Час збирати каміння: як граніт в Коцюбинському прибирали

0

Я проживаю в селищі Коцюбинське по вулиці Пономарьова. Поблизу мого будинку десятиліттями валяються гранітні плити. Поруч є ГВКК “Біличі” (так званий гранітний завод). Хазяйнує там Олег Повзик – внук Анатолія Повзика, який балотувався до Ірпінської ради від УКРОПу. Нагадаю, що від цієї ж політсили балотувався і зять Вадима Садвоського – Сергій Осіпов.

Нещодавно мене призначили техніком з благоустрою селищної ради й для мене питання чистоти всього селища стало не просто потребою, а й обов’язком. Звісно, що сусіди нарікали на каміння і всі розуміли, що час збирати каміння прийшов давно. Селищна голова Ольга Матюшина теж проживає в моєму будинку, тому всі сусіди розуміли, що те, що не робилося роками, може і має бути зробленим за нової селищної голови.

Не раз і я, і селищна голова зверталися щодо наведення ладу на цій території до Повзиків. І от кілька тижнів тому замість того, щоб вивезти каміння, його почали складати на купу. У мене двоє синів. Як мати я чудово розумію, що діти весною полізуть на ці гранітні барикади, які рухаються під ногами. Не дай Бог станеться лихо.

На захист такого безладу на територію, де складали граніт, вибігли депутати з “Нових облич”. Вони переконували, що ініціатива Матюшиної прибрати граніт – це результат прихованої домовленості зробити дорогу на “Атлант”. Це говорять депутати, які мають в раді більшість і можуть голосувати або не голосувати за проекти рішень під час сесій. Матюшина про це писала ще 3 квітня, тобто до того, як депутати вчинили переворот і заблокували і економічну, і господарську діяльність у селищі.

Безымянный

Каміння відмовилися вивозити, але вдалося розпочати благоустрій на цій території.

Без імені

Почали робити доріжку для пішоходів, бо там нормально не пройти, не проїхати. Її не закінчили, бо депутати почали кричати, що ремонтні роботи не оформлені належним чином. Роботи зупинили.

Після того, як Верховна Рада проголосувала за розпуск депутатів Коцюбинської селищної ради, бо вони провели переворот, то депутати Нових облич заходилися “працювати” на виборців. Але гранітом вони почали займатися не просто так. У нас засіла адмінкомісія. І всі одноголосно проголосували за те, що треба накласти штаф за нагромадження каміння.

І після цього граніт, який депутати Нових облич не хотіли вивозити під найпарадоксальнішими відмовками (Матюшина зробить дорогу на Атлант і т.д.), Повзик вирішив вивезти граніт найближчими вихідними, саме тоді, коли громада зібралася на віче. Звісно, техніка не могла б працювати без депутатів. Тому, поки техніка вивозила каміння, депутати стояли і своєю присутністю допомагали техніці долати силу тяжіння. Там були і Юлія Главацька, і Богдан Слюсенко, і Людмила Узерчук, і Сергій Даніш… Легше сказати, кого не було.

Без імені

Я розумію, що піар після розпуску ради для Нових облич – життєдайний.

І все було б нормально, хай навіть так ми домоглися того, що вимога Ольги Матюшиної була виконана. Але ж люди, які вирішили пропіаритися, щоб їх знову переобрали, проявили себе як горе-господарники. Доріжку, яку кілька тижнів тому почали робити після відмови вивезти каміння, тепер повністю зруйнували.

Без іменіІ я розумію, що гроші зараз в кампанію Нових облич будуть гатити в лавочки, бордюри та плитку рікою. Вже навіть підвезли таку плитку, як в Ірпені Але в цьому дійсно полягає свотоглядний підхід до господарюваня. Він здивував не лише мене, а й депутатку від цього округу Наталію Пилипенко:

“Дуже мені було дивно з того, що для популізму самопроголошена голова взялася за граблі, коли прибирали граніт. Всі Нові обличчя зібралися як в тому анекдоті, де 8 вкручують одну лампочку. Каміння виносили не вони, а техніка, але вони своєю присутністю як при комунізмі мали освятити це дійство. Не робота керівника бігати з граблями. Робота справжнього керівника використати час для того, щоб на території організувати роботу. Нагадувало це все передвиборчий піар. Хочу всій громаді нагадати, що вимагала прибрати каміння належить саме Ользі Матюшиній, до якої звернулися мешканці мого округу.

“А депутати це каміння почали складати спершу на гору. Кричали, що Матюшина там мало не дорогу на Атлант збирається робити. Тоді ми всі обурилися, викликали міліцію. Я особисто вилізла на гору, щоб показати, що може трапитися з дітьми, бо каміння хиталося і Узерчук знімала це на телефон. Щойно каміння піді мною почало рухатися, як вона телефон прибрала одразу ж і припинила знімати. Після того, як з’явилися вже штрафи, які ініціювала Єльникова, то каміння почали прибирати і зробили з цього грандіозний піар. Хоча перше кричали про дорогу на Атлант і тд. При цьому горе-господиня селища Главацька не зрозуміла, що треба прибрати бордюри біля доріжки, де вже почалися два тижні тому роботи по благоустрою. І так понищили майно. Чи так чинять господарники? Чи задля того, щоб прибрати за собою сміття, яке валялося десятками років, треба було понищити доріжку, яку на нашу вимогу почали робити?” – риторично запитує Пилипенко.

Як технік з благоустрою цілком погоджуюсь з вимогою, яку селищна голова озвучила на віче в неділю. Родина Главацьких має прибрати котлованний ґрунт поблизу ліцею. І коли вони це зроблять, то не треба думати, що вони великі благодійники. Сміття за собою треба прибирати. Навіть коти після себе загрібають. Це не героїзм, а обов’язок. І хай навіть вони роблять це під загрозою перевиборів, зате ми досягнемо того, що хотіли: насип з-під сосен мають вивезти, як і граніт.

 

Без іменіАвторка: Леся Єльнікова, технік з благоустрою Коцюбинської селищної ради

 

 

 

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539