Дитячий кашель: як курортний Ірпінь перетворюється на Троєщину чи Бортничі

0

“Ірпінь – зелене місто, де чисте і свіже повітря. Ірпінь місто здоров’я!” Саме так позиціонує  це містечко у проморолику місцева влада,  так про нього говорять забудовники, так зрештою звикли думати багато його мешканців.

Дійсно, так і було ще кілька років тому, коли в Ірпені були зелені зони, дитячі табори, санаторії, а навантаження на природу, з огляду на незначну кількість населення було мізерним. Яке ж зараз почуття у дітей, що мешкають у рекреаційній зоні?

“Мої діти вже 3 місяці кашляють, – каже мешканка ЖК “Grant Life” Тетяна, – пропили декілька сиропів від кашлю, гомеопатію, трави, робили аналіз на коклюш. Врешті на компьютерній діагностиці поставили діагноз алергія на діоксин. Я впевнена, що це через завод. У нас багато дітей у комплексі кашляють так довго.”

Мова йде про завод “Асфальтобетонник”.

Без імені

Інша жителька комплексу Катерина ділиться враженнями:

“Серце болить, коли дивишся як вирубують величезні дуби. Зелена роща, навпроти нашого будинку, улюблене місце відпочинку всіх жителів комплексу. Влітку тут справляють дні народження всі дітки комплексу. Коли ми заселялись у 2011 році. навкруги було  багато лісу. Тепер у нас тут скоро буде Троєщина.”

На форумах забудовників ці питання жваво обговорюють. До того ж згадують МПП “Рада” – сміттєпереробний завод, засновницею якого є екс-регіоналка Наталія Семко, котра зараз є заступницею міського голови Ірпеня.

Без імені

 

Зелені зони стрімко знищуються і забудовуються, навантаження на інфраструктуру міста та природу збільшується в рази. Якщо подивитись на генплан міста, і прослідкувати знищення зелених зон по космічним знімкам то динаміка просто вражає.

Без імені

Починаючи з 2010 року вже забудовано більше половини площі лісопарків. Жовтим контуром показані вже забудовані території або території які підлягають багатоквартирній забудові, згідно ген плану міста.

Особливу увагу хотілось би звернути на район обведений червоною лінією, це буферна зона підприємства найвищого рівня екологічної шкідливості, КООП “Асфальтобетонник”.

Без імені

Згідно генплану ця ділянка в майбутньому планується повністю забудуватись і ніякі зелені зони там не передбачені. Мешканці мікрорайону неодноразово звертались в екологічну прокуратуру та до влади з проханням скасувати незаконне рішення про виділення земельних ділянок в районі так званого Чорного гаю, де ростуть дуби яким щонайменше 200-300 років,  та дозволити облаштувати там громадський простір.

Проте поки очевидного результату немає. Зважаючи на екологічну ситуацію в мікрорайоні зелена зона там просто необхідна, зрештою зрубувати вікові дуби, деякі з яких є офіційними природними пам’ятками просто варварство. Що цікаво, офіційною відповіддю тоді від представника земельної комісії Юрія Денисенка (чинного секретаря Ірпінської міської ради) на питання як можна було виділити дубовий гай під забудову була такою: дана територія на картах була позначена як “чагарник”.

Без імені

Ось фото цього  “чагарника”, який хочуть вирубати, збудувати там чергову висотку і далі розказувати покупцям про чисте ірпінське повітря. Мешканці його району не полінувались і таки перевірили наскільки ж чистим є тутешнє повітря. І хоч відбір повітря для аналізу відбувся пізньою осінню коли вже загасли торфянники, які інтенсивно горіли тут ціле літо, і завод Асфальтобетонщик працював не так інтенсивно як в теплу пору року, норми забруднення діоксидом азоту перевищені тут в 2,5 рази. Яке тут було повітря до того можемо тільки здогадуватись. Перші наслідки цього вже можна бачити на дітях мікрорайону більшість з яких мають хронічний кашель.

І він не проходить навіть тоді, коли зникає сезон торфяних пожеж, з якими теж не може дати лад наша влада.

Без іменіАвтор: Юрій Білінський, мешканець Ірпеня

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539