. Захист вимагав зупинити позов, оскільки за 12 років прокуратура так і не скасувала рішення Бучанської міської ради про переведення лісу під забудову.

“Переконаний, що вони умисно хочуть дотягти цю справу до затверждення Бучею генплану. Тоді, після його прийняття, з землями лісового фонду буде правова колізія і Федорук і Ко узаконять весь свій дерибан”, – переконаний активіст Віктор Бархоленко.

Судді двічі виходили в нарадчу кімнату і зрештою всі клопотання відхилили.

Люди обурювалися, зачувши від представників Бучанскьої міської ради слова про те, що дід нардепа-комуніста Ігоря Калєтніка законно придбав ці ділянки законно.

“Я неодноразово казала, що з заявою на ім’я Федорука щодо отримання землі не зверталася, державного акту на руки не отримувала і не продавала. Я взагалі не знала, що на мене щось було оформлено. Я хочу спитати в Киргана, який стверджує, що він доброчесний набувач, де мої гроші за землю?” – Питає Надія, так звана підставна, на яку без її відома оформили ділянку в Бучі.

Адвокат відповідача не знайшов, що їй відповісти й промовчав.

Аналогічні питання задавала бучанка Тамара Сорока. Але відповіді теж не отримала.

На суді було двоє представників від Кабміну, які виступали також проти дерибану, бо саме Кабмін надає дозвіл на переведення лісу під житлову забудову.

Відповідачі у свою чергу акцентували увагу на тому. що подібна справа розглядалася у 2004-му році. І тоді Ірпінський суд залишив рішення Ірпінської та Бучанської рад про переведення земель лісового фонду до категорії громадської та жилової забудови без змін.

Чому тоді прокуратура програла узявся пояснити екс-депутат та активіст Віктор Бархоленко:

“Попередній склад прокуратури звернувся з позовом до суду лише через 2 роки після прийняття цього злочин рішення. І лише після того, коли громада почала масово виступати проти дерибану землі й знищення лісового фонду. Я єдиний з присутніх на цьому судовому засіданні, хто в 2004 році був в Ірпені на тому судов засіданні. І тоді ще заявляв клопотання, щоб нас долучили до цієї справи третьою особою на стороні прокуратури, як представники громади Бучі та Ірпеня. Але прокуратура не підтримала це клопотання і суд його не задовольнив.”

“Також я зазначив, що прокуратура в 2004 році, подавши позов дро суду не надала жодного доказу щодо статусу лісового фонду нашого регіону. В цьому немає нічого дивного, так як ці прокурори, такі як тогочасний прокурор Ірпеня Павло Оніщенко, його заступник Тарас Мізерний, який представлчявм інтереси держави в суді і сам суддя Савченко отримали земельні ділянки в межах земель, які були предметом спору в суді. Тобто в даному випадку вони керувалися не інтересами держави, а своїми шкурними”, – резюмує Бархоленко.

А ось і маєток тогочасного прокурора Оніщенка, про який вже писав Володимир Паламарчук.

Та рішення про виділення ділянки помічнику прокурора Мізерному.

Зі слів активістів, теперішній позов від прокуратури відрізняється від попереднього і до справи залучили не лише громадян, а й представників Кабміну. Прокуратуру Ірпеня у суді представляв Іван Дутчин, а прокуратуру області Андрій Сивець.

Працівник Ірпінської прокуратури Іван Дутчин наголошує на тому, що нових матеріалв по справі ні представники бучанської міської ради, ні представники Василя Киргана – діда екс-нардепа комуніста –  не надали:

“Як я казав раніше, Бучанська рада не спрстувала доводи прокуратури та суду першої інстанції, що дані земельні ділянки не були лісом. По друге, вони не довели, що вказана земельна ділянка, площею близько 15-ти га в установленому законом порядку знаходилася в межах селища Буча у 2002 році, по-третє, навіть в подальшому, якщо в 2004 році ці землі були внесені в межі селища, вони залишились лісом. Тобто в державній власності. Жодних рішень органів дерджавної влади про передачу спірних земель до комунальної власності міста не приймалося. Вони суду жодного документу не надали”.

За відстуністю нової аргументації, представниця Бучанської міської Галина Баланюк ради вирішила перевести питання у політичне русло й звинуватив суддю першої інстанції Андрія Микуліна, який скасував дерибан для Калєтника, в тому, що під час передвиборчої кампанії в Ірпені, в якій брав участь його батько, він прийняв рішення задля його піару.

Політичну складову Баланюк побачила і в появі народного депутата Михайла Гаврилюка:

“Це політична справа, ось дивіться, на суд з’явився депутат Верховної ради козак Михайло!”

Але цю репліку ніхто не відреагував.

Вже на виході з суду представниця Бучанскьої ради запопадливо запропонувала Гаврилюкові поговорити про ситуацію,що склалася.

“А прийде судний час і, як сказано в Бібілії, і каждий грішник відповість за свої гріхи. Не забувайте,що все тайне воно стає деколи і явним… Всі притянуться… Вас би відправити на передову, щоб ви побачили, як наші воїни воюють і спитатися, за що вони воюють? Їм ніхто нічого не виділяє і вони воюють за справедливість, за правду,” – наголошує Гаврилюк.

“Та не хочу я з Вами спілкуватись, якщо сказати по-чесному. Ідіть займайтесь своїми ділами, я Вам кажу. Вам хто заплатив, за того ви гавкаєте, розумієте?  За що була ця кров вся пролита? Щоб хтось отут отдєльно збагачувався? Ну я не хочу з Вами говорити,” – поклавши руку на серце сказав нардеп.

Гаврилюк наголосив, що його метод боротьби з дерибанниками народного майна у такий час єдиний – поставити до стінки та розстріляти.

Суд після дебатів оголосив перерву у засідання до 6 лютого. Всіх охочих подивитися, як вершиться правосуддя, запрошують на 11:00.

Варто зазнчити, що в ході процесу стало відомо, що Кирган заявив ще один позов до Ірпінського міського суду – про визнання права власності на земельну ділянку за Василем Кирганом.

Джерела редакції в правоохоронних органах вбачають в таких діях Киргана пошуки схем, які б допомогли комуністам залишити цю ділянку собі.