Громада Приірпіння

Міський голова Ірпеня Володимир Карплюк всіляко спростовує свою причетність до Партії регіонів та зв’язок з колишнім регіоналом Петром Мельником, який насправді дав йому, випускнику податкової академії, путівку в політичне життя Приірпіння.

Те, що це не відповідає дійсності міський голова Ірпеня намагався довести навіть в суді.

Подав позов до активістки Громадського руху ЧЕСНО журналістки Ірини Федорів, яка опублікувала статтю ““Нові обличчя” – загроза для Києва та області” і назвала Карплюка протеже Петра Мельника.

У своєму позові Карплюк вимагав у “Громади Приірпіння” спростувати очевидні речі.

Але навіть Ірпінський міський суд не заперечив очевидного.  Карплюк програв справу. А тепер на додачу з’явилися ще й фотодокази, які оприлюднили на одному з місцевих сайтів (“Зоря Приірпіння”) і вони доводять, як Карплюк починав свою кар’єру в політиці і хто був його патроном.

Ось він – молодий Володимир Карплюк на конференції обласного осередку Партії регіонів. Поряд одіозні регіонали – тогочасний нардеп Петро Мельник, колишній голова Ірпеня екс-регіонал Володимир Скаржинський, з яким конкурував згодом Карплюк.

На фото видно, що Карплюк тоді був відповідальним і все конспектував (сидить на фото з ручкою), очевидно, хотів сподобатися вищому партійному керівництву.

На цьому з’їзді Карплюк чи не наймолодший.

Як починалася політична кар’єра Карплюка: 1 спроба потрапити у крісло мера

На виборах 2010 року Карплюк поступився екс-регіоналу Володимиру Скаржинському. Тоді, як повідмоляла Українська правда, за Карплюком стояв Петро Мельник, а за Скаржинським – Азаров.

Звісно, протеже прем’єра Азарова мало більше шансів на успіх, аніж протеже Мельника. Після Перемоги Скаржинського на виборах, Капрлюк вирішив готуватися до наступних виборів, створив партію “Нові обличчя” (самі бачите, що то такі нові обличчя із ригівською відрижкою) та покумився з мером Бучі екс-регіоналом Анатолієм Федоруком, до якого він пішов заступником. Згодом, як писав журналіст Олександр Матюшенко у монументальній статті “Приірпіння: Велика історія маленької мафії”, почав процвітати будівельний бізнес – у громади забирали землю,вартість якої мільйони, і наживали свій будівельний бізнес під регіональним дахом.

Кум Карплюка – мер сусідньої Бучі Анатолій Федорук, який вкотре переміг на виборах, не приховував своєї причетності до Партії регіонів, навіть більше – він відмовився вийти з ПР після перших вбивств на Майдані. У 2014 році Федорук роздавав бучанцям календарики з символікою ПР та просив підтримати владу Януковича.

Під час віче, яке пройшло біля Бучанської ради, присутні демонстрували плакати з партійними квитками Володимира Карплюка та Анатолія Федорука. Доводячи причетність цих людей до злочинної партії, яку заборонили в Україні.

Тоді братія Карплюка та й сам Карплюк твердив, що зв’язок з ПР не відповідає дійсності. Завдяки бренду “Нові обличчя” на виборах Карплюк заводить у місцеві ради і колишніх регіоналів. У Ірпінській раді формується підконтрольна йому більшість. В опозиції залишається Свобода.

Приірпінський сталінізм: Кадри вирішують все

Щойно Карплюк отримав владу, як колишніх регіоналів, яких люди відмовилися бачити депутатами облради, почали заводити на керівні посади.

Карплюк взяв до себе на роботу екс-регіонала Дмитра Христюка, який приїхав з актикорупційною перевіркою в Приірпіння і мало не за тиждень очолив партію Нові обличчя й почав співати оди Карплюку, Наталію Семко, яка, до слова, вела передвиборчу кампанію Мельника у 2012 році,  Миколу Головкевича та інших.

Також не дивно, чому мер Ірпеня так симпатизує очільниці місцевого осередку “Опозиційного блоку” Юлії Кульчицькій.  Нагадаю, що активісти Приірпіння відзняли, як Кульчицька організовувала поїздки на антимайдан. Вона ж значиться як пастор сектанта Сандея Аделаджі.

За Карплюка вона стала членом виконкому та увійша у керівництво комунальної установи.

У Коцюбинському восени намагався від Нових облич за підтримки Карплюка потрапити колишній охоронець Петра Мельника, який, ймовірно, для підсилення своїх повноважень отримав статус помічника нардепа Мельника, – Сергій Даніш.  Як і Карплюк, Сергій Даніш став власником ділянки в Біличанському лісі. Обоє пов’язані з будівельним бізнесом. Даніша тягнутимуть, що очевидно, на секретаря Коцюбинської селищної ради.

Нагадаю, що депутати і Ірпінської і Коцюбинської ради, частина яких переобрані знову, після втечі колишнього ректора у США відмовилися забрати в Петра Мельника звання почесного громадянина та майже всі голосували проти.

Так колишні регіонали роблять все, щоб залишитися у системі влади й не допустити зміни в країні на краще. Спів державного Славня Новими обличчями під час акції під ГПУ я не вважаю свідченням їхнього патріотизму, як і те, що боягуз, який ухилився від мобілізації у 2014 році не має морального права піаритися на заходах вшанування Героїв Російсько-Українскої війни на Донбасі.

Вважаю, що справжнім патріотам України не місце в одній колоні з перефарбованими “регіоналами” Карплюком та Федоруком.
Якої висоти й ширини прапори вони б не розвішували, які б нові бренди не придумували, якими б парками не окозамилювали громаді очі, я знаю, що вони злочинці й мають відповідати за свої злочини. Тому ми всі чекаємо, коли прокуратура вручить кожному з них підозри.

Автор: Володимир Паламарчук, боєць Добровольчого батальйону ОУН ім. Євгена Коновальця