Громада Приірпіння

Цієї неділі ми відсвяткували Масляну та Колодія перед Великоднім постом. Хотілося організувати для громади нашого селища свято. Завдяки волонтерам та активістам Приірпіння все вдалося.

Попри похолодання кількасот коцюбинчан відвідало захід і за відгуками громади ми зрозуміли, що святкувати разом треба якомога частіше.

Ще зранку наколотили наші жіночки тісто на млинці млинців (4 відра) й громада нанесла варення. Мешканці Ірпеня, які приїхали нас підтримати, опікувалися борщем, пловом та частиною майстер-класів.

Вже о 12:20 бажаючих скуштувати млинців було вже чимало.

Що мене потішило, так це те, що на сцені не було ніякого офіціозу, як раніше.

На сцені були лише ті, хто виступали. Це дійсно було народне гуляння.

Тим часом у Будинку культури відбувалися майстер-класи. Діток вчили працівниці бібліотеки, як робити квіти з цукерками.

Сподіваємося, мамам квіти прийшлися до душі.

Також дітвора мала змогу навчитися, як робити бантики.

Тим часом ми продовжували смажити млинці та розливати чай, якого через холодну погоду випили чимало (7 відер). Чаювала всіх переважно Наталія Пилипенко і Леся Петрик-Єльнікова.

Млинцями ми радо гостили малечу.

Позаду нас до майстрині Ірини, яка малювала аквагрим, вишикувалися десятки дітей.

Вона кожну дитину запитувала, ким вона хотіла стати.

Найпопулярнішими з-поміж дівчат були коти.

Але й були ті, хто обирав рослинні малюнки, як Олександра.

Поки на передовій Масляної кипіла робота з роздачі млинців та розважання дітей, тил готував нам у двох казанах борщ та в одному плов. Плов був кримський. За особливим рецептом від Євгенія Мельничука.

Селищна голова взялася за часник, а Надія Стрельцова за моркву.

Поки доварювався плов та борщ, діти співали гімн. Наші співорганізатори роздали після цього їм чашки з мапами України.

Патріотичне виховання, як і рівень культури, дуже важливі і можна сказати стрижневі для розвитку громади. Чистоту парку до і після заходу контролювала Леся Петрик-Єльникова.

Всі наїдки та напої під час заходу були безкоштовними. Це праця рук волонетрів, які допомагають фронту. Під час заходу ми традиційно збирали для наших земляків у зону АТО пожертви.

Доводжу до відома громади, що маємо зараз близько тисячі гривень.

Наприкінці Масляної традиційно палять опудало.

Дрова відсиріли, але після того, як кожен заспівав пісню й повісив стрічку, як символ тих образ, за які просив пробачення, у нас таки вийшло розвести вогнище. Коли опудало згоріло діти самі заспівали гімн.

Нагадую, що ця неділя була прощеною й тому всі просили пробачити за те, що могли свідомо чи ненароком когось образити.

Діти просили наступного разу організували святкування Івана Купала. І ми над цим працюватимемо. У кого є якісь інша пропозиції – долучайтеся й пропонуйте.

Авторка: Людмила Демченко, коцюбинчанка та волонтерка