Громада Приірпіння

Спекотного літнього дня мешканці мікрорайону Мельники помітили, що в Бучі по вулиці Котовського курсують високотонажні самоскиди. На ці маневри вантажного автомобільного транспорту ніхто спочатку не звернув уваги, бо іноді хтось з дачників замовляє собі з доставкою щебінь чи пісок для будівництва.

Ближче до вечора рух вантажівок став більше інтенсивним. Після 19 години місцеві люди, які поприходили з роботи почали виходити з домівок аби подивитись що відбувається. Коли мешканці побачили екскаватор, який вантажить торф на самоскиди, то швидко заблокували рух машин дорогою котра сполучає дачі з вулицею Котовського.

На полі працював екскаватор, який привезли для обкопування  палаючої території торфу для локалізації пожежі. Торф горів з квітня місяця, але представники МНС не поспішали його гасити, хоча іноді пожежні автомобілі використовуються в Бучі не за призначенням, а саме влітку на поливанні трав`яного газону.

І ось в середині червня після довгих вмовлянь бучанців, які проживають поблизу даного торф`яного поля, вже після істотного збільшення площі пожежі бригада пожежних приїхала боротися з пожежею. Загоряння торфу вже перемістилося на декілька ділянок поля. Аби не дати пожежі розповсюдитись, хтось невідомий найняв екскаватор для копання протипожежного рову навколо охопленого вогнем торф’яного ґрунту.

Коли люди заблокували вантажівкам з торфом всі можливі шляхи виїзду на місце прибув міський голова міста Буча Анатолій Федорук. Опинившись сам на сам з народом без оплесків на підтримку повного залу зігнаного адмінресурсу Федорук розгубився і не знав, що відповісти обуреним бучанцям. З його слів стало зрозуміло, що мер Федорук не знає, хто в його місті видобуває корисні копалини.

Я почав фільмувати як Федорук бігав по полю й не знав, що робити. І це неабияк розгнівило мера. Він кинувся до мене й схопив за камеру й за руку, щоб я його не знімав.

“Перестань знімати”, – сказав мені Федорук і пішов до машин.

До слова, я маю журналістське посвідчення й тоді був на полі як журналіст. А поведінка Федорука була нічим іншим як перешкоджанням моїй журналіській діяльності.

Це вже не перший випадок коли Анатолій Федорук не може навіть собі дати відповідь, що відбувається на підконтрольних йому териоріях.

Мер виглядав розгубленим і не знав, мабуть, як саме повинна діяти посадова особа його рівня. Він не зміг встановити, хто возить торф і не викликав на місце події правоохоронців.

Тож мені довелося виконати роботу за знаного господарника і написати заяви з даного приводу в міліцію і прокуратуру.

Компетентні, але дуже помірковані і послідовні органи чомусь на свій розсуд або з якихось інших причин не відкрили кримінальне провадження.

Тож мені довелося звертатися до суду. На суді мене неприємно вразив прокурор-обвинувачувач, який виступав адвокатом людей, які вивозили без дозволу грунт і просив не відкривати кримінальне провадження, про це зазначено навіть в ухвалі суду.

Суд своєю ухвалою все ж зобов’язав слідчого відкрити кримінальне провадження і розпочати досудове розслідування.

Ось відео з суду.

Слідчий Ірпінськог МВС Сергій Захарченко відкрив кримінальне провадження, але допитувати мене чомусь не поспішає.

Щоб нагадати йому, про встановлення  свідка, який беззаперечно був на місці події і спостерігав за вивозом торф’яного ґрунту я подав відповідне клопотання в канцелярію Ірпінського МВС.

Що ж чекаємо цікавої прес-конференції від відомого за межами Бучі своїми земельними скандалами мера Анатолія Федорука або гучного розслідування від наших доблесних правоохоронців.

Автор: Віталій Селюнін, бучанець та член Комітету виборців України