Громада Приірпіння

24 серпня, у День Незалежності України, громаді селища Ворзель, що на Київщині, було не до святкування. На концерт, призначений на 12 дня, ніхто не прийшов.

Люди зібралися о 15-ій на віче. Причиною цього стало обурення громади протизаконними діями екс-регіоналів, котрі все ще обіймають високі посади в органах місцевого самоврядування.

21 серпня з порушеннями законодавства 18 депутатів селищної ради прийняли доленосне для понад 6 тисяч мешканців Ворзеля рішення – про об’єднання із сусіднім містом Буча.

Проект рішення з голосу внесла екс-регіоналка Алевтина Ковальчук.

Тоді коли, за законом, таке рішення має заздалегідь вносити до порядку денного голова селища.

Утім, ворзельський селищний голова, екс-регіонал Олександр Венгрик, за два дні до сесії раптово захворів.

Це не викликало би ніяких підозр, якби сесія не виявилась настільки скандальною — протривавши рекордні для Ворзеля 7 годин, вона закінчилася ганебним голосуванням за об’єднання.

У відповідь на це вранці 23 серпня біля Ворзельської селищної ради з’явилися шини.

Таким чином громада зробила красиве, і, на жаль, традиційне для сучасної України попередження владі: на думку громадян потрібно зважати.

24 серпня шин побільшало. Люди зібралися на віче, на яке завітав і головний винуватець такого “свята” — міський голова Бучі, екс-регіонал Анатолій Федорук.

Він намагався, як і раніше, обіцяти громаді золоті гори, утім, тепер його вже не слухали. Навіть ті, хто був за об’єднання з Бучею, висловлювалися категорично: говоріть по суті або йдіть геть.

Почалася лайка поміж бучанцями, котрі прийшли з Федоруком, і ворзелянами. На прямі запитання, чому він пішов саме таким, незаконним, шляхом, і чи може він описати кроки, які зробить назустріч розлюченій громаді, Федорук відмовчувався, знову заводячи балачку про те, як погано у Ворзелі, і як добре буде в Бучі.

Зрештою більша частина людей, уже не сподіваючись отримати від нього бодай якусь адекватну відповідь, відійшла в інший бік майдану біля Будинку Уварової і розпочала віче.

Головуючим обрали місцевого активіста, людину поважного віку, якій ворзеляни довіряють — Ігоря Грибенка. Він перелічив порушення, що були допущені при “об’єднанні”, та запропонував звернутися до відповідальних осіб селищної ради із вимогою припинення дії рішення 18 депутатів.

Згодом активіст Дмитро Гончарук озвучив те, що “об’єднавці” приховували від громади: виявилося, що рівень податкоспроможності на одну особу в Бучі становить близько 653 гривень на одну особу, а у Ворзелі – 942 гривні. Отже, Ворзель є податкоспроможним, а Буча – ні. Окрім того, левова частина доходів у бюджеті розвитку Бучі – від продажу землі, а саме 10 мільйонів гривень з 17 мільйонів.

Тож у громади виникло логічне запитання: як буде наповнювати бюджет неподаткоспроможна Буча, коли в неї закінчиться земля, яку можна продати? Відповідь на це запитання більш ніж очевидна – за рахунок землі інших членів об’єднаної територіальної громади, зокрема курортних земель Ворзеля, здавна відомого своїм цілющим кліматом, описаним академіком Стражеско.

Також викликало небезпідставні побоювання громади і те, що відомі факти дерибану рекреаційних земель і санаторіїв ворзельським керівництвом екс-регіоналів, котрі за умови приходу нової влади могли б набути офіційного розголосу і отримати правову оцінку, при об’єднанні з Бучею будуть просто списані.

Фото Данути Костури

25 серпня до Ворзеля завітав “5 канал”. У сюжеті, який вийшов в ефір, журналісти зауважують, що рішення про об’єднання Ворзеля з Бучею вже погодили в Київоблраді, яка розпочала процес передачі документів до Кабінету Міністрів України.

І усе це при тому, що на громадському обговоренні у Ворзелі за самостійність ворзельської громади тоді проголосувало 55% мешканців.

Чи дійсно незаконне рішення про об’єднання передано до Кабінету Міністрів України — наразі невідомо.

Тим часом члени громади Ворзеля запевняють: якщо у найближчі дні не буде знайдено правового виходу із ситуації, шини біля селищної ради таки запалають.

Іван Кулінський, житель Ворзеля для “Української правди. Київ”