Громада Приірпіння

З першого погляду здається, що сесійна п’ятниця 19 лютого для громади завершилася безрезультатно. За 6 годин депутатська більшість так і не проголосувала за порядок денний. Але насправді попри таку “роботу” відбувалася еволюція громади. Еволюційні процеси, як правило, проходять непомітно, але саме вони є найважливішими для рушійної сили прогресу.

Окрім простих коцюбинчан, які у п’ятницю ввечері свідомо прийшли відвідати сесію були активісти та депутати з усього регіону. Першим я зустріла АТОвця Олексія Кузьменка, який з Коцюбинського переїхав ближче до Ворзеля. Саме він з активісткою Ольгою Матюшиною в 2013 починав воювати за якість роботи дитсадків. У мене завжди викликають захоплення коцюбинчани, які відвідують сесійні засідання. Коли ж я бачу активістів з інших населених пунктів, то мене цікавить мотивація: навіщо в п’ятницю ввечері їхати до когось на сесію? Більшість приїжджих приїхали за покликом душі. Їх ніхто спеціально не кликав.

“Я бачив, що у вас тут відбувалося минулого разу й у мене виникло бажання приїхати й підтримати,” – розповідає АТОвець, що пройшов Дебальцево, коментуючи дії депутата з “Нових облич” Павла Назарука, який заламав руку селищній голові.

Це ж саме спонукало більшість активістів приїхати з Гостомеля, Бучі, Ірпеня. У “Нових облич” теж було дві групи підтримки. Одна – місцева, інша – приїжджа. Тільки природа цих груп підтримки була діаметрально протилежною. Перша група підтримки для депутатів з “Нових облич” – це рідні коцюбинчани.

Батьки і діти

По лівому флангу Будинку культури ближче до сцени для підтримки своїх дітей сіли мами депутатів з “Нових облич”. Вони всіляко підтримували своїх дітей. Коцюбинчани в соцмережах розпізнали мам голови бюджетнгої комісії Людмили Узерчук, маму Юлії Главацької та маму депутата Ірпінської ради Богдана Слюсаренка.

Я коли виступила й сказала про неприпустимість насилля, яке на минулому збіговиську застосували до жінок, мами були зі мною незгоді. Результатами роботи однопартійців своїх дітей мами були задоволені. Аплодували. Це, звісно, шокує, коли жінки підтримують насилля проти жінок.

Тут питання ж не в політиці, а в вихованні. І це мами. Вони виховали таких дітей і тепер задоволено дивляться, як вони “працюють”. Хтось із 2 ряду назвав мене “шалавою” при чому не в очі. Це був хоробрий крик чиєїсь мами в спину. Інша жінка просто на камеру показала комбінацію з трьох пальців. Депутата Ірпінської ради Олексія Олійника таке спілкування звеселяло.

Я зробила висновок, що в секторі мам, які виховали таких депутатів, перебувати доволі небезпечно, як і з самими вихованцями. Педіатри з поліклініки кажуть, що багатьох з депутатів в дитинстві лікували і, видно, недолікували. Їм видніше. Вони ж лікарі.

Бабуся з паличкою, яку бережно заводила секретарка ради Юлія Главацька й садовила на перший ряд, вдарила цією паличкою Матюшину, коли та підійшла до краю сцени по ногам. Це так шляхетно, використовувати бабусь, підказуючи, що їм робити.

Була ще одна дійсно силова група підтримки у “Нових облич” – “тітушки” з Ірпеня.

Денисенко, забудовники і тітушки-“журналісти”

Позаду поряд з очільником поліції сиділи тітушки, які ще на виборах представлялися журналістами “Пульсару”. Про це свідчить моя колега-журанілстка Олена Жежера.

Один з депутатів Ірпінської ради відзначив, що порід із сірим кардиналом коцюбинских “Нових облич”- Юрієм Денисенком поруч був не хто інший, як один із забудовників Приірпіння. Звісно, ціна питання – ліс під забудову! Тому у п’ятницю ввечері всі дружно прийшли, як на роботу.

Як голова бюджетної комісії Узерчук зізналася у власність некомпетентності

Коли Ольга Матюшина наголосила на тому, що через дії попередньої влади – каналізацію по вулиці Бакала, бюджет, а отже і громада, може втратити мільйони й бюджетна комісія бездіє, то голова комісії Людмила Узерчук наголосила на тому, що інформацію про суди перед ними… приховують!

Це при тому, що всі, хто був на 1 сесії пам’ятає, що депутатам розказували про те, що треба виділити гроші на судовий збір, бо попередня каденція програла першу інстанцію. Більше того, Матюшина відкрила депутатці Узерчук, яка взяла на себе найвідповідальнійший напрям в роботі ради – бюджетний, велику таємницю… Є реєстр, в якому видно всі справи, в яких бере участь Коцюбинська селищна рада.

Уявіть, щоб людина з освітою не знала, як користуватись публічним реєстром? Та навіть рішення першої інстанції знайти не проблема. За 100 днів не вийшло?! Оце так голова бюджетної комісії! Народна депутатка Ольга Червакова була шокована тим, що депутати не вміють користуватися інформацією, яка перебуває в абсолютному публічному доступі й наголосила, що Верховна Рада приймає закони, щоб зробити роботу на всіх рівнях більш прозорою й допомогти активістам, депутатам та чиновникам, які справді ведуть боротьбу з корупцією, яким не байдужа доля громади.

Але ж депутати “Нових обич”, навіть ті, які вже 2 каденцію в раді у автобіографіях позізнавалися, що громадською діяльністю – не займалися. Чого знову пішли в депутати? Запах землі в лісі затьмарив голову.

Так переймалися за долю бюджетних мільйонів, що ЖОДЕН депутат від “Нових облич” не з’явився на судові засідання щодо каналізації по Бакала. Навіть хоробрий депутат Павло Назарук, який пройшов по вулиці Бакала не показав “Глосару” на що він здатний. Звісно, битися в суді з чоловіками у правовому полі, це не жінці руку заламати.

Ба, більше. Депутати з “Нових облич” 19 лютого заявили про те, що суд по каналізації вже програні в апеляції. Його таки програли, але 3 березня. Як депутати, які захищають режим колишнього селищного голови екс-регіонала Вадима Садовського могли про це знати за кілька тижнів до винесення рішення? Може, знаючи про рішення наперед не ходили на суд.

Голова, активісти та опозиційні депутати ходили на суд справно.

Вже подана касація.

Була ще одна обставина, яка розкрила на сесійному засіданні переді мною пані Узерчук. Але вже не як фахівця, а як жінку і людину.

“Йшла десь 5 година сесії. Мені голова бюджетної комісії сказала, що голова їх не поважає. Я наголосив, що кожен з депутатів за ці 5 годин вже вийшов не раз у вбиральню та покурити. А голова стоїть на сцені й не може нікуди піти. Просив 5 хвилинну перерву. На що мені Узерчук сказала: “Пусть терпит”. Це прояв великої поваги й розуміння,” – каже мені депутат Євген Домбрвоський.

“Коли ж виступав активіст з Ірпеня Євген Мельничук, який переїхав в Україну з Криму, то Узерчук назвала його сепаратистом. Мене це дуже здивувало, бо сама пані Узерчук у своїй біографії зазначила, що народилася в Кримській області. Фактично це буда її характеристика землякові, який втратив малу батьківщину,” – додає Домбровський.

Це штрихи до портрету політика, жінки, людини, яка народилася в Криму й мала б як депутат підтримувати вимушених пересленців як рідних.

Як депутат-нероба Ясінєв захотів стати заступником Матюшиної

Під час сесійного засідання депутат Сергій Ясінєв обурився, що його, згідно з офіційною інформацією в декларації, записали у злидні. У своїй декларації політик не вказав жодної гривні доходу. Тобто, згідно з декларацією, яку подав до ТВК депутат, ані він, ані дружина не заробили за весь рік і гривні. У графі “загальна сума сукупного доходу” – прочерки.

Син Ясінєва повідомив на загал, що мати таки заробляє, як приватний підприємець. Отже, в декларації кандидат Ясінєва, як і в декларації Главацької, подано для виборців недостовірну інформацію. Це може свідчити про те,що депутат зі стажем за стільки років так і не навчився заповнювати елементарні документи.

Матюшина наголосила, що під час війни трьом чоловікам сидіти на шиї в однієї жінки, при тому що є вакансії в селищі, – ганебно. До слова, Ясінєв у нас такий бравий чоловік в раді не один. Ціла плеяда чоловіків-злиднів.

І от тоді Ясінєв, який роками був безробітний, який досі не навчився заповнити навіть документ з інформацією, яка стосується особисто його, попросився публічно до Матюшиної у заступники. Тобто він фактично мітить на місце пана Пушанка. І більшість депутатів цю ініціативу вітали. Отже, я роблю висновки, що “Нові обличчя” не задоволені роботою пана Пушанка і воліли б його змістити, раз таке озвучується на загал. І кандидатуру вони підібрали ну просто феноменально непутящу.

Ясінєв же почав дорікати активістам, що ті за весь час так і не написали матеріал про проблему його округу – каналізацію, яку він за всі 5 років так і не вирішив як депутат. Виникає цілком логічні питання: хто завадив про це писати самому депутату Ясінєву і як депутат, який так за 5 років не вирішив питання свого округу, прийшло в голову проситися заступником до селищної голови, щоб вирішувати питання всього селища? І наступне питання: як можна було підтримати таку ідею депутатському корпусу навіть на словах.

Матюшина наголосила Ясінєву, що для того, щоб бути заступником голови треба мати низку сильних компетенцій.

Є ще не одна вакансія в УЖКГ “Біличі” від двірників до головного інженера. Але йти туди депутати, в яких в зарплатах мізерні доходи, не поспішають. Їм подавай керівні посади.

Депутати хочуть отримати доступ до офіційного сайту

І от уявіть тепер, що Главацька ставить вимоги голові надати цій некомпетентній депутатській зграї НО, члени якої навіть реєстрами on-line не знають як користуватися й розповідають про свою безпросвітну дурість на загал, не вміють заповнювати декларації, доступ до офіційного сайту селищної ради.

Для того, щоб не завалити роботу сайту треба щонайменше вміти ним користуватися. За весь час, що громадський сектор організовував тренінги для депутатів Коцюбинської селищної ради ЖОДЕН депутат від НО не відвідав тренінг. А навіщо? Вони й так компетентні на стільки, що за 100 днів влади не змогли зайти в реєстри – справа кількох хвилин. Може, вони досі не вірять в те, що вони депутати, про що з самого початку писали в листі до ЦВК? Це багато що пояснює.

Я запитувала в депутатів-“свободівців” Ірпінської міської ради та депутатів від БПП, чи є у них доступ до офіційного сайту Ірпінської міської ради. І що ж виявилося? Нема. І депутат облради Ігор Домбрвоський не має доступу до офіційного сайту облради. А депутатам Коцюбинської селищної ради він потрібен масово. Навіщо? Може їм ще дати доступ до сайту Верховної Ради України? Чого б площу селища не поміняти на ньому з 87 га на понад 4 000? Вони могли б!

Відповідь дуже проста. Вони хочуть публікувати рішення таємних псевдосесій у необмеженій кількості на офіційному ресурсі. Такого ніколи не буде.

В принципі було б непогано розробити сайт, де кожен депутат міг би увійти зі своїм логіном і паролем, щоб додати свій звіт. Так, як це роблять блогери на “Українській правді”. Новини наповнюються окремо редакцією, а блоги кожним автором окремо. Але для розробки адмін панелі цього сайту треба чимало грошей й час. Про те, які плани в бюджетної комісії щодо залучення додаткових коштів ніхто з нас не знає.

Всі депутати, які хочуть оприлюднити на офіційному сайті звіт про 100 днів роботи можуть преспокійно зараз надати його голові та роздрукувати й повісити на двері округу.

Голови ж комісій мають публічно оприлюднити план роботи на півроку. І його теж можна подати голові для оприлюднення на сайті, як і інформацію про час та місце засідання. До речі, депутати НО були категорично проти того, щоб комісії мали гласні піврічні плани, бо тоді можна прослідкувати за їхнім невиконанням.

На сайті Київради ми дізнаємося про засідання комісій без проблем. І кияни, представники громадських організацій їх відвідують. Про засідання єдиної бюджетної комісії ради завдяки Людмилі Узерчук, яка так боїться проводити їх публічно, ми не дізнаємося заздалегідь ніколи, як і про порядок денний засідання комісії.

Підзвітність голови і непідзвітність депутатів

Поки депутати займалися неробством, селищна голова тезово відзвітувала перед громадою про 100 днів роботи.

Зауважу, що мами депутатів дуже нерадо зустріли момент підзвітності. Після свого звіту Матюшина запропонувала депутатській більшості відзвітувати перед громадою, яка вже стомилася годинами просто так чекати, аби місцеві обранці зволили підняти руки за порядок денний.

Натомість цариця Главацька воліла знати, що виборець Федорів у цей день робила в облраді на засіданні регламентної комісії. Забула спитати Главацьку, яка хотіла, щоб у неї виборці записувалися перед сесією й вона вирішувала, хто і як зможе відвідувати сесії, куди я можу ходити, а куди не можу. Пані Главацька я публічно Вас інформую: селищна голова Матюшина, Ви, цариця Главацька, депутати Ірпінської ради, депутати Коцюбинської ради, депутати обласної ради, народні депутати України підзвітні мені – Ірині Федорів. так само як і будь-якому іншому громадянину. Запишіть це собі десь й повторюйте щодня. І голосувати маєте, не як партія скаже, а як виборці вам кажуть, виконуючи наші доручення

Бо ми – громадянин України, члени територіальної громади Коцюбинського. Власники землі, води і комунальних установ, які Вас обрали як управителів. Не справляєтеся – ніхто не тримає. Ви, пані Главацька, – підконтрольні в тому числі й мені особа, яка живе (їсть, п’є, вдягається, їздить на машині) на мої чесно зароблені гроші, з яких я сплатила податки.

Якесь хворе сприйняття зв’язку депутат-виборець. Хто Вам з коцюбинчан має звітувати про те, хто куди ходив? Таким депутатам і секретарям ради раджу читати листівку ЧЕСНО “Нахіба нам депутат”?

Громаді пояснила, що я дійсно була на засідання регламентної комісії облради як людина, на яку напав депутат Лагода і як свідок, який бачив, як депутат Назарук перешкодив селищній голові у виконанні її прямих обов’язків – головувати на сесійному засіданні, заламавши їй руку. Комісія прийняла відповідні рішення, які 100 % не підуть на користь депутатам “Нових облич”.

Голова регламентної комісії відвідав сесійне засідання й був шокований. Він одразу зрозумів, що запах землі вивітрив здоровий глузд з голови депутатів. Про що на загал повідомив у соцмережі.

Після сесії до нас в округ прийшов депутат Ірпінської ради Богдан Слюсаренко. Депутат Базилівський запізнювався і я попросила, щоб Слюсаренко почав звітувати. Він звітувати не квапився. Єдине, що вдалося з нього витягнути за перші 20 хвилин розмови, це що він голосував за 100 % вартість харчування в освітніх закладах. Пропоную всім в залі під час сесійного засідання встати і поплескати депутату, скандуючи: “Молодець!” Видатний результат за 100 днів роботи. Ми й не знали кому особисто дякувати.

Чому Матюшина не здає інтереси громади

Матюшина трималась доволі впевнено і терпляче роз’яснювала депутатам, частина з яких не має вищої освіти, прописні істини. По суті навіть депутат Назарук визнав, що за ці 6 годин вони спілкувалися з головою довше, аніж за всю каденцію. Мушу визнати, що досвід роботи в Матюшиної вкрай унікальний.

Мер Ірпеня Володимир Карплюк і його кум екс-регоінал Анатолій Федорук правлять в парникових умовах за більшості підконтрольних депутатів – режим олухократії, коли мало не вся рада просто піднімає руки так, як потрібно меру, а не громаді. Лакмусовим папірцем є факт відсутності ветованих рішень. Тобто мери Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Ворзеля не ветують те, що незаконно підтримують депутати. Отже вони діють злагоджено і в спілці, покриваючи бізнес-інтереси одне одного.

Матюшина ж працює на рівні топ-менеджера в умовах кризового менеджменту, бо є не просто господарські проблеми, які треба вирішувати. Вона не боїться ветувати те, що приймає депутатська більшість, порушуючи права коцюбинчан і частини депутатського корпусу. Так вето може бути подолане і голосів “Новим обличчям” має вистачити разом із позафракційними депутатами, які увійшли з ними в коаліцію (Ільницький, Бомба, Головня). Але ветувати треба, щоб громада бачила позицію голови. Та й як з’ясувалося, за браком освіти орда депутатів навіть подолати вето у передбачений законом спосіб не спромоглась.

Я 5 років була депутатом в раді, де депутатська більшість злагоджено голосувала з екс-регіоналом Вадимом Садовським, який зрештою знявся на користь Сергія Даніша. Жодного вето Садовський на рішення ради не наклав. Найгіршим для громади за всю каденцію було рішення, яким віддали під приватизацію частину дитсадка “Білочка” депутатові Миколі Ільницькому мізерною кількістю голосів – 16. Попри наше прохання ветувати й зібрані підписи мешканців Садовський цього не зробив… От Вам і позиція голови. Вето в приватизації дитсадка рада ніколи б не подолала двома третинами голосів.

Справи Садовського покривали всі, хто зараз пішов до так званих “Нових облич” та їхньої групи підтримки – Юлія Главацька, Владислав Євстєфєєв, Іван Лизун, Олексій Олійник, Петро Бомба, Микола Ільницький, Ярослав Салівонов… Іноді вони могли висловлюватись проти, але голосували завжди “за” те, що було так треба Садовському, зокрема “Атлант”. Те, що Садовський знявся на користь Даніша свідчить про те, що ці люди стали закономірними наступниками його справ і продовжують те, що розпочав колись екс-регіонал під пильним наглядом Євстєфєєва – дерибан лісу.

Але протягом депутатства у мене принаймні була змога працювати разом з прогресивними людьми, комунікувати з ними й раз на місцяць-два на пару годин засідати поруч з депутатами, більшість з яких давно втратили свою гідність і повагу громади. Втратили настільки, що коли балотувалися знову – з них більшою мірою ніхто пройшов. Прослизнули переважно ті, хто прикрився вивіскою “Нові обличчя”.

Матюшина за таких умов взяла на себе дуже відповідальну місію. Коли вона перемогла й я побачила список депутатів ради, я їй поспівчувала і сказала: “Ви стали директором божевільні…” Але навіть тоді я не могла уявити, що частина пацієнтів цієї божевільні, яка за визначенням їхніх педіатрів виявилася “недолікованою”, можуть бути реально буйними й небезпечними – Назарук, Лагода, Олійник – вони для мене після силових дій стали правопорушниками, які мають сісти рано чи пізно за грати. Розпускати руки – неприпустимо.

Як Матюшина “здала” селище “Атланту”

Після того, як представники “Нових облич” поширили новину про те, що Матюшина на чорному ринку купувала долари – мене вже нічим не здивуєш. У групі “Громада Коцюбинського” дружина депутата Світлана Лагода поширила інформацію з сайту-зливного бачка про те, що Матюшина нібито здала селище “Атланту”. Жінка реально обурювалася тим, що ми не хочемо знати “іншу сторону медалі”.

На сесійному засіданні 19 лютого тема “Атланту” піднімалася депутатами “Нових облич”. Матюшина ще тоді їм наголосила, що рішення прийняті за попередньої каденції й всі депутати, крім одного, голосували хором за питання “Атланту”. Тоді Узерчук та голова фракції “Нові обличчя” Катерина Корбут-Ющенко хором почали казати про те, що голосувала “і Федорів, і Федорів”.

Прекрасні мої жінки-депутати, ну, якщо Ви публічно зізналися в тому, що пошукових здібностей в Інтернеті не маєте, то я Вам скажу, що для того, щоб знати проблематику та історію питання “Атланту”, треба дивитися не прокарплюківські ЗМІ, а переглянути історію публікацій на сайті “Громада Приірпіння”. (Для цього треба мишкою клінкнути на цей лінк).

Факт залишається фактом, за цієї каденції ЖОДНЕ питання “Атланту” не виносилося на розгляд. Діють всі рішення попередньої каденції, за які голосували Євстєфєєв, Главацька, Олійник, Ясінєв, Бомба, Ільницький і всі інші присутні депутати, крім мене, – Ірини Федорів.

Але Ви ж наче одурманені. Вам дали лінк, що Матюшина нібито валюту міняла і ви вислужуєтеся не перед громадою, а перед своїм роботодавцем, який годує таких некомпетених злидарів і ну шарити в соцмережі й закликаєте вірити в те, що не відповідає дійсності. Як нема знання й компетенцій, включайте бодай логіку. Хто такий кандидату депутати до Ірпінської ради Олександр Шубін? Від кого він балотувався?

Відповість міститься на сайті ЦВК: він входить до менеджменту Атланту і балотувався від “Нових облич”.

Які питання до Матюшиної, яка жодного питання “Атланту” не піднімала, а чинна частина депутатів від “Нових облич” за попередньої каденції радо голосували за питання Шубіна, який ходив до Садовського перед сесіями, а потім став представником “Нових облич”? Матюшина винесла хоч одне питання? Ні.

Мені Вас дійсно шкода. Я розумію, що більшість з Вас не може заробити кошти або дурить державу і не платить податки, бо на 0 гривень на рік ще ніхто не вижив. Але подумайте, де Ви опинитеся за рік-два? Знаєте, де Ваш попередник секретар Коцюбинської ради Олександр Ковтач? В очі громади як будете дивтися?

Заради чого це все робиться

Є дуже значущі слова видатної людини – Ганді.

В інших радах регіону – морок. Якщо і є кілька опозиційних депутатів, то спершу їх не сприймають серйозно, а потім намагаються поглинути. Коли розуміють, що не виходить починається боротьба – чорний піар, дезінформація, свідоме перекручування фактів і т. д.

В Ірпені форпост складається з двох здавалося б на перший погляд непоєднуваних груп – Марії Шевченко з БПП та Богдана Мельничука зі “Свободи”. І в цій і в інших сусідніх громадах активісти на стадії 1-2.

А в Коцюбинському громада на шляху до перемоги. Зараз активно триває третя стадія – з нормальними людьми ведуть боротьбу. Саме тому у нас дуже важливий процес – еволюція на експорт. Ми будемо передавати досвід всім іншим громадам.  Кожного разу, коли ми допізна спілкуємося з Ольгою Матюшиною вона мені каже: “Ми не маємо права здати людей. Вони – це все, що у нас є”. І я тішуся таким словам. Люди – це найдорожче. Треба боротися за їхні уми, інакше втратимо державу.

Шановна громадо, кого б Ви не підтримували, як би Вам не хотілося провести п’ятницю вечір в себе вдома, знайте: у Коцюбинського є унікальний шанс публічно відвідувати сесії, моніторити роботу депутатів, давати доручення виборців і контролювати їхнє виконання.

Поки наші військовики воюють за Україну на передовій, тут у нас – другий фронт. І ми до їхнього повернення маємо укріпити систему місцевого самоврядування. Тому приходьте 11 березня на 18:00 до Будинку культури. Бо кожен з них – підзвітний нам. І ми наш унікальний досвід передамо не лише Приірпінню. Коли кілька сотень людей готові контролювати роботу органу місцевого самоврядування впродовж 6 годин – це надихає.

Ми передамо свій досвід на Донеччину, на Луганщину й всі регіони країни. Але лише від громади залежить, чи колись ми, громада, власники землі, води, комунальних підприємств, переможемо цю корумповану систему.

Авторка: Ірина Федорів, журналіска та коцюбинчанка