Громада Приірпіння

У це важко повірити, але ми це зробили. Кількарічна боротьба нарешті увінчалася успіхом – Вищий спецсуд прийняв рішення на користь держави та громади Бучі.

Судді вже втретє підтримали позов прокуратури щодо скасування рішення Бучанської ради 2002-го року та повернення лісового масиву, розміром більше 14 га, державі.

Рішення вищого спецсуду остаточне і оскарженню не підлягає.

Як завжди, підтримати прокуратуру в суді приїхали представники громади Бучі та Приірпіння, які невтомно відвідують усі судові засідання судів різних інстанцій.

Цього дня присутні активісти були переконані, що рішення таки буде прийняте на їхню користь.

“Я був переконаний, що Вищий спецсуд прийме справедливе рішення по цій справі. І в цьму є безпосередня заслуга громади, яка своєю присутністю показала суду свою небайдужість й вимагала чесно розглядати справу та прийняти рішення у відповідності до законів і Контитуції України, а не за попередніми корупційними схемами, як це було за режиму Януковича, коли суди приймали рішення виключно через хабарі. Попередній суддя Гончар тиск громади відчув на собі, тому і взяв самовідвід, боячись за свою суддівську кар’єру”, – говорить місцевий активіст Віктор Бархоленко.

Склад суддів змінювався кілька разів, з різних причин не раз переносили судове засідання, але громада це все витримала і наполегливо приїздила до суду в очікуванні рішення.

Бархоленко боровся проти незаконного нищення лісового фонду Бучі й дерибану землі більше 13 років.

З того моменту як було прийняте незаконне рішення 2002-го року.

“Саме це злочинне рішення Бучанської ради 2002-го року, яим міська влада сотні га лісу цинічно кинула під сокиру, дало початок дерибану Бучі”, – розповідає Бархоленко.

І ось нарешті це рішення скасоване. Представники громади, які були присутні під час оголошення рішення, не могли стримати емоцій.

Особисто в мене на боротьбу за повернення Бучанського межигір’я пішло більше 2-х років.

Якось я їхала від мами через бучанський парк і натрапила на робітників, які риють в лісі якісь ями. Як з’ясувалося, будівельники копали фундамент навколо лісу.

Я почала спілкуватисся з місцевими мешканцями, робітниками, почала шукати, хто міг заволодіти частиною бучанського лісу.

Першими з власників знайшлися “ляшківці”. Влітку 2013 року вийшла публікаціія на Українській правді про те, що в Бучі ліс огороджують парканом.

Далі знайшлися й інші власники – переважно підставні, на яких були оформлені ділянки в лісі. Вони розповіли, як діяла схема, хто їм пропонував підзаробити й за 100 гривень надати свої паспортні дані, щоб отримати землю й одразу її передати новим власникам.

У результаті нам стало відомо, хто став остаточним власником ділянки в лісі, загальним розміром більше 14 га. Ним виявився старенький дідусь Василь Кирган з міста Ямпіль, що на Вінничині.

Коли ми зі знімальною групою СТБ їхали в Ямпіль, думали, що дідусь – це черговий підставний, який, можливо, й не знає, що є власником дорогої землі під Києвом.

Але дідусь виявився не простим – випадково в Ямполі ми виграли свій журналістський джек-пот.

Василь Кирган виявився не підставним, а рідний дідусем тоді ще нардепа комуніста Ігоря Калєтніка. І пазли склалися.

Після резонансних сюжетів телеканалу СТБ, прокуратура вивчила матеріали справи й подала до суду.

Ірпінський міський суд прийняв позитивне рішення на користь прокуратури. Але Бучанська міська рада та родина комуніста Калєтніка з рішенням не змирилися й подали апеляційну скаргу.

Апеляційний суд Київської області також підтримав позов прокуратури.

І ось розгляд справи завершився у Вищому спецсуді.

Але це ще не кнець, а лише початок боротьби прокуратури й громади зі злочинною владою.

Далі потрібно буде визначити збитки, завдані державі та покарати винних.

Також стоїть завдання створити лісогосподарську установу, яка буде обслуговувати ліс в Бучі.

“Ліс став безхозним, тому ми будемо звертатися до КОДА щодо передачі зазначених земель лісового фонду в підпорядкування держлісгоспу. Далі – прокуратура має подати позов про збитки, які були завдані державі внаслідок незаконних дій Бучанської ради. За моїми підрахунками збитки можуть сягати сотні мільйонів доларів. Паралельно має бути поданий позов про персональну відповідальність конкретних посадових осіб Бучанської ради, хто готував та підписував злоччинні рішення – це голова Анатолій Федорук, начальник юридичного відділу Ігор Бартків, головний архітектор Бучі Валентина Ткаченко та інші”, – розповідає Бархоленко.

Наступного дня, 30-го липня в апеляційному суді Київської області мали розглядати справу за моїм позовом до міського голови Бучі Анатолія Федорука.

Але, мабуть, через неприємне рішення вишспецсуду, в Апеляційний суд представники Федорука не з’явилися. Справу перенесли на 17 вересня.

Авторка: Олена Жежера, журналістка