Громада Приірпіння

Коротко означити сесію Ірпінської міської ради можна простою дитячою приповідкою: “Наша пісня гарна, нова – починаймо її знову!”

Переобраний міський голова Володимир Карплюк продовжує вести себе так, ніби у нього в кишені індульгенція на повне ігнорування будь яких Законів країни, в якої він з молодечим запалом та ще більшим натхненням продовжує вичищати грошовий та земельний ресурс .

Ще на погоджувальній раді, що відбулася напередодні сесії 10 листопада, я вніс пропозицію про перенесення сесії. Адже жодного проекту рішення із 63 питань, які виносилися на розгляд, не було підготовлено. Депутатам вже вкотре пропонувалося голосувати за кота в мішку.

Але така пропозиція не дістала жодної підтримки у недавніх “патріотів” депутатів від  “Батьківщини”, “Солідарності жінок України” та “УкрОПу”, яким дали головувати в комісіях, оскільки ці партії мають домовленості про співпрацю з владою.

Нічого дивного – на погоджувальну раду представники цих партій ходять лише для того, щоб отримати “ЦУ” від “папи”, як голосувати і дізнатися – скільки їм за це  “відслюнявлять”.

Перед початком сесії, я ще раз зробив спробу скерувати роботу у законне русло, але дресирована більшість із завзяттям штампувального верстату продовжувала “зігувати”. Більшість питань навіть не озвучувалися. Карплюк зі сцени казав:

“Питання № 36… ( 37, 39, 41…)”

Депутати більшості, здіймаючи руки у єдиному пориві:

“Яволь, майн фюрер!”

І отак “намахали”, в прямому і переносному значенні слова,  тільки зменшенням розміру пайового внеску аж на 30 мільйонів.  Але левова частка голосування стосувалася звільнення від пені та штрафних санкцій до забудовників за порушення строків сплати пайового внеску, а це за словами головуючого Карплюка, більше, ніж пайова участь. Будемо надіятись, що правоохоронні органи з’ясують і оприлюднять інформацію про приховані мільйони та повернуть їх громаді.

І тепер, замість квартир для черговиків, коштів для покращення харчування у садках чи збільшення зарплат  вчителям, ми маємо насіння та перегній для парків, свердловини та зовнішні водогони до приватних багатоповерхівок, та ще купу різного мотлоху, який не лише ще одним каменем повисне на шиї міського бюджету, але  й за ціною щиро позолоченої платини. Жодних фінансових документів із обґрунтуванням цін на “послуги” та їх зарахування ніхто не надав. І які кінцеві цифри будуть у цих папірцях ( читай – скільки покладуть до кишені депутати та їхній натхненник) відомі лише Карплюку та найближчим до Вована-67 хапкам. І те, що така підміна реальних коштів абстрактними послугами ЗАБОРОНЕНА Законом, ірпінським правителям навіть не “по барабану”, а по…( ну, ви в курсі…).

Свій “чорний пояс” із шахрайства наші старі – нові міські зверхники здобули ще за минулого свого “пришестя” до міського корита.    Один із типових прийомів –  підміна рішень. Депутати голосують за один проект рішення, а кінцевий варіант, підписаний міським головою, стверджує вже зовсім інше. І це вже підтверджено документально. Зокрема, за результатами 67 сесії 6-го скликання від   25 лютого 2015 року, я подав заяву про злочин до Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області – внесення неправдивої інформації і службову підробку.

Заява довгий час не реєструвалась і лише після скарги до суду на бездіяльність працівників Ірпінського міського відділу ГУ МВС, Ірпінський суд виніс Ухвалу , якою зобов’язав внести її до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування про вчинення кримінального правопорушення (підробка документів ). Але до покарання винуватих, як завше, справа не дійшла. То хто може гарантувати, що зараз не повториться така ж історія.

Отож після виборів: “Наше пісня гарна, нова…”

Автор: Богдан Мельничук, депутат Ірпінської міської ради від ВО “Свобода”